130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
Судове слідство є центральною, головною частиною судового розгляду, основний зміст якого становить діяльність з доказування, тобто збирання, перевірка (дослідження) і оцінка доказів. Тільки докази, досліджені в ході судового слідства, можуть бути покладені в основу обвинувального чи виправдувального вироку або іншого акта правосуддя.
Процес доказування в суді першої інстанції відбувається в специфічних умовах відкритого, як правило, розгляду, з активною участю сторін у збиранні та перевірці доказів. Збирання доказів у цій стадії відбувається у той спосіб, який передбачений КПК, — шляхом проведення судових дій (допитів; очної ставки; проведення експертизи; огляду речових доказів, документів, місця події; пред'явлення для впізнання осіб або предметів), а також шляхом прийняття і приєднання до кримінальної справи предметів і документів, поданих сторонами. Крім того, суд може направити судове доручення органу, що проводив досудове розслідування, про проведення слідчих дій (ст. 315-1 КПК). Розглядати всі зазначені дії тільки як перевірку доказів, отриманих на досудовому слідстві, як це іноді пропонують у літературі, було б неправильно. Допитувані в судовому слідстві підсудний, потерпілий, свідки повідомляють певні відомості, які мають відношення до справи. Ці відомості закріплюються в протоколі судового засідання, і таким чином з'являється джерело доказів — відповідно показання підсудного, показання потерпілого, показання свідка. Ці особи можуть розповісти про обставини, про які вони не згадували на досудовому слідстві, інакше викласти ті дані, які містяться в протоколах їх допитів на досудовому слідстві. Але і у тому разі, коли вони дають такі
ж показання, як на досудовому слідстві, відбувається збирання доказів, тобто одержання належних до справи відомостей у порядку, передбаченому законом. Причому такі дані будуть отримані в умовах судового розгляду — у присутності сторін, які можуть ставити запитання, у присутності громадян, які перебувають у залі судового засідання, тобто в умовах, що істотно відрізняються від тих, які були на досудовому слідстві. Разом з тим допити та інші дії, які провадяться в судовому слідстві, використовуються і для перевірки наявних даних. Порівнюючи показання свідка, потерпілого, підсудного з тими даними, які вони повідомляли на досудовому слідстві, порівнюючи їхні показання між собою і задаючи їм питання, суд і сторони одночасно і перевіряють докази. Суд як суб'єкт, що приймає рішення в даній стадії, повинен оцінити всі отримані в суді докази, а також перевірити і оцінити дані, одержані на досудовому слідстві.
Суд у даний час позбавлений права зі своєї ініціативи викликати і допитувати свідків, призначати експертизу, витребувати інші докази. Разом з тим неповнота і однобічність судового слідства може бути підставою до скасування вироку або іншого рішення суду (п. 1 ч. 1 ст. 367, ст. 368, ч. 2 ст. 398 КПК). Тому завдання суду — забезпечити можливість подання нових доказів, заявления сторонами клопотань про виклик нових свідків, про призначення експертиз, про витребування документів. Крім того, суд може використовувати надане йому право направляти судові доручення органу, що проводив досудове слідство, зобов'язавши його провести необхідні слідчі дії для перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у судовому слідстві.
Збирання і перевірка всіх наявних доказів у судовому слідстві необхідні тоді, коли підсудний, його законний представник, захисник заперечують правильність висновків обвинувального висновку, коли підсудний по-своєму викладає фактичні обставини, не погоджуючись із тим, як ці обставини викладає сторона обвинувачення. У тих же випадках, коли учасники судового розгляду фактичні обставини не заперечують, суд може, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин (ч. 3 ст. 299 КПК). Але в будь-якому випадку обов'язково провадиться допит підсудного.
Доказуванню в судовому слідстві передують дії, мета яких — ознайомити учасників судового розгляду з обвинуваченням, яке визначає межі судового розгляду, з'ясувати ставлення підсудних до обвинувачення, визначити обсяг і найбільш раціональний порядок збирання і перевірки доказів.
Починається судове слідство з оголошення процесуальних документів, які на даному етапі визначають межі судового розгляду, — обвинувального висновку або його резолютивної частини, скарги потерпілого, позовної заяви цивільного позивача (ст.297 КПК).
Обвинувальний висновок оголошує прокурор, якщо прокурор відповідно до ч. 2 ст. 231 КПК змінив обвинувачення, то оголошується і відповідна постанова прокурора. За згодою сторін прокурор оголошує тільки резолютивну частину обвинувального висновку.
Оголошенню підлягає тільки сам обвинувальний висновок (або його резолютивна частина), додатки до обвинувального висновку (ст. 224 КПК) не оголошують.
У справах приватного обвинувачення скаргу оголошує потерпілий або його представник.
Якщо в справі заявлений цивільний позов, позовну заяву оголошує цивільний позивач або його представник
Після оголошення обвинувального висновку (або його резолютивної частини) чи скарги потерпілого і позовної заяви головуючий роз'яснює підсудним суть пред'явленого їм обвинувачення.
Роз'яснювати суть обвинувачення необхідно таким чином, щоб і підсудним, і присутнім у залі громадянам було зрозуміло, що мова йде про обвинувачення, сформульоване прокурором, а не судом.
Після роз'яснення суті обвинувачення головуючий кожному підсудному ставить запитання, чи зрозуміла їм суть пред'явленого обвинувачення, чи визнають вони себе винними, чи бажають давати показання суду.
Коли підсудний заявляє, що йому не зрозуміла суть обвинувачення, головуючий повинен ще раз роз'яснити, у чому конкретно обвинувачується даний підсудний і за якою статтею КК кваліфіковано його діяння.
Відповідно до п. 5 ст. 263 КПК, підсудний має право відмовитися давати показання і відповідати на питання, тобто підсудний має право відмовитися відповідати і на зазначені питання.
Якщо підсудний визнає себе винним частково, необхідно з'ясувати, у чому конкретно він визнає себе винним. Підсудний може мотивувати свою думку, пояснити, чому він себе не визнає винним повністю або в певній частині. При цьому з'ясування даного питання не повинне перетворюватися в допит підсудного.
З'ясовуючи у підсудних, чи бажають вони давати показання, головуючий повинен виходити з того, що дача показань — право підсудного, і наполягати на тому, щоб він давав показання, не можна. Підсудному слід роз'яснити, що його показання є не тільки джерелом доказів, але й засобом його захисту, що висунуті ним у свій захист доводи будуть перевірені судом.
Якщо в справі заявлений цивільний позов, головуючий повинен з'ясувати, чи визнає підсудний або цивільний відповідач цей позов; якщо визнає частково, то в якому розмірі.
Після з'ясування відношення підсудних до обвинувачення головуючий пропонує сторонам висловити свої міркування щодо обсягу та порядку дослідження доказів.
- Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- 1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- 2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- 3. Завдання кримінального судочинства.
- 5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- 6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- 9. Форма кримінального процесу України.
- 10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- 19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- Тема 3. Принципи кримінального процесу
- 20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- 23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- 24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- 29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- 30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- 32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- 34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- 35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- 36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- 37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- 39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- 41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- 47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- 51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- 53. Локальний предмет доказування.
- 57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- 59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- 60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- 61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- 62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- 68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- 69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- Тема 7. Заходи процесуального примусу
- 70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- 72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- 78.Нагляд командування військової частини.
- 79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- 80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- 83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- 85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- 86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- 90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- 92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- 94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- 98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- 100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- 103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- 106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- 108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- 109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- 110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- 112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- 113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- 114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- 115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- 116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- 117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- 118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- Тема 10. Підсудність
- 119. Підсудність, и види.
- 120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- 121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- 123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- 124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- Тема 12. Судовий розгляд
- 127. Суд і сторони в судовому розгляді
- 128. Межі судового розгляду.
- 129. Підготовча частина судового засідання.
- 130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- 131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- 134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- 137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- 140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- 141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- 142. Поняття, види вироків
- 143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- 147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- 153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- 154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- 155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- 156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- 158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- 159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- 160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- 161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- 162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- 163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- 164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- 165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- 166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- 167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- 168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- Тема 10. Підсудність 96
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- Тема 12. Судовий розгляд 108
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159