Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
46. Поняття, сутність та види кримінально-процесуального доказування.
Кримінальне судочинство можна розглядати як складний процес правозастосування, застосування норм матеріального кримінального права, а у деяких випадках — і застосування норм цивільного, трудового права (при вирішенні цивільного позову). На першему етапі пра- возастосовчого процесу необхідно з'ясувати фактичні обставини справи, тобто встановити, що відбувалося в реальній дійсності — чи було вчинено злочин, який саме, за яких обставин, хто вчинив злочин, кому і яку заподіяно злочином шкоду. Яким же чином це можна зробити? Справа в тому, що будь-яка подія, зокрема подія злочину, залишає в навколишньому середовищі певні сліди, відбитки події — це сліди, які залишено в пам'яті людей, що спостерігали якісь дії, обставини, це відбитки, які залишаються на предметах матеріального світу. Такі сліди можна розглядати як відомості про обставини, що залишили ці сліди. Зібравши такі відомості, надавши їм правильне тлумачення, можна відтворити ту подію, яка залишила їх. Такий процес іменують процесом доказування. Відомості, за допомогою яких встановлюють подію злочину, визначають, яка саме особа вчинила злочин, форму вини, мотив та інші обставини, називають доказами. Процес збирання, перевірки та оцінки доказів докладно регламентований кримінально-процесуальним законодавством.
Ту частина кримінально-процесуального права, його підгалузь, норми якої дають визначення поняття доказів, визначають у загальному вигляді засоби збирання та перевірки доказів, правила оцінки доказів, містять перелік обставин, що необхідно встановити для правильного вирішення кримінальної справи тощо, називають доказовим правом Л Норми доказового права містяться в главі 5 КПК. Ці норми мають тісний зв'язок з нормами інших інститутів кримінально-процесуального права, норми доказового права визначають, наприклад, перелік осіб, які мають право відмовитися давати показання (ст. 69 КПК), а норми, які регулюють порядок проведення допиту, передбачають необхідність роз'яснення відповідного права певним особам.
Розділ науки кримінально-процесуального права, предметом якого є перш за все доказове право (як підгалузь кримінально-процесуального права) називають теорією доказів. Предметом дослідження теорії доказів є також практична діяльність правоохороних органів та судів з доказування. Вивчення практичної діяльності з застосування норм доказового права дозволяє визначити ефективність цих норм, а також певні недоліки практики, визначити їхні причини та напрямки вдосконалення такої діяльності. В предмет теорії доказів включено і дослідження відповідних норм законодавства і практики їх застосування інших держав, визначення можливості використання такого досвіду в законодавстві та правозастосовчій практиці України. Вивчає даний розділ науки також історію розвитку відповідних інститутів та норм, що регулюють діяльність із доказування. Теорія доказів є складовою частиною науки кримінально-процесуального права і тісно пов'язана з іншими розділами цією науки.
Як і наука кримінально-процесуального права, теорія доказів вивчає закономірності розвитку відповідних розділів законодавства, формулює певні ідеї та концепції їхнього подальшого розвитку.
Значення доказового права та теорії доказів визначається тим, що доказування в кримінальному судочинстві є основою всієї процесуальної діяльності. Кримінальний процес покликаний забезпечити можливість правильного і справедливого застосування норм матеріального права, для чого необхідно встановити фактичні обставини в справі. А це можливо тільки шляхом доказування, тобто шляхом збирання, перевірки та оцінки достатньої кількості доказів, на підставі яких можна буде зробити переконливі висновки шодо обставин справи.
Таке доказування в кримінальному судочинстві являє собою різновид процесу пізнання.
