5.6 Управлінські зв’язки органів виконавчої влади

Ефективність функціонування системи органів виконавчої влади великою мірою визначається раціональністю управлін­ських зв'язків між органами різних організаційно-правових статусів як по вертикалі, так і горизонталі.

Управлінські зв'язки органів виконавчої влади — це систе­ма сталих управлінських відносин у вертикальній і горизон­тальній проекціях структурно-функціонального характеру, що мають місце у процесі реалізації закріплених повноважень дер­жавних органів. Вони виникають між органами виконавчої влади незалежно від їхнього організаційно-правового рівня в єдиній системі з метою досягнення спільних цілей діяльності, пов'язаних з розробленням і втіленням державної політики, управлінням різними сферами суспільної життєдіяльності. Зміст управлінських зв'язків органів виконавчої влади є стриж­нем формування та реалізації ними владно-організуючого впливу на об'єкти управління.

У рамках вертикальних управлінських зв'язків централь­ним органам виконавчої влади — міністерствам — підпорядко­вуються їх територіальні органи, які разом з міністерством утворюють виконавчу вертикаль. Органами міністерств на міс­цевому рівні є управління, відділи та інші структурні підрозді­ли місцевих державних адміністрацій, які підзвітні й підконт­рольні міністерствам. Державним комітетам та іншим цент­ральним органам виконавчої влади на місцевому рівні під­контрольні та підзвітні їх територіальні органи. Вертикальні управлінські зв'язки в системі органів вико­навчої влади передбачають підпорядкованість обласним дер­жавним адміністраціям районних державних адміністрацій.

Горизонтальні управлінські зв'язки на центральному рівні передбачають координацію роботи центральних органів вико­навчої влади у формуванні та реалізації державної політики в рамках Урядових програмно-цільових комітетів. На місцевому рівні горизонтальні управлінські зв'язки базу­ються на взаємовідносинах місцевих державних адміністрацій з територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Голови держадміністрацій координують діяльність те­риторіальних органів міністерств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади й сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Формування управлінських зв'язків на цьому рівні великою мірою визначається взаємовідносинами органів виконавчої та представницької влади.

Ці управлінські зв'язки дають змогу забезпечити всю систе­му повноважень, покладених на органи виконавчої влади різ­них рівнів.

Сутність управлінських зв'язків Кабінету Міністрів Укра­їни з центральними органами виконавчої влади виражається у таких моментах:

• Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи у межах коштів, передбачених на утримання ор­ганів виконавчої влади;

• Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяль­ність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у від­повідних сферах суспільного та державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Міністерства та інші центральні орга­ни виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому;

• з метою координації дій органів виконавчої влади, Прем'єр-міністр вносить подання до Верховної Ради України про призначення на посади міністрів та подання до Кабінету Міністрів України про призначення керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників, накладає на них дисциплінарні стягнення;

• Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисель­ність працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених у державному бюджеті; здійснює добір керівних кадрів підвідомчих йому ор­ганів, їх підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфіка­ції; заслуховує звіти керівників центральних органів виконав­чої влади;

• Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень у межах коштів, передбачених на утриман­ня органів виконавчої влади, може утворювати постійні, тимча­сові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Управлінські зв'язки Кабінету Міністрів України з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй орга­нами полягають у:

• спрямуванні і координації діяльності Ради міністрів Ав­тономної Республіки Крим з боку Кабінету Міністрів України щодо виконання Конституції та законів України, актів Прези­дента України, постанов Верховної Ради України і актів Кабі­нету Міністрів України на території Автономної Республіки Крим;

• підзвітності та підконтрольності Ради міністрів Автоном­ної Республіки Крим перед Кабінетом Міністрів України з пи­тань виконання нею державних функцій і повноважень;

• встановленні Кабінетом Міністрів України порядку участі Ради міністрів Автономної Республіки Крим та підвідомчих їй органів у виконанні загальнодержавних програм, інших за­ходів загальнодержавного значення;

• заслуховуванні Кабінетом Міністрів України звітів Голо­ви Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань вико­нання Радою міністрів Автономної Республіки Крим держав­них функцій і повноважень.

Фактично такі управлінські зв'язки виражають і забезпечу­ють відносини у системі "центр — регіони". Особливе місце в цій системі займають управлінські зв'язки Кабінету Міністрів України з місцевими державними адміністраціями. Управлінські зв'язки Кабінету Міністрів України з місцеви­ми державними адміністраціями характеризуються таким змістом:

• спрямування і координація діяльності місцевих держав­них адміністрацій Кабінетом Міністрів України щодо виконан­ня Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України й актів Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, здійснення на відповідній території інших наданих місцевим державним адміністраціям повноважень;

• розгляд на засіданнях Кабінету Міністрів України питан­ня щодо призначення на посаду або звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій і внесення Президенту Укра­їни відповідних подань;

• погодження Кабінетом Міністрів України кандидатури заступників голів місцевих державних адміністрацій, які здій­снюють свої повноваження у сферах, що належать до відання Кабінету Міністрів України;

• відповідальність голів місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень перед Кабінетом Міністрів України, підзвітність та підконтрольність місцевих державних адміністрацій та їх голів Кабінету Міністрів України;

• інформування місцевими державними адміністраціями Кабінету Міністрів України та звітування голів державних ад­міністрацій з питань їх діяльності;

• затвердження Кабінетом Міністрів України типового рег­ламенту місцевих державних адміністрацій, рекомендаційно­го переліку управлінь, відділів та інших структурних підроз­ділів місцевих державних адміністрацій і типових положень про них, визначення граничної чисельності та фонду оплати праці працівників місцевих державних адміністрацій;

• погодження з відповідними місцевими державними ад­міністраціями проектів актів законодавства з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Розгляд Кабінетом Міністрів України перед прийняттям таких актів зауважень та пропозицій, поданих місцевими державними адміністраціями;

• розгляд Кабінетом Міністрів України пропозицій облас­них, Київської та Севастопольської міських державних ад­міністрацій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України та право голів обласних, Київської та Севас­топольської міських державних адміністрацій брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого го­лосу під час розгляду таких пропозицій;

• подання районними, районними у містах Києві та Севас­тополі державними адміністраціями пропозицій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України, від­повідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, об­ласних, Київської та Севастопольської міських державних ад­міністрацій для подальшого подання їх Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам вико­навчої влади;

• можливість скасування Кабінетом Міністрів України ак­тів місцевих державних адміністрацій повністю чи в окремих частинах;

• передавання Кабінетом Міністрів України місцевим дер­жавним адміністраціям окремих повноважень органів вико­навчої влади вищого рівня.