6.1 Орган державної влади як об'єкт організації
Орган державної влади є первинним системотворчим елементом державного управлінського впливу на суспільство. Водночас, виконуючи таку функцію він є об'єктом організації.
Орган державної влади — це певна державна інституція, яка засновується державою в установленому законодавством порядку і діє за її повноваженням.
Органи державної влади України характеризуються певними рисами:
представляє Україну як державу як всередині країни, так і за її межами;
діє за дорученням держави, яка законодавчо визначає його правовий статус;
є відносно самостійною частиною єдиної системи органів державної влади України, яка будується за принципом розподілу влади;
виступає від імені держави і водночас від власного імені та посідає цілком визначене місце в державному апараті.
Орган державної влади утворюється у порядку, встановленому Конституцією і відповідними законами. Зокрема, Верховна Рада України обирається шляхом загальних виборів, склад Кабінету Міністрів формується Верховною Радою за погодженням з Президентом України.
Для здійснення власних завдань і функцій держава наділяє органи державної влади державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті й дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права й обов'язки цих органів, у межах яких вони вправі реалізувати надані їм права, приймати відповідні акти, обов'язкові до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.
Для кожного з державних органів законодавством передбачені підстави, види та міра юридичної відповідальності.
Ознакою органу державної влади є правові зв'язки, що об'єднують особистий склад органу держави в одне ціле. Вони виражають:
службову супідрядність між працівниками;
покладання відповідальності й обов'язок нести відповідальність;
призначення керівників нижчестоящих державних органів керівниками вищестоящих органів.
Матеріальну основу організації і діяльності органу державної влади становлять кошти державного бюджету.
Діяльність органів державної влади, а звідси і їхні акти, стосуються всіх громадян України та іноземців, що перебувають на території України, а нормативні акти громадських об'єднань обов'язкові лише для членів таких об'єднань.
Кожний орган державної влади має притаманну лише йому внутрішню структуру; територіальний масштаб межі його діяльності; йому притаманні власні форми організації, методи діяльності; має власне майно.
Усі органи державної влади мають статус юридичної особи.
Таким чином, орган державної влади — це відносно відокремлена частина єдиної системи органів державної влади, побудованої за конституційним принципом поділу влади, який створюється у певному, визначеному законом порядку і здійснює завдання та функції на підставі державно-владних повноважень, власної компетенції: його особовий склад об'єднується правовим зв'язком в одне ціле (якщо це не одноособовий орган) і діє на певній території за допомогою визначених форм організації та методів діяльності.
Специфіка органів державної влади також полягає у тому, що в результаті їх діяльності приймаються рішення, що належать до різних сфер діяльності суспільства (економічні, соціальні, екологічні, політичні тощо), які найчастіше мають форму правового акта (закони, постанови, розпорядження та ін.). Крім цього, предметом праці в органах державної влади є інформація, яка також є одним з ресурсів цих органів.
При розгляді державного органу як об'єкта організації важливо врахувати основні відмінності у функціонуванні державних і приватних організацій (табл. 6.1).
Таблиця 6.1 - Аспекти діяльності, за якими різняться державні органи і приватні організації
Сфера діяльності | Зміст діяльності |
1 | 2 |
Часова перспектива і тривалість | Державні керівники мають вужчі часові межі діяльності, що пояснюється політичною діяльністю, наслідками виборів чи змінами в уряді |
Тривалість перебування на посаді | Призначені з політичних міркувань державні керівники загалом обіймають свої посади коротший час ніж приватні керівники, що зумовлюється політичною необхідністю. Це не дозволяє забезпечити належну послідовність і дієвий вплив під час управління державними організаціями |
Вимірювання результатів діяльності | Для державних організацій відсутній загальний стандартний підхід до вимірювання результатів діяльності, оскільки вони не зорієнтовані на одержання прибутку |
Обмеження системи добору персоналу | Державному керівнику доводиться діяти у системі добору персоналу, яка ґрунтується на заслугах, що в більшості випадків обмежує такі дії, як прийняття на роботу, встановлення дисципліни та звільнення з роботи. У приватних організаціях таких обмежень менше |
Справедливість і ефективність | У державних організаціях справедливість ставиться вище за ефективність при наданні послуг. |
Протиставлення державних і приватних процесів | Державні процеси вимагають більшої відкритості під час ухвалення рішень і припускають істотніше втручання й увагу з боку громадськості до власної діяльності, тоді як процес ухвалення рішень у приватних організаціях відбувається в закритому режимі, таємно |
Продовження табл. 6.1
1 | 2 |
Роль преси та засобів масової інформації в ухваленні рішень | На рішення, які приймаються державними організаціями, суттєво впливає громадськість; управлінські рішення є об'єктом уваги преси та засобів масової інформації. Процес ухвалення рішень часто "обігрується" у пресі, тим часом, як учасники цього процесу намагаються використати пресу чи засоби масової інформації з метою впливу на громадську думку відповідно до своїх поглядів чи інтересів |
Переконання і керівництво | У системі менеджменту державних установ і організацій наявне розпорошення влади і відповідальності, чого не помітно у приватному управлінні. Керівники державних організацій більше покладаються на переконання, вплив, компроміс, тоді як приватне управління є більш директивнішим та авторитарнішим |
Законодавчий та судовий вплив | Державні керівники діють під пильним законодавчим наглядом або в умовах судової уваги до їхніх дій. Більшу частину свого часу вони можуть витратити, реагуючи на законодавче втручання або судові приписи, які суперечать тому, що вони, на їх думку, повинні чинити. Державні організації стикаються зі значно більшою кількістю обмежень правового характеру. "У приватному управлінні закон загалом каже адміністратору про те, що йому заборонено робити; у державних організаціях — що він може робити" |
Критерій діяльності | Приватна організація орієнтується на одержання вигоди у широкому розумінні, тоді як державна організація — на забезпечення публічного блага (служіння громадянам) |
Умови діяльності | Якщо приватні організації функціонують в умовах конкуренції, то державні організації — в умовах монополії |
Органи державної влади різняться залежно від набору закріплених за ними функцій та елементів управління і за статусом можуть бути міністерствами, службами, комітетами, агентствами, адміністраціями. Класифікація органів державної влади за різними критеріями-формами діяльності, принципом поділу влади, ієрархією, строками повноважень, порядком здійснення компетенції наведена на рис. 6.1 .
Рис. 6.1 – Класифікація органів державної влади
Сутність органу державної влади, його характер можна визначити як цілісну сукупність компонентів:
політичного (державно-владний характер),
соціального (призначення вирішувати загально значимі справи, завдання, орієнтація та потреби і запити суспільної системи),
юридичного (приймає нормативні правові акти, здійснює виконавчо-розпорядчу і правоохоронну діяльність),
адміністративно-управлінського (реалізує функції, що є актуальними на певному етапі суспільного розвитку і наділяється для цього необхідними засобами).
Орган державної влади наділяється державно-владними повноваженнями як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Зовнішні регулюють його зв'язки з іншими органами влади як по вертикалі, так і горизонталі, з громадськістю, з бізнесовими структурами тощо. Внутрішні повноваження регулюють діяльність всередині організації (прийняття на роботу, керівництво конкретними підрозділами, кадровими, матеріально-технічним, інформаційним, фінансовим забезпеченням).
Державний орган приймає нормативні правові акти, здійснює правозастосовчу і правоохоронну діяльність.
Діяльність більшості органів державної влади має виконавчий та розпорядчий характер.
Виконавчий характер діяльності державних органів влади полягає у практичному втіленні в життя законодавчих актів, оперативному та динамічному управлінні економічною і соціальною сферою, а також державно-політичною діяльністю (оборона, безпека, митна справа).
Розпорядчий характер державно-управлінської діяльності полягає у виданні державними органами постанов, розпоряджень, наказів, інструкцій, правил та інших підзаконних актів. Розпорядча діяльність органів державної влади має підзаконний характер, тобто базується на Конституції, законах, нормативних актах Президента та Кабінету Міністрів України і має їм відповідати.
Орган державної влади має бути системно організованим. Йому притаманні:
законодавчо визначені певні цілі та спеціальні функції;
єдність принципів утворення, побудови і діяльності;
структурна єдність;
співпорядкованість та інші ієрархічні зв'язки та відносини;
прийняття нормативно обумовлених управлінських рішень, узгодження їх між собою;
виконання загальних функцій державного управління.
Компонентами організації органу державної влади є: організаційна структура органу державної влади; менеджмент як цілеспрямоване управління; виконавча робота, яка стосується конкретної ситуації.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 0305 “Товарознавство і торговельне підприємництво”
- Змістовий модуль 1 Адміністративний менеджмент: концептуальні основи, методи і функції
- Тема 1 Концептуальні основи адміністративного
- Менеджменту
- 1.1 Сутність, зміст і специфіка адміністративно-державного управління
- 1.2 Основи теорії адміністративно-державного управління
- 1.3 Закони та принципи державного управління
- 1.4 Історія розвитку адміністративно-державного управління
- 1.5 Концепції і школи державного управління. Становлення та розвиток адміністративно-державного управління в Україні
- Тема 2 Системні аспекти державного управління
- 2.1 Державне управління як системне суспільне явище
- 2.2 Цілі державного управління
- 2.3 Державна влада як складова державно-владного механізму
- 2.4 Законність та відповідальність у державному управлінні
- Тема 3 Функції державного управління
- 3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління
- 3.2 Класифікація функцій державного управління
- 3.2.1 Основні функції державного управління
- 3.2.2 Загальні функції державного управління
- 3.2.3 Допоміжні функції державного управління
- 3.3 Характеристика окремих функцій державного управління
- 3.3.1 Функція організування у державному управлінні
- 3.3.2 Контрольна функція у державному управління
- 3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікативних зв’язків державного органу
- Тема 4 Методи адміністративного менеджменту
- 4.1 Поняття і класифікація методів державного управління
- 1. За функціональним змістом розрізняють:
- 4.2 Характеристика методів державного управління
- Змістовий модуль 2. Організація діяльності державних органів управління
- Тема 5 Організація діяльності апарату
- Державних органів управління
- 5.1 Характеристика апарату державного управління
- 5.2 Вищі органи державної влади
- 5.2.1 Верховна Рада та її повноваження
- 5.2.2 Президент України та його повноваження
- 5.3 Кабінет Міністрів України: структура та компетенція
- 5.4 Центральний рівень виконавчої влади
- 5.5 Місцевий або територіальний рівень виконавчої влади
- 5.6 Управлінські зв’язки органів виконавчої влади
- Тема 6 Структура адміністративного менеджменту (органу виконавчої влади)
- 6.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- 6.2 Менеджмент органу державної влади
- 6.3 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- 6.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення в системі управлінської діяльності органу державної влади
- Змістовий модуль 3. Управління персоналом державних органів управління
- Тема 7 Управління персоналом
- В системі державної служби
- У Законі «Про державну службу» закріплено основні обов'язки та права державних службовців.
- 7.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- 7.4 Культура та етика державного службовця
- Тема 8 Організація діяльності керівника органу виконавчої влади. Лідерство і суспільна активність
- 8.1 Особливості управлінської праці керівника органу державної влади
- 8.2 Влада та особистий вплив керівника органу виконавчої влади
- 8.3 Лідерство в управлінні органом виконавчої влади
- 8.4 Організація робочого місця керівника органу виконавчої влади
- 8.5 Організація особистої праці керівника органу виконавчої влади
- Години роботи
- 8.6 Переговорний процес у діяльності керівника органу виконавчої влади
- Тема 9 Управління якістю і ефективність адміністративного менеджменту
- 9.1 Принципи загального управління якістю у державному секторі
- 9.2 Соціальна ефективність державного управління
- 9.3 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- Список рекомендованих джерел і. Основна література
- Іі. Додаткова література та нормативні матеріали