Чинне кримінально-процесуальне право і його важлива підгалузь — доказове право, ґрунтуються на філософській теорії, яка визнає принципову можливість пізнання людиною оточуючого світу. Якщо виходити з того, що людина має змогу одержати знання про навколишній світ, знання, які правильно відбивають закони та закономірності, на яких будується природа та суспільство, то цілком обґрунтована і вимога кримінально-процесуального законодавства, адресована слідчому, дізнавачеві, прокуророві, суду — пізнати конкретну подію, подію злочину. В результаті такого пізнання-доказування ці суб'єкти досягають правильного уявлення про злочин, який було вчинено, про особу, що вчинила цей злочин, форму вини, мотиви, мету злочину та про всі інші обставини, які необхідні для застосування норм матеріального права і вирішення справи по суті.
Разом із тим, законодавство передбачає можливість і таких випадків, коли через різні обставини об'єктивного та суб'єктивного характеру доказування не приведе до бажаного результату, лишаться не встановленими істотні обставини справи, і будуть вичерпані можливості
подальшого збирання доказів. У такому разі справа може бути закрита у зв'язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, або за такої підстави суд ухвалить виправдувальний вирок, У тих випадках, коли не вдалося знайти особу, яка вчинила злочин справа підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків давності, перебачених ст. 49 КК.
Особливості пізнання в кримінальному процесі. Доказування — це діяльність пізнавальна та засвідчувальна, точніше було б казати про єдність пізнавальної та засвідчувальної сторін доказування. Йдеться про те, що кожний крок на шляху пізнання обставин злочину, який був учинений або готувався, обов'язково засвідчується, про перебіг та результати слідчої дії складається протокол (ст.85 КПК), застосовуються технічні засоби для додаткової фіксації таких дій (ст.ст. 85-1, 85-2 КПК); у судовому засіданні також ведеться протокол, а на розсуд суду або за клопотанням хоча б одного учасника судового розгляду здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 87 КПК). Такий порядок забезпечує можливість неодноразові перевірки доказів та висновків, що їх зроблено на підставі цих доказів.
Таким чином, доказування як різновид пізнання в кримінальному судочистві — це діяльність, спрямована на встановлення фактичних обставин справи шляхом збирання, перевірки, оцінки доказів, яка здійснюється уповноваженими суб'єктами (судом, суддею, прокурором, слідчим, органом дізнання, дізнавачем) з участю інших осіб в порядку, передбаченому законодавством.
- Міністерство освіти і науки україни одеська національна юридична академія ю.П. Аленін. М.І. Пашковський, т.В. Лукашкіна, і.В. Гловюк
- Загальна частина Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу
- 1.Поняття, сутність кримінального процесу. Кримінальний процес та правосуддя у кримінальних справах. Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність.
- 2. Поняття та система стадій кримінального процесу.
- 3. Завдання кримінального судочинства.
- 5.Кримінально-процесуальні рішення, поняття, ознаки, етапи прийняття.
- 6.Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- 9. Форма кримінального процесу України.
- 10. Кримінально-процесуальні відносини. Структура кримінально-процесуальних відносин.
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право
- 19. Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу.
- Тема 3. Принципи кримінального процесу
- 20. Реалізація у кримінальному процесі загальноправових принципів.
- 23.Принцип диспозитивності у кримінальному судочинстві.
- 24.Принцип всебічності, повноти, об'єктивності дослідження обставин справи.
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу
- 29. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.
- 30. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду. Склад суду за діючим законодавством.
- 32. Слідчий у кримінальному процесі. Процесуальна самостійність слідчого.
- 34. Обставини, що виключають участь у справі судді,прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
- 35. Порядок заявления та вирішення відводів.
- 36. Учасники кримінального процесу, загальна характеристика їхнього процесуального становища.
- 37.Процесуальне становище підозрюваного у кримінальному процесі.
- 39. Потерпілий, його права та обов'язки.
- 41. Захисник у кримінальній справі, його права та обов'язки.
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі
- 47. Особливості пізнання у кримінальному процесі.
- 51. Особливості предмета доказування в окремих справах.
- 53. Локальний предмет доказування.
- 57. Межі доказування у кримінальному процесі.
- 59. Поняття і види джерел доказів у кримінальному процесі. Показання свідка як джерело доказів.
- 60. Показання потерпілого як джерело доказів.
- 61. Показання обвинуваченого як джерело доказів.
- 62. Показання підозрюваного як джерело доказів.
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі
- 68. Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- 69. Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
- Тема 7. Заходи процесуального примусу
- 70. Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- 72. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 73. Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки.
- 78.Нагляд командування військової частини.
- 79.Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу.
- 80. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.
- Особлива частина Тема 8. Порушення кримінальної справи
- 83. Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.
- 85.Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.
- 86. Оскарження рішень, прийнятих у стадії порушення кримінальної справи.
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство
- 90. Поняття та характеристика основних положень досудового розслідування.
- 92. Строки досудового слідства, порядок їх продовження.
- 94. Взаємодія слідчого з органом дізнання. Доручення та окремі доручення слідчого.
- 98. Очна ставка: поняття, мета, порядок проведення.
- 100. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 101. Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведения.
- 103. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- 105. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції.
- 106. Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- 108. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- 109. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- 110. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- 112. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- 113. Обвинувальний висновок, його зміст та структура.
- 114. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- 115. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
- 116. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- 117. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
- 118. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.
- Тема 10. Підсудність
- 119. Підсудність, и види.
- 120. Направлення кримінальної справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність.
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею
- 121. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- 123. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи.
- 124. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення.
- Тема 12. Судовий розгляд
- 127. Суд і сторони в судовому розгляді
- 128. Межі судового розгляду.
- 129. Підготовча частина судового засідання.
- 130. Судове слідство, суть, зміст, завдання, значення.
- 131. Визначення обсягу та порядку дослідження доказів у судовому слідстві.
- 134.Призначення та проведення експертизи в суді.
- 137. Огляд місця події в стадії судового розгляду.
- 140. Судові дебати та останнє слово підсудного
- 141. Рішення, якими закінчується судовий розгляд.
- 142. Поняття, види вироків
- 143. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах
- 147. Форми перевірки судових рішень. Підстави для зміни або скасування судових рішень.
- 153. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили
- 154. Касаційне оскарження і внесення касаційного подання на рішення, які набрали законної сили: порядок, строки та суб'єкти.
- 155. Процесуальний порядок перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, судом касаційної інстанції.
- 156. Відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовий розгляд подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- 158.Перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду
- 159.Виконання вироку, ухвали і постанови суду як стадія кримінального процесу. Питання, які можуть бути вирішені у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі
- 160. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості.
- 161. Особливості досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх.
- 162. Провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
- 163. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру
- 164. Провадження у справах приватного обвинувачення: поняття, особливості порушення, судового розгляду.
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства
- 165. Поняття та напрями взаємодії установ юстиції держав у кримінальному судочинстві.
- 166. Правове регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві.
- 167. Використання у доказуванні відомостей, отриманих
- 168. Порядок зносин суддів, прокурорів, слідчих з компетентними органами іноземних держав.
- Тема 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу 3
- Тема 2. Кримінально-процесуальне право 9
- Тема 3. Принципи кримінального процесу 14
- Тема 4. Суб'єкти кримінального процесу 21
- Тема 5. Докази і доказування в кримінальному процесі 32
- Тема 6. Цивільний позов у кримінальному процесі 58
- Тема 7. Заходи процесуального примусу 58
- Тема 8. Порушення кримінальної справи 65
- Тема 9. Дізнання та досудове слідство 70
- Тема 10. Підсудність 96
- Тема 11. Попередній розгляд справи суддею 99
- Тема 12. Судовий розгляд 108
- Тема 13. Перевірка судових рішень, які не набрали законної сили, у кримінальних справах 143
- Тема 14. Перегляд судових рішень у кримінальних справах, які набрали законної сили 150
- Тема 15. Виконання вироку, ухвали та постанови суду 154
- Тема 16. Окремі види провадження у кримінальному процесі 155
- Тема17. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства 159