Глава 1.
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Статгя 291. Суди апеляцій ноїі нстанцїї
1. Апеляційною інстанцією у цивiльних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвапив судове рішення, що оскаржується.
Стаття 292. Право апеляцій ного оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справi якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанцїі повністю або частково. 2. Ухвала суду першої iнстанціi оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.
Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядкуухвали суду першої інстанції щодо.
1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;
2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;
6) передачі справи на розгляд іншому суду;
7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
8) визнання мирової угоди за клопотанням сторiн;
9) визначення розміру судових витрат,
10) внесення виправлень у рішення;
11) відмови ухвалити додаткове рiшення;
12) роз'яснення рішення;
13) зупинення провадження у справі;
14) закриття провадження у справі;
15) залишення заяви без розгляду;
16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;
17) відхилення заяви про перегляд судового рішекня у зв'язку з ововиявленими обставинами; 18) видачі дубліката виконавчого листа;
19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;
21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; 22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;
23) примусового проникнення до житла;
24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;
25) заміни сторони виконавчого провадження;
26) визначення частки майна боржника у майні,яким він володіє спільно з іншими особами;
27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державноі виконавчої служби;
28) повороту виконання рішення суду;
29) відмови в поновленні втраченого судового провадження.
2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанцй може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строкiв, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскгрження та апеляцій ної скарги
1. 3аява про апеляційне оскарження та апепяційна скарга подаються у письмовій формі.
2. У заяві про апепяційне оскарження мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, їі місце проживання або місцезнаходження; 3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, іх місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, як| мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослціження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першоі інстанціi.
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або їі представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. 7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційноі скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповiдно до кількості осіб, якi беруть участь у справі.
Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апепяційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рiшення. Копія апеляційноi скарги одночасно надсилається особою, яка и подає, до суду апеляційної інстанцїi.
2. Суд першої інстанціі після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду.
Апепяційні скарги, що надiйшли після цього, не пізніше наступного робочогодня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.
Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду 1. Справа реєструється в апеляційному судi і передається в порядку черговості судці-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
2. До апеляційноі скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
3 Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційноi скарги може бути оскаржено в касацєйному порядку. 4. При надходженні неналежно оформленоі справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення судця-доповідач повертає справу до суду першоі інстанції, про що постановпяє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першоі iнстанціі має усунути недоліки.
Стаття 298. Надіслання ггопій заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть часть у справі
1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копii заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.
Стаття 299. Приєднання до апеляцій ної скарги
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на сторогн яко і вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи,
які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання проїх права та обов'язки.
2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.
3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.
Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або вiдкликання iї чи відмова від неї
1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити їі протягом строку на апеляційне оскарження.
2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати ii до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обтрунтованою в повном у обсязі чи в певній частині. 3. При відкпиканні апепяційноі скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному судь постановляє ухвалу про повенення скарги. 4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційноі скарги i закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається. 5. Визнання апеляційноі скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявностi або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом 1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:
1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; 2) визначає характер спiрних правовідносин та закон, який їх регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанцii;
6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладачз;
7) за кпопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
2. Пiдготовчі дії, визначені пунктами 6 — 8 частини першоі цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.
Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді 1. Пiсля проведення підготовчихдій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду. 2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пiзніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.
Стаття 303. Межі розгляду справи апеляцій ним судом
1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обурунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційноі скарги та вимог, заявлених у суді першоі інстанції. 2 Апепяційний суд доспіджуєдокази які судом першої інстанцїі були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанцiі було зумовлено поважними причинами. 3 Апеляційний суд не обмежений доеодами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, якi є обов'язковою підставою для скасування рішення. 4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необгрунтованість рішення суду першоi інстанцй у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом 1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цiєю главою.
2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази. 3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справi.
4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
5. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.
6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. 7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкпадено
Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд вдкпадає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якоі немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за їі клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. 2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Стаття 306. Відмова позивача від позову гпа мирова угода сторін
1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правип про ці процесуальні дїї незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції i ухввлити нове рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанцп і закриття провадження у справі або залишення заяви 5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанцп' апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скаргиі залишення рішення без змін
1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 2 Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першоїі нстанцгїі ухвалення нового рішення або зміни рішення 1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанцii і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
2. Норми матерiального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовiдносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Стаття 310. Пiдстави для скасування рїшення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду
1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи-сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд
1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 3) справу розглянуто за відсутностi будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і мiсце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Стаття 312. Підстави для ві дхилення скарги на ухвалу суду першоїі нсгпанцїі або зміни чи скасування ухвали
1 Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави їі застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першоі інстанціі, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляцій ним судом
1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постангвляє ухвалу за правилами статті 19 і глави 7 розділуііі цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314-316 цього Кодексу. 2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.
Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках: 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;
2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;
4) вдхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;
5) зміни ухвали суду першої інстанції;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
1 Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
— часу і місця їїпостановлення;
— найменування суду;
— прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
— прізвища та iніціалів секретаря судового засідання;
— найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, якіберуть участь у справі;
2) описовоі частини із зазначенням:
— короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
— узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
— узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справi; — встановлених судом першої інстанції обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
— мотивів, з яких апеляцiйний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
— висновку апеляційного суду;
— розподілу судових витрат;
— строку і порядку набрання ухеалою законної сили та їі оскарження.
2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви їі відхилення.
3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляддо суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанцїі.
Стаття 316. Зміст рішення апеляцій ного суду
1. Рішення апеляційного суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
— часу і місця його ухвалення;
— найменування суду;
— прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
— прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
— найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
— короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
— короткого змісту вимог апеляційноі скарги;
— узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
— узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; 3) мотивувальної частини із зазначенням:
— мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення;
— встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; — чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
— назви, статті, їі частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням:
— висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;
— висновку апеляційного суду по суті позовних вимог;
— розподілу судових витрат;
— строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляцій ним судом
1. Рiшення та ухвали апеляційного суду проголошуються за правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.
- Содержание.
- Перечень дисциплин с указанием разделов (тем) усвоение
- Темы практических занятий, их содержание и объем в часах, самостоятельная управляемая работа 12
- Наименование тем лекционных занятий, изучаемые вопросы и продолжительность лекций согласно рабочей программе.
- Управляемая самостоятельная работа.
- Введение Общие положения
- Формы организации лекционного и практического курса
- Основные принципы работы с законодательством на практических занятиях.
- Формы организации самостоятельной работы студентов.
- Лекционный материал Общая часть гражданского судопроизводства
- 1.Понятие, предмет и система гражданского процессуального права. Гражданское судопроизводство.
- Формы защиты прав и интересов юридических и физических лиц и право на судебную защиту.
- 1.2Понятие гражданского процессуального права, его предмет и метод, система.
- 1.3.Соотношение гражданского процессуального права с другими отраслями права.
- 1.4.Источники правового регулирования гражданского процессуального права.
- 1.5.Действие норм гражданского процессуального права.
- 1.6. Понятие гражданского судопроизводства и его виды.
- 1.7. Понятие и виды стадий гражданского процесса.
- 1.8. Предмет и система науки гражданского права.
- Принципы гражданского судопроизводства
- Понятие, система и значение принципов гражданского процессуального права
- 2.2.Содержание принципов гражданского процесса.
- Гражданские процессуальные правоотношения и их субъекты.
- 3.1.Понятие гражданских процессуальных правоотношений.
- 3.2.Структура и участники гражданских процессуальных правоотношений.
- 3.3.Понятие гражданской правоспособности и дееспособности.
- 4. Подведомственность и подсудность гражданских дел.
- 4.1. Понятие и виды подведомственности. Общие правила подведомственности гражданских дел судам общей юрисдикции.
- 4.2.Понятие и виды подсудности гражданских дел.
- 4.3.Передача возбужденного гражданского дела в другой суд
- 5.Общие положения о судах и должностных лицах судов в гражданском процессе. Общие положения об участниках гражданского судопроизводства.
- 5.1.Задачи и полномочия судов. Составы судов.
- 5.2.Секретарь судебного заседания и судебный исполнитель.
- 5.3.Основания для отвода судей, секретаря судебного заседания и судебного исполнителя.
- 5.4.Общие положения о правах и обязанностях юридически заинтересованных в исходе дела лиц.
- Стороны в гражданском процессе.
- 6.1.Понятие сторон, их процессуальные права и обязанности.
- 6.2.Процессуальное соучастие
- 6.3.Замена ненадлежащей стороны.
- 6.4.Процессуальное правопреемство.
- Третьи лица в гражданском судопроизводстве
- 7.1.Понятие третьих лиц.
- 7.2.Третьи лица, заявляющие самостоятельные требования на предмет спора.
- 7.3. Третьи лица, не заявляющие самостоятельных требований на предмет спора.
- Представительство в суде.
- 8.1. Понятие и виды представительства в гражданском судопроизводстве.
- 8.2. Правовое положение судебного представителя и оформление его полномочий.
- Участие прокурора в гражданском процессе.
- 9.1. Сущность участия прокурора в гражданском процессе, процессуальное положение прокурора.
- 9.2.Формы участия прокурора в судах первой инстанции.
- 9.3. Формы участия прокурора при пересмотре судебного постановлений в кассационном производстве.
- Государственные органы, юридические лица и граждане, от собственного имени защищающие права других лиц.
- 10.1. Цели и формы участия в гражданском судопроизводстве государственных органов, юридических лиц и граждан, защищающих права других лиц.
- 10.2. Особенности обращения в суд с заявлением государственных органов, юридических лиц и граждан о защите прав других лиц.
- 10.3. Заключение государственных органов в гражданском судопроизводстве.
- Участники гражданского судопроизводства, не имеющие юридической заинтересованности в исходе дела.
- 11.1. Правовое положение свидетелей в гражданском процессе.
- 11.2. Участие эксперта и специалиста в гражданском судопроизводстве.
- 11.3. Понятые, переводчики и хранители имущества, как участники процесса.
- 11.4. Отводы эксперту, специалисту, переводчику, понятому.
- Общие положения о доказательствах.
- 12.1. Понятие судебного доказывания, доказательств и средств доказывания в гражданском процессе.
- 12.2. Факты, не подлежащие доказыванию.
- 12.3. Обязанность доказывания. Доказательственные презумции.
- Средства доказывания в гражданском процессе.
- 13.1. Объяснения сторон и других юридически заинтересованных в исходе дела лиц.
- 13.2. Показания свидетелей.
- 13.3. Письменные и вещественные доказательства.
- 13.4. Заключение эксперта и другие средства доказывания.
- Собирание, проверка и оценка доказательств.
- 14.1. Субъекты сбора доказательств. Обеспечение доказательств.
- 15. Иск и средства защиты в неисковых производствах.
- 15.1 Понятие иска его виды.
- 15.2 Право на иск.
- 15.3 Защита ответчика против иска. Обеспечение иска.
- 15.4 Распоряжение исковыми средствами защиты права. Средства защиты права в неисковых производствах.
- 16. Понятие организации и обеспечения производства по гражданскому делу. Судебные расходы.
- 16.1 Понятие и виды процессуальных документов.
- 16.2 Судебные расходы.
- 17. Судебная корреспонденция. Процессуальные сроки.
- 17.1 Понятие судебной корреспонденции.
- Процессуальные сроки, их течение и восстановление.
- 18. Отложение, приостановление, прекращение производства по делу, оставление заявления без рассмотрения. Гражданская процессуальная ответственность.
- 18.1 Понятие и основания отложения разбирательства дела.
- 18.2 Приостановление производства по делу.
- 18.3 Прекращение производства по делу.
- 18.4 Оставление заявления без рассмотрения.
- 18.5 Гражданско-процессуальная ответственность.
- Особенная часть гражданского судопроизводства.
- 19. Возбуждение производства по делу.
- 19.1 Порядок предъявления иска, последствия его несоблюдения.
- 19.2 Отказ в возбуждении гражданского дела
- 19.3 Правовые последствия возбуждения гражданского дела
- 20.Подготовка дела к судебному разбирательству.
- 20.1Сущность и значение подготовки дела к судебному разбирательству, её задачи.
- 20.2 Содержание стадии подготовки дела к судебному разбирательству
- 21 Судебное разбирательство.
- 21.1 Судебное разбирательство как стадия гражданского процесса.
- 21.2 Роль председательствующего по руководству судебным разбирательством.
- 21.3 Части судебного разбирательства и их содержание.
- 22. Постановления суда первой инстанции.
- 22.1 Понятие и виды судебных постановлений.
- 22.2 Сущность судебного решения. Его структура.
- 22.3 Требования, которым должны соответствовать судебные решения. Порядок устранения недостатков в решении.
- 22.4 Законная сила судебного решения. Его исполнение.
- 22.5 Определения суда первой инстанции.
- 23. Производство по делам, возникающим из административно- правовых отношений.
- 23.1 Сущность производства по делам, возникающим из административно-правовых отношений. Его отличие от искового производства.
- 23.2 Особенности рассмотрения жалоб на постановления государственных органов и должностных лиц по делам об административных проступках.
- 23.3 Особенности рассмотрения жалоб на отказ органов записи актов гражданского состояния внести исправления в записи актов гражданского состояния.
- 23.4 Особе6нности рассмотрения жалоб на действия избирательных комиссий.
- 23.5 Особенности рассмотрения жалоб на нотариальные действия или на отказ в их совершении.
- 23.6 Особенности рассмотрения и разрешения жалоб на действия и бездействия госорганов, юридических лиц и организаций, не являющихся должностными лицами, и должностных лиц, ущемляющих права.
- 23.7 Особенности рассмотрения жалоб на решения Апелляционного совета патентной экспертизы при патентном органе.
- 24. Особое производство.
- 24.1 Понятие особого производства.
- 24.2 Рассмотрение дел об установлении фактов, имеющих юридическое значение.
- Установление фактов родственных отношений.
- Установление факта нахождения лица на иждивении.
- Установление фактов регистрации рождения, усыновлении, брака, развода, смерти, отцовства.
- Установление факта принадлежности правоустанавливающих документов.
- Установление фактов принятия наследства и места открытия наследства.
- Установление факта несчастного случая.
- Установление факта состояния в фактических брачных отношениях.
- Установление факта владения, пользования и распоряжения недвижимым имуществом.
- Установление факта отцовства или признания отцовства.
- Установление факта несоответствия действительности сведений, порочащих честь, достоинство и деловую репутацию гражданина.
- 24.3 Признание гражданина безвестно отсутствующим или объявление гражданина умершим.
- 24.4 Рассмотрение дел о признании наследства выморочным.
- 24.5 Рассмотрение дел об объявлении несовершеннолетнего полностью дееспособным (эмансипация).
- 24.6 Признание движимой вещи бесхозяйной и признание права коммунальной собственности на недвижимую вещь.
- 24.7 Особенности рассмотрения дел о восстановлении прав по документам на предъявителя.
- 25. Приказное производство.
- 25.1 Понятие и сущность приказного производства.
- 25.2 Порядок возбуждения приказного производства, отмены и исполнения определения суда.
- 26. Обжалование и проверка не вступивших в законную силу постановлений суда 1-й инстанции.
- 26.1 Сущность и значение стадии кассационного пересмотра решений и определений суда первой инстанции.
- 26.2 Порядок обжалования и опротестования не вступивших в законную силу постановлений суда первой инстанции.
- 26.3 Основания к отмене не вступивших в законную силу постановлений суда первой инстанции.
- 26.4 Полномочия суда кассационной инстанции.
- 27. Пересмотр судебных постановлений, вступивших в законную силу в надзорном порядке.
- 27.1 Сущность и значение стадии пересмотра судебных постановлений в надзорном порядке.
- 27.2 Суды надзорной инстанции. Лица полномочные вносить надзорные протесты.
- 27.3 Процессуальный порядок возбуждения надзорного производства и пересмотра судебных постановлений.
- 27.4 Основания к отмене судебных постановлений в порядке надзора. Полномочия надзорной инстанции.
- 28. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений по вновь открывшимся обстоятельствам.
- 28.1 Понятие производства по пересмотру судебных постановлений по вновь открывшимся обстоятельствам. Основания к пересмотру постановлений.
- 28.2 Основные правила пересмотра судебных постановлений по вновь открывшимся обстоятельствам.
- 29. Общие положения исполнительного производства.
- 29.1 Понятие исполнительного производства, стороны в исполнительном производстве.
- 29.2 Основания исполнения. Виды исполнительных документов.
- 29.3 Возбуждение исполнительного производства.
- 29.4 Защита прав других лиц при исполнении. Возвращение исполнительного листа взыскателю.
- 30. Обращение взыскания на имущество граждан и юридических лиц.
- 30.1 Особенности обращения взыскания на имущество граждан.
- 30.2 Арест, изъятие и реализация имущества должника.
- 30.3 Обращение взыскания на приравненные к заработной плате доходы.
- 30.4 Особенности обращения взыскания на имущество юридических лиц.
- 31. Основные правила международного гражданского процесса.
- 31.1 Общие положения о процессуальных правах иностранцев, лиц без гражданства, а также иностранных юридических лиц.
- 31.2 Правила подсудности международных гражданских дел. Исполнение судебных поручений и решений иностранных судов.
- 32. Несудебные формы защиты прав и охраняемых законом интересов.
- 32.1 Нотариальный порядок защиты прав и интересов.
- 32.2 Разрешение споров третейскими судами.
- Предисловие к практикуму (семинарским занятиям)
- Тема 1. Понятие, предмет и система гражданского процессуального права. Гражданское судопроизводство
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 2. Принципы гражданского судопроизводства
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 3. Гражданские процессуальные правоотношения и их субъекты
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 4. Подведомственность и подсудность гражданских дел
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 5. Общие положения о судах и должностных лицах судов в гражданском процессе
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 6. Стороны в гражданском процессе
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 7. Третьи лица в гражданском процессе
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 8. Представительство в суде
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 9. Участие прокурора в гражданском процессе
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 10. Участие в гражданском судопроизводстве государственных органов, юридических лиц и граждан, от собственного имени защищающих права других лиц
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 11. Участники гражданского судопроизводства, не имеющие юридической заинтересованности в исходе дела. Их отводы
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 12. Общие положения о доказательствах
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 13. Средства доказывания в гражданском процессе
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 14. Собирание, проверка и оценка доказательств
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 15. Иск и средства защиты в неисковых производствах
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 16. Понятие организации и обеспечения производства по гражданскому делу. Судебные расходы
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 17. Судебная корреспонденция. Процессуальные сроки
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 18. Отложение, приостановление, прекращение производства по делу. Оставление заявления без рассмотрения
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 19. Возбуждение производства по делу и вынесение судом первой инстанции судебного постановления
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 20. Производство по делам, возникающим из административно-правовых отношений
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 21. Особе производство
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 22. Приказное производство
- Тема 23. Обжалование и проверка постановлений суда первой инстанции, не вступивших в законную силу
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 24. Пересмотр судебных постановлений, вступивших в законную силу, в надзорном порядке и по вновь открывшимся обстоятельствам
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 25. Исполнительное производство
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Тема 26. Основные правила международного гражданского процесса. Защита прав нотариатом и третейскими судами
- Вопросы, подлежащие обсуждению
- Общие требования к курсовой работе
- Примерный перечень тем курсовых работ
- Вопросы к зачету по курсу «Гражданский процесс»
- Участие прокурора в гражданском процессе.
- Собирание, проверка и оценка доказательств.
- Экзаменационные вопросы по курсу «Гражданский процесс»
- 84.Подготовка дела к судебному разбирательству.
- Основная литература
- Дополнительная литература
- Перечень применяемых сокращений
- Глава 39. Апелляционное производство по обжалованию решений и определений мировых судей
- Глава 1.