3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікативних зв’язків державного органу
Робота з ключовими групами людей виділилась в окремий напрям управлінської діяльності й отримала назву "зв'язків з громадськістю" ("public relations").
Паблік рилейшнз — це частина управлінської діяльності, спрямована на досягнення гармонії, взаєморозуміння, дієвого налагодження зворотного зв'язку між державними органами, установами і громадськістю з метою досягнення ними найкращих результатів.
Основні сили паблік рилейшнз у діяльності державного органу спрямовані на соціально-політичне і соціально-психологічне середовище: населення, споживачі, громадські організації, інші державні й місцеві органи влади, ринкове середовище, персонал і "друзі організації".
Основні завдання зв'язків з громадськістю державних органів такі:
формування позитивної громадської думки про державний орган;
підвищення стійкості державних органів до впливу навколишнього середовища.
Громадська думка — це стан масової свідомості, який відображається у сукупності оціночних суджень про події і факти дійсності, проблематику державного і суспільного життя різних груп населення. На формування громадської думки впливають різні фактори — особистісні, соціальні, культурні, психологічні, науково-технічного характеру. Їх характеристика наведена в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Фактори формування громадської думки
Назва фактору | Характеристика |
Особистісні | Сукупність характеристик, які включають опис фізичного й емоційного стану індивідуумів цільової аудиторії, їх вік, динаміку зміни споживацьких інтересів та ін. |
Соціальні | Відображають походження людей, суспільну позицію, рівень соціальної захищеності тощо |
Культурні | Національність, релігійні переконання, спектр інтересів та ін. |
Психологічні | Освітній рівень, сімейний стан тощо |
Фактори науково-технічного характеру | Відображають рівень науки і техніки, стан науково-технічного розвитку та ін. |
Дослідження і врахування факторів формування громадської думки дає змогу державним органам виробляти дієві механізми впливу на неї.
Позитивна громадська думка складається з декількох компонентів, основу яких складають імідж і репутація державної установи (організації).
Імідж — це комплекс думок, ідей і вражень, якого дотримується людина або група людей стосовно якого-небудь об'єкта (товари і послуги, людина, проект, ідея). Поведінка і дії людей щодо об'єкта в основному обумовлені його іміджем. Більшість людей і груп громадськості сприймають не сам державний орган, а тільки деякий образ, імідж. Якщо державні органи не працюють над формуванням іміджу, то він з'являється стихійно і не завжди відповідає їх очікуванням.
Формування образу державного органу може здійснюватися за такими етапами:
окреслення реальних характеристик державного органу (переваги і недоліки);
виділення типового кола споживачів;
виділення переваг, які важливі для типової клієнтури;
позиціонування виділених характеристик для цільової аудиторії.
З метою забезпечення успішного функціонування державний орган повинен прагнути до того, щоб його образ у свідомості громадськості якомога повніше відповідав образу, сформованому його спеціалістами. Для досягнення цієї мети сформульований перелік правил побудови позитивного іміджу організації:
характеристики повинні випливати з реальних переваг організації;
імідж повинен мати точну адресу, тобто залучати конкретні групи громадськості;
імідж має бути оригінальним, відрізнятись від образу інших організацій і легко розпізнаватися;
імідж слід формувати простим і зрозумілим, не перевантаженим інформацією, він повинен легко запам'ятовуватись;
імідж має бути пластичним, тобто залишаючись незмінним для сприйняття громадськості і легким для розпізнання, оперативно змінюватись у відповідь на зміни економічної, соціальної, політичної ситуації, а також під впливом зміни очікувань громадськості.
Встановлення і підтримання взаємовигідних стосунків з ключовими групами громадськості можливі з використанням класичної формули паблік рилейшнз RАСЕ: Research, Action, Communication, Evaluation, що в перекладі з англійської означає дослідження, дії, комунікації, оцінка. Кожен з наведених елементів є узагальнюючим блоком дій і заходів, що здійснюються з використанням певного набору технологій.
Засобом зміцнення позицій державних органів є лобіювання, яке впливає на прийняття рішень з метою реалізації своїх інтересів. Лобіювання є частиною механізму врахування і узгодження інтересів державних органів і органів державної влади різних рівнів.
Лобіювання може здійснюватись державними органами з використанням таких форм і методів: участь у парламентських або відомчих слуханнях; прямі контакти з офіційними особами для викладу позиції; представлення результатів власних наукових досліджень або спеціалізованої інформації у владні структури; участь у роботі експертних груп з підготовки законодавчих і нормативних документів; проведення конференцій, нарад за участю представників інших органів влади; консультування державних органів; надсилання звернень, листів, пропозицій у інші державні органи влади різних рівнів. Таким чином, основу лобіювання становить інформування представників влади про інтереси державних органів та можливі наслідки рішень, що приймаються.
Зміст функцій зв'язків з громадськістю у системі менеджменту державного органу наведено у таблиці 3.3.
Практична діяльність державного органу у системі паблік рилейшнз передбачає:
реалізацію активних дій з досягнення доброзичливості з боку громадськості, позитивної оцінки нею результатів професійної діяльності працівників державного органу;
збереження репутації державного органу за рахунок підтримання позитивного внутрішнього клімату в трудовому колективі, вироблення стилю поведінки організації та відмова від тих напрямів функціонування, які йдуть у розріз з інтересами громадськості або шкодять взаєморозумінню з нею;
використання форм і методів психологічної взаємодії як у середині державного органу, так і за його межами, що дають можливість виховати у кожного працівника почуття відповідальності і зацікавленості не лише за результати діяльності, а й користь, що пропонується суспільству.
Таблиця 3.3 - Функції зв'язків з громадськістю
Назва функції | Зміст функції |
Аналітико-прогностична | Спрямована на вироблення інформаційної політики, її стратегії і тактики, що фіксують рух подій у динаміці; ця функція забезпечує підготовку масиву аналітичних даних для прийняття рішень |
Організаційно-технологічна | Передбачає здійснення заходів з проведення й організації активних акцій, різного роду ділових зустрічей, конференцій за участю ЗМІ, з використанням аудіо- і відеотехніки |
Інформаційно-комунікативна | Передбачає продукування, тиражування інформації при здійсненні інформаційно-роз'яснювальної і пропагандистсько-рекламної роботи, необхідної не лише для партнерів зі спілкування, а й для підтримки соціально-психологічного клімату в державних органах |
Консультативно-методична | Передбачає проведення консультацій щодо організації і налагодження відносин з громадськістю, розробку концептуальних моделей співробітництва тощо |
Досягнення взаєморозуміння, доброзичливих відносин між державним органом та громадськістю базується на дотриманні таких вимог:
забезпеченні широкого, адекватного інформування як усієї громадськості, так і окремих її соціальних груп;
організації ефективного зворотного зв'язку із громадськістю;
залученні громадськості до участі у процесі обговорення та прийняття рішень.
У полі засобів паблік рилейшнз державні органи використовують такі ЗМІ: преса, інформаційні агентства, телебачення, радіо, журналістика.
Співпраця зі ЗМІ передбачає вибір певної форми передачі їм інформації про діяльність державного органу. Поширеною формою подачі інформації про діяльність державного органу є прес-конференції, брифінги, організація відвідування представниками засобів масової інформації заходів, які проводять державні органи.
До інструментів зв'язків з громадськістю, що використовуються державними органами, також належать семінари, конференції, "круглі столи". Метою проведення подібних заходів є обговорення актуальних проблем і представлення позиції державного органу в потрібному світлі.
Важлива роль у налагодженні зв'язків з громадськістю в державних органах відводиться промовам, публічним виступам і діловим бесідам. Перевагами цих інструментів є: можливість використання прямого і переконливого способу спілкування; демонстрація відкритості організації на основі налагодження безпосереднього контакту з аудиторією; сприяння в персоналізації організації; донесення позиції державного органу до аудиторії без посередників.
Розвиток інформаційних технологій обумовлює постійне збільшення інