5.5 Місцевий або територіальний рівень виконавчої влади
5.5.1 Територіальні органи (підрозділи) міністерств та інших ЦОВВ є державними органами, які утворюються відповідними ЦОВВ для реалізації їх функцій та повноважень на місцевому територіальному рівні, тобто в областях або районах, містах Києві та Севастополі. Разом з власне апаратом відповідного центрального органу (міністерства, державного комітету) вони утворюють так звану виконавчу вертикаль галузевої чи функціональної спрямованості, яка отримала визначення як система міністерства або система державної служби.
Характерно, що фактичний рівень поєднання централізації та децентралізації не є постійним, він динамічно змінюється залежно від потреб соціально-економічного і політичного розвитку країни та впливу різних факторів.
Розв'язання проблеми перерозподілу повноважень між управлінськими ланками вбачають у використанні принципу субсидіарності, відповідно до якого передача повноважень на вищий рівень може бути здійснена тільки за умови неможливості їх виконання на нижчому рівні. Сучасне його сприйняття відтворює практику постійного процесу перерозподілу повноважень між управлінськими ланками. Поняття субсидіарності констатує, що місцеві умови та обставини не тільки різняться між собою, а й змінюються протягом певного часу. Тому обсяг послуг, що надаються, так само, як і обсяг функцій місцевих органів управління, має відповідати постійно змінюваним та оновленим потребам і умовам, враховуючи місцеву специфіку.
Така вертикальна побудова органів державної виконавчої влади з чітким поділом функцій за рівнями ієрархії дає можливість центральним органам виконавчої влади зосередити свою увагу на стратегічних питаннях та забезпечити їх реалізацію за допомогою підпорядкованих структур на місцевому рівні.
Зазвичай на місцевому рівні органами міністерств, державних комітетів є управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій як підзвітні й підконтрольні відповідним центральним органам. Ці підрозділи реалізують на відповідній території політику держави та функції державного управління в питаннях охорони здоров'я, праці та зайнятості, соціального захисту населення тощо, що фактично відповідає галузевим повноваженням місцевих адміністрацій.
Особливу групу становлять місцеві органи (територіальні підрозділи) міністерств і державних комітетів, які не входять структурно до складу обласних державних адміністрацій, але взаємодіють з ними в питаннях реалізації державної політики в регіонах і є по суті "продовженням" центральних органів виконавчої влади, їх представництвом на місцях. До їх складу належать: управління, відділи Міністерства внутрішніх справ; управління Міністерства юстиції; податкові адміністрації (інспекції) Державної податкової адміністрації; територіальні відділення Державної митної служби; територіальні відділення Антимонопольного комітету; відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; управління, відділи Служби безпеки України, управління, відділи Державного комітету статистики; управління, відділи Головного контрольно-ревізійного управління; відділення пенсійного фонду тощо.
Більшість цих органів беруть участь у реалізації економічної і соціальної політики держави на території регіону (області, адміністративного району, міста).
Кожен із цих органів у межах дорученої йому сфери відання: організовує виконання законодавчих актів та контроль за їх реалізацією; прогнозує перспективні напрямки і стратегічні цілі, бере участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм економічного і соціального розвитку, реалізує функції з державного регулювання економіки, виконує функції внутрішньоорганізаційного забезпечення роботи. Крім загальних, вони виконують на відповідній території і спеціальні функції. Так, територіальне відділення Антимонопольного комітету України контролює дотримання антимонопольного законодавства, накладає стягнення за його порушення, розробляє заходи з демонополізації економіки. Територіальне відділення Фонду держмайна України розробляє проекти програм приватизації, організовує і контролює їх виконання тощо.
5.5.2 Місцеві державні адміністрації — це ланка виконавчої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі. У межах своїх повноважень вони здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами. Місцеві державні адміністрації перебувають у системі подвійного підпорядкування. Вони в цілому підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня та відповідним радам (обласним та районним) щодо повноважень, делегованих їм цими радами.
Правову основу діяльності місцевих державних адміністрацій становить Конституція України, Закон України "Про місцеві державні адміністрації", інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим — також рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Окремими законами України визначається здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі.
Місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органами загальної компетенції, що уособлюються головами місцевих державних адміністрацій. Уряд на своєму засіданні розглядає кандидатури на посади голів місцевих державних адміністрацій і приймає рішення про їх подання Президенту України.
Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня, а також відповідним органам місцевого самоврядування (радам) у частині повноважень, делегованих їм цими радами, щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
Вони одноособово приймають рішення шляхом розпорядження і несуть за них відповідальність згідно із законодавством, мають право вносити на розгляд відповідних рад питання, пов'язані з виконанням делегованих повноважень та інші пропозиції.
Голови обласних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях обласних рад, а голови районних державних адміністрацій — на засіданнях районних рад. Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права поєднувати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або іншої організації, що має на меті одержання прибутку.
Голови формують склад місцевих адміністрацій та в межах бюджетних коштів, виділених на утримання адміністрацій, формують їх структуру, призначають за згодою Прем'єр-міністра України перших заступників та за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром заступників.
Структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій є насамперед галузеві й функціональні управління (наприклад, управління економіки, управління охорони здоров'я тощо).
Місцеві державні адміністрації, реалізуючи надані їм повноваження, здійснюють управління дорученими галузями (сферами) суспільного життя і несуть відповідальність за стан справ у цих галузях. Об'єктами управління з боку місцевих державних адміністрацій є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які перебувають у їх підпорядкуванні; радіо, телебачення, друковані засоби інформації, засновниками яких є дані адміністрації; об'єкти, які забезпечують діяльність державних підприємств, установ і організацій та перебувають на місцевому бюджеті; інвестиційні фонди, засновниками яких є ці адміністрації; інші об'єкти управління згідно з чинним законодавством.
Конституцією України (ст. 133) встановлено спеціальний статус міст Києва і Севастополя, а міські державні адміністрації, що в них утворюються, за обсягом своїх повноважень прирівнюються до статусу обласних державних адміністрацій. Київська міська та районні державні адміністрації паралельно виконують функції державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, а голови цих державних адміністрацій призначаються і звільняються з посад Президентом.
Певні особливості діяльності, порівняно з аналогічними органами виконавчої влади, що функціонують в областях, притаманні районним державним адміністраціям в Автономній Республіці Крим.
Основними завданнями місцевих державних адміністрацій є реалізація державної політики на місцевому рівні, забезпечення сталого розвитку відповідного регіону, координації діяльності органів виконавчої влади на його території, ефективної взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
Повноваження органу виконавчої влади — це закріплені за ним права і обов'язки. Обсяг повноважень, закріплених за кожним органом виконавчої влади відповідно до покладених на нього завдань і функцій виражає їх компетенцію.
Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені ст. 119 Конституції України та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" і поділяються на власні і делеговані (рис. 5.2).
Рис. 5.2 - Система повноважень місцевих державних адміністрацій
Для реалізації наданих повноважень Законом України "Про місцеві державні адміністрації" закріплені такі права місцевих державних адміністрацій:
проведення перевірок стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування за напрямами, визначеними ст. 16 цього Закону;
залучення вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;
одержання відповідної статистичної інформації та інших даних від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;
видання згідно з чинним законодавством обов'язкових для виконання розпоряджень керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушення питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;
прийняття актів з питань, віднесених до компетенції місцевих державних адміністрацій;
подання Президенту, Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади вищого рівня пропозицій з питань удосконалення чинного законодавства і практики його реалізації у сфері державного управління;
укладення угод і договорів відповідно до законодавства;
здійснення інших функцій і повноважень відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, сукупність прав і повноважень місцевих державних адміністрацій дає їм можливість реалізувати систему покладених на них функцій державного управління на регіональному рівні.
Інститут місцевих державних адміністрацій може ефективно виконувати свої завдання та реалізувати повноваження за умови налагодженої системи відносин.
Відносини місцевих державних адміністрацій — це складова державно-управлінських відносин, які виникають між органами державної влади у горизонтальних та вертикальній проекціях. Чинним законодавством визначено відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
- 0305 “Товарознавство і торговельне підприємництво”
- Змістовий модуль 1 Адміністративний менеджмент: концептуальні основи, методи і функції
- Тема 1 Концептуальні основи адміністративного
- Менеджменту
- 1.1 Сутність, зміст і специфіка адміністративно-державного управління
- 1.2 Основи теорії адміністративно-державного управління
- 1.3 Закони та принципи державного управління
- 1.4 Історія розвитку адміністративно-державного управління
- 1.5 Концепції і школи державного управління. Становлення та розвиток адміністративно-державного управління в Україні
- Тема 2 Системні аспекти державного управління
- 2.1 Державне управління як системне суспільне явище
- 2.2 Цілі державного управління
- 2.3 Державна влада як складова державно-владного механізму
- 2.4 Законність та відповідальність у державному управлінні
- Тема 3 Функції державного управління
- 3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління
- 3.2 Класифікація функцій державного управління
- 3.2.1 Основні функції державного управління
- 3.2.2 Загальні функції державного управління
- 3.2.3 Допоміжні функції державного управління
- 3.3 Характеристика окремих функцій державного управління
- 3.3.1 Функція організування у державному управлінні
- 3.3.2 Контрольна функція у державному управління
- 3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікативних зв’язків державного органу
- Тема 4 Методи адміністративного менеджменту
- 4.1 Поняття і класифікація методів державного управління
- 1. За функціональним змістом розрізняють:
- 4.2 Характеристика методів державного управління
- Змістовий модуль 2. Організація діяльності державних органів управління
- Тема 5 Організація діяльності апарату
- Державних органів управління
- 5.1 Характеристика апарату державного управління
- 5.2 Вищі органи державної влади
- 5.2.1 Верховна Рада та її повноваження
- 5.2.2 Президент України та його повноваження
- 5.3 Кабінет Міністрів України: структура та компетенція
- 5.4 Центральний рівень виконавчої влади
- 5.5 Місцевий або територіальний рівень виконавчої влади
- 5.6 Управлінські зв’язки органів виконавчої влади
- Тема 6 Структура адміністративного менеджменту (органу виконавчої влади)
- 6.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- 6.2 Менеджмент органу державної влади
- 6.3 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- 6.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення в системі управлінської діяльності органу державної влади
- Змістовий модуль 3. Управління персоналом державних органів управління
- Тема 7 Управління персоналом
- В системі державної служби
- У Законі «Про державну службу» закріплено основні обов'язки та права державних службовців.
- 7.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- 7.4 Культура та етика державного службовця
- Тема 8 Організація діяльності керівника органу виконавчої влади. Лідерство і суспільна активність
- 8.1 Особливості управлінської праці керівника органу державної влади
- 8.2 Влада та особистий вплив керівника органу виконавчої влади
- 8.3 Лідерство в управлінні органом виконавчої влади
- 8.4 Організація робочого місця керівника органу виконавчої влади
- 8.5 Організація особистої праці керівника органу виконавчої влади
- Години роботи
- 8.6 Переговорний процес у діяльності керівника органу виконавчої влади
- Тема 9 Управління якістю і ефективність адміністративного менеджменту
- 9.1 Принципи загального управління якістю у державному секторі
- 9.2 Соціальна ефективність державного управління
- 9.3 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- Список рекомендованих джерел і. Основна література
- Іі. Додаткова література та нормативні матеріали