41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
Захисником, відповідно до ст. 44 КПК України, є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Адвокатом, відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла присягу Адвоката України. У да ний час статус фахівців у галузі права спеціальним законом неурегульовано. У випадках і в порядку, передбачених КПК, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
Повноваження захисника на участь у справі стверджується: адвоката- ордером відповідного адвокатського об'єднання; адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання — угодою, інші фахівці У галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи — угодою або дорученням юридичної особи; близьких родичів, опікунів або піклувальників — заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до вимог ст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником — адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
Участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у випадках, передбачених ст. 45 КПК, а саме: 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад; 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби; 6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника. У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.
Захисник зобов'язаний використовувати передбачені законом засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.
З моменту допуску до участі у справі захисник має право: 1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості; 2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; 3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи; 4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їхньою участю або за їхнім клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого; 5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду; 6) брати участь у судових засіданнях; 7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; 8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; 9) виступати в судових дебатах; 10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; 11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; 12) брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи; 13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян. Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду. У разі неявки захисника, слідча дія, участь у якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.
Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. Документи, які пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди. Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи. Після допуску до участі в справі захисник вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках: коли є обставини, які згідно зі ст. 61 КПК виключають його участь у справі; коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.
42. Запрошення, призначення, заміна захисника. Допуск захисника до участі у справі.
Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, під- судного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.
Захисник призначається у випадках: 1) коли відповідно до вимог ч.ч. 1 і 2 ст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника; 2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.
У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника. Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, — протягом сімдесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою самі призначають захисника.
Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь- який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу. При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складають протокол із зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це в протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
Відмова від захисника у випадках, зазначених у ст. 45 КПК, може бути прийнята лише тоді, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 46 КПК.
Прийнявши рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють під0. зрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити інщо. го захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб. Якщо у випадках, передбачених ст. 45 КПК, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою самі призначають захисника.
Заміна одного захисника іншим, крім випадків, які виключають участь захисника у справі, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, учинених за участю захисника, якого замінено.
43. Обставини, що виключають участь захисника у кримінальній справі. Усунення захисника від участі у справі.
Відповідно до ст. 61 КПК, захисником не може бути особа: 1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) яка відповідно до КПК є свідком і у зв'язку з цим допитувалася або підлягає допиту; 3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача; 4) щодо якої порушено кримінальну справу; 5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною. Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках: 1) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги; 2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.
Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого. Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи. Захисник може бути усунутий від участі у справі лише з підстав, передбачених ст. 61 КПК. Установивши, що особа, яка є захисником, брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь- кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача; щодо неї порушено кримінальну справу; визнана недієздатною чи обмежено дієздатною; коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги; зупинено дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анульовано; є захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого, особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.
На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі, якщо він е свідком і у зв'язку з цим допитувався або підлягає допиту, або, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи, за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає. Під час судового розгляду питання про усунення захисника вирішує суд.
44. Процесуальне становище свідка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
Свідком у справі може бути кожна особа, якій відомі обставини, що стосуються кримінальної справи.
Не можуть бути допитані як свідки: 1) адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі — з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості; 2) захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача — про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям; 3) особи, які згідно з висновком судово- психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них; 4) свідок, який за вжитих заходів безпеки дає показання під псевдонімом, — щодо дійсних даних про його особу; 5) особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який за вжитих заходів безпеки дає показання під псевдонімом — щодо цих даних.
Відмовитися давати показання як свідки мають право: члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину. Не можуть без їхньої згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника.
Свідок має право: давати показання рідною мовою або іншою м0, вою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою переклад, ча; заявляти відвід перекладачу; знати, у зв'язку з чим і у якій спра8і він допитується; власноручно викладати свої показання в протокол, допиту; користуватися нотатками і документами при дачі показань» тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків ц інших даних, які йому важко тримати в пам'яті; відмовитися давац, показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів; знайомитися 3 протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження; подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого; одержувати від. шкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань; на за безпечення безпеки; на правову допомогу. Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відоіц їй обставини в справі.
Якщо свідок не з'явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід через органи внутрішніх справ. За неявку свідка без поважних причин суд вправі також накласти на свідка грошове стягнення до половини мінімальна го розміру заробітної плати. За дачу завідомо неправдивих показань свідок несе кримінальну відповідальність за ст. 384 КК, а за відмову дати показання про відомі обставини в справі — за ст. 385 КК. За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудового слідства або дізнанні свідок несе відповідальність відповідно за ч. 1 ст. 185-3 або ст. 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
45. Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві — це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінально му судочинстві, регулюється КПК, а також нормами спеціального Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у І кримінальному судочинстві» від 02.12.93 р.
Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки. Право на забезпечення безпеки м ють: особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в І іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і роз критті злочину чи сприяла цьому; потерпілий або його представнику І кримінальній справі; підозрюваний, обвинувачений, захисники і за- конні представники; цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні І представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином; свідок; експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; члени сімей ті близькі родичі цих осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправ них дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників криміналь ного судочинства.
Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки є дані, свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу, майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їхніх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича; звернення керівника відповідного державного органу; отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках — негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами.
Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами та установами виконання покарань. Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин. Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, здійснюється органами і установами виконання покарань. Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист. Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.
Заходи забезпечення безпеки поділяються на дві групи: процесуальні заходи забезпечення безпеки (закритий судовий розгляд, пред'явлення для впізнання поза візуальним контактом, проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду) та організаційно- технічні заходи забезпечення безпеки: а) особиста охорона, охорона житла і майна; б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; г) заміна документів та зміна зовнішності; д) зміна місця роботи або навчання; е) переселення в інше місце проживання; є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу. З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, узятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки. Для захисту військовослужбовців можуть застосовуватися також такі заходи: відрядження до іншої військової частини або військової установи: переведення на нове місце служби. Додатково до осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або у місцях із спеціальним режимом тримання можуть застосовуватися також такі заходи: переведення до іншого місця позбавлення волі або в інше місце зі спеціальним режимом утримання; окреме тримання.
Заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування. Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їхніх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування. Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.
- Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- 1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- 2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- 3. Завдання кримінального судочинства.
- 5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- 6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- 9. Форма кримінального процесу України.
- 10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- 19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- Тема 3. Принципи кримінального процесу
- 20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- 23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- 24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- 29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- 30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- 32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- 34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- 35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- 36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- 37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- 39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- 41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- 47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- 51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- 53. Локальний предмет доказування.
- 57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- 59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- 60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- 61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- 62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- 68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- 69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- Тема 7. Заходи процесуального примусу
- 70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- 72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- 78.Нагляд командування військової частини.
- 79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- 80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- 83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- 85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- 86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- 90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- 92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- 94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- 98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- 100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- 103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- 106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- 108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- 109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- 110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- 112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- 113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- 114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- 115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- 116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- 117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- 118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- Тема 10. Підсудність
- 119. Підсудність, и види.
- 120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- 121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- 123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- 124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- Тема 12. Судовий розгляд
- 127. Суд і сторони в судовому розгляді
- 128. Межі судового розгляду.
- 129. Підготовча частина судового засідання.
- 130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- 131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- 134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- 137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- 140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- 141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- 142. Поняття, види вироків
- 143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- 147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- 153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- 154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- 155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- 156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- 158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- 159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- 160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- 161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- 162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- 163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- 164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- 165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- 166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- 167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- 168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- Тема 10. Підсудність 96
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- Тема 12. Судовий розгляд 108
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159