98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.

Очна ставка — це одночасний допит двох раніше допитаних осіб, в показаннях яких є суперечності.

Очна ставка може бути проведена:

1. між двома особами одночасно (між двома свідками, двома по­терпілими, між свідком і потерпілим, між свідком (потерпілим) і об­винуваченим (підозрюваним), між двома обвинуваченими (підозрюва­ними). Але очна ставка недопустима між указаними особами й експер­том. Пояснюється це різною природою показань свідків, потерпілих, обвинуваченого і підозрюваного — з одного боку, і експертів, з другого боку.

2. тільки між особами, які раніше були допитані щодо одних і тих же обставин. Звідси, недопустимо проведення очної ставки, якщо передбачувані її учасники не були раніше допитані, або давали лише по­яснення на стадії порушення кримінальної справи, або якщо прото­кол допиту одного з учасників до очної ставки не був оформлений.

Метою очної ставки є усунення суттєвих протиріч у показаннях ра­ніше допитаних осіб.

Порядок проведення очної ставки передбачений ст. 173 КПК. Пе­ред початком очної ставки слідчий повинен роз'яснити допитуваним й іншим учасникам суть майбутніх дій, значення і порядок їх виконан­ня, а також роз'яснити права і обов'язки кожного учасника.

Якщо в проведенні очної ставки беруть участь педагог, законний представник неповнолітнього, захисник, експерт, то слідчий нагадує їм (бажано за відсутності допитуваних) про те, що задавати питання можна тільки з дозволу слідчого, а також про те, що недопустимо ви­словлення зауважень із приводу поведінки допитуваних та показань, які вони дають.

Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за від­мову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань. Як і при допиті, їм роз'яснюється право не давати показання і пояснення стосовно себе, членів сім'ї та близьких родичів, про що слідчий робить позначення в протоколі, яке засвідчується підписами допитуваних осіб (ч. 1ст. 173 КПК).

Приступаючи до допиту на очній ставці, слідчий опитує осіб, між якими вона проводиться, чи знають вони один одного і в яких стосун­ках знаходяться між собою. З'ясування вказаних обставин має суттє­ве значення для оцінки показань, які отримані на очній ставці і впли­ває на вибір тих чи інших тактичних прийомів.

Безпосередньо, сама очна ставка починається з того, що слідчий пропонує допитуваним по черзі дати показання про ті обставини, для з'ясування яких вона власне і проводиться. Після дачі показань слід­чий може задавати питання кожному з допитуваних. Особи, між яки­ми проводиться очна ставка, можуть із дозволу слідчого задавати один одному питання, про що робиться позначка в протоколі.

Показання, які давалися учасниками очної ставки на попередніх допитах, у тому числі і зафіксовані за допомогою звуко-, відеозапису, можна оголосити лише після дачі ними показань на очній ставці й за­пису їх до протоколу (ч. З ст. 173, ч. 5 ст. 85-1 КПК). Оголошення по­передніх показань проводиться як за ініціативою слідчого, так і за клопотаннями учасників очної ставки, але тільки в тих межах, у яких визнає необхідним слідчий.

Перебіг і результати очної ставки фіксуються в протоколі, на маг­нітну і відеострічку. Протокол є головним засобом фіксації показань на очній ставці. Застосування звуко- і відеозапису забезпечує нагляд- ність проведення очної ставки, збереження мови допитуваних зі всі­ма їхніми індивідуальними особливостями, емоційним забарвлен­ням. У протоколі очної ставки зазначаються такі дані: місце і дата його складання; час початку і закінчення очної ставки; посада, клас­ний чин або звання, прізвище особи, яка провадить очну ставку; прі­звище, ім'я та по батькові, а також процесуальне становище кожного з учасників очної ставки; позначення щодо роз'яснення свідкам про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК; а потерпілого за ст. 384 КК, перекладача — за відмову від виконання покладених на

нього обов'язків і за завідомо неправдивий переклад за ст.ст. 384, КК; факт з'ясування слідчим взаємин між учасниками очної ставки.

Показання осіб, допитаних на очній ставці, заносяться до протоко, лу в тій послідовності, в якій вони давались. Можливий також поди аркуша протоколу по вертикалі на дві частини, на одній із яких запи­суються показання одного учасника очної ставки, а на другій (бажано напроти) — іншого.

В заключній частині протоколу фіксується факт оголошення про­токолу учасниками очної ставки, а також зміни і доповнення, які були внесенні до протоколу за заявами допитуваних осіб. Якщо в ході очної ставки застосовувалися аудіо- і відеозапис, то фонограма чи в], деоплівка відтворюється, про що також робиться позначка в протоко­лі. Кожний учасник очної ставки підписує тільки свої показання j кожну сторінку окремо (ч. 4 ст. 173 КПК). Окрім допитаних осіб про­токол підписують також інші учасники очної ставки та слідчий.

99. Пред'явлення для впізнання.

Закон надає право слідчому у разі необхідності пред'явити для впізнання особу або предмет раніше допитаним свідку, потерпілому або обвинуваченому (ст.ст. 174-176 КПК).

Як правило, впізнання здійснюється шляхом зорового або слухового сприйняття осіб, предметів, які пред'являються для впізнання. Суть впізнання полягає в своєрідній ідентифікації відбитого в пам'яті впізнаючого образу особи або іншого об'єкта, який раніше спостері­гався ним, і пред'явлених йому осіб або предметів, серед яких можли­во знаходиться та особа чи той об'єкт, які раніше спостерігав впізнаючий у зв'язку з подією, яку розслідують, і описах у ході допиту.

Пред'явлення для впізнання можливе лише при наявності наступ­них умов: а) вірогідний впізнаючий особисто сприймав і запам'ятав особу чи об'єкт, образ якого йому треба буде порівнювати з особами та І об'єктами, що пред'являються; б) впізнаючий має можливість відтво­рити хоча б основні індивідуально-визначені ознаки і впізнати особу чи об'єкт, який він спостерігав.

У відповідності з ч. 1 ст. 174 та ч. 1 ст. 175 КПК обов'язковим пра­вилом пред'явлення для впізнання є попередній допит впізнаючого про обставини, при яких він спостерігав певну особу чи об'єкт, щодо прикмет та особливостей, за якими він здатний провести впізнання.

Доказове значення результатів пред'явлення для впізнання гу­биться тоді, коли впізнаючий попередньо бачив особу або предмет на­передодні впізнання, а тому слідчому належить застосувати заходи щодо недопущення подібних фактів.

До інших умов (правил) пред'явлення для впізнання слід віднести: 1) для впізнання пред'являється тільки той об'єкт, який має відно­шення до кримінальної справи, яка розслідується; 2) для впізнання пред' являється лише той об'єкт, ознаки якого відбилися в пам'яті по­тенційного впізнаючого; 3) пред'явлення для впізнання проводиться тільки в тому випадку, коли впізнаючий в змозі ідентифікувати об'­єкт; 4) не допускається попереднє ознайомлення впізнаючого з об'єк­том впізнання; 5) об'єкт повинен пред'являтися для впізнання серед не менше двох схожих за загальними ознаками однорідних об'єктів (виняток складає пред'явлення для впізнання трупа); 6) якщо впізнаючий вказав на одну із пред'явлених йому осіб або один із предметів йому пропонується пояснити, за якими прикметами й особливостями він впізнав дану особу або предмет; 7) по можливості пред'явлення для впізнання повинно проводитися в умовах, які схожі з тими, в яких сприймався об'єкт; 8) повторне пред'явлення одного й того ж об'єкта для впізнання, як правило, не допускається. Разом з тим, іс­нують ситуації, коли таке повторне впізнання проводиться. Це буває у випадках: а) коли попереднє впізнання було проведено в той момент, коли впізнаючий знаходився в стані тимчасового розладу психіки, зору, слуху і тому не зміг правильно сприйняти те, що відбувалося; б) коли впізнаючий навмисно не впізнав об'єкт, що пред'явлений для впізнання; в) коли попереднє впізнання проводилося в гірших умовах, ніж ті, в яких відбувалося спостереження впізнаваємого об'єкта; г) коли із-за відсутності впізнаваємого його впізнання здій­снюється за фотокартками.

Окрім впізнаючого, впізнаваємої особи та статистів, учасниками пред'явлення для впізнання є слідчий та поняті. Останнім роз'яс­нюються їхні права та обов'язки, а також положення ч. 6 ст. 174 КПК про те, що у випадку проведення впізнання поза візуальним спостере­женням того, кого впізнають (ч. 4 ст. 174 КПК), поняті зобов'язані впевнитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням і засвідчити таке впізнання.

У цій слідчій дії також можуть брати участь прокурор, який здій­снює нагляд за слідством, а у випадках, передбачених законом, й інші особи (захисник, представник потерпілого, перекладач, співробітни­ки органів дізнання та інші).

Якщо впізнаючим є свідок або потерпілий, то перед впізнанням вони попереджаються про кримінальну відповідальність за ст.ст. 374, 375 КК, про що робиться позначка в протоколі.

У відповідності з ч. 4 ст. 174 КПК у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням ви­мог, передбачених цією ж статтею. Про результати такого впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.

Залежно від того, чи пред'являється сам об'єкт в натурі або його зо­браження, впізнання розподіляється на безпосереднє і опосередковане (за фотознімками, кінострічками, аудіо- та відеозаписом). За видами об'єктів, що пред'являються для впізнання, ця слідча дія може класи­фікуватися на впізнання: а) живої людини; б) трупа; в) предметів; г) ру­кописних текстів, документа; д) тварини; е) місцевості, будови. За ха­рактером і видами розпізнавальних ознак об'єктів, які пред'являються для впізнання, — впізнання за статичними і динамічними ознаками; за процесуальним станом впізнаючих та іншими підставами.

Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу.

Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються. Впізна­ючому пропонується вказати особу, яку він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав.

У виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог, передбачених ст. 174 КПК. Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.

При необхідності впізнання може проводитися за фотознімками. Пред'явлення особи для впізнання проводиться в присутності не менше двох понятих. У разі проведення впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання.

При необхідності пред'явити для впізнання який-небудь предмет слідчий спочатку допитує впізнаючого про ознаки цього предмета і обставини, при яких він цей предмет бачив, про що складається протокол допиту.

Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому і числі інших однорідних предметів. Впізнаючому пропонується вказа­ти предмет, який він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він його впізнав. Пред'явлення предметів для впізнання проводиться в

присутності двох понятих. Пред'явлені предмети по можливості фотографуються.

Про пред'явлення для впізнання особи або предмета і про наслідки впізнання складається протокол з додержанням правил, зазначених у ст. 85 КПК. Крім того, в протоколі зазначаються відомості про особу впізнаючого і про те, що він попереджений про кримінальну відпові­дальність за відмову від дачі показань та за дачу неправдивих пока­зань, наводяться дані про осіб і предмети, що пред'являються для впізнання, і докладно вказуються ознаки, за якими впізнаючий впіз­нав особу чи предмет.

У разі проведення впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, в протоколі, крім відомостей, передбачених ст. 176 КПК, обов'язково зазначається, що впізнання проводилося поза візу­альним спостереженням того, кого впізнають, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання.

Протокол підписують всі особи, що брали участь у проведенні впіз­нання, поняті і слідчий. До протоколу додаються фотознімки, якщо особи або предмети, пред'явлені для впізнання, були сфотографовані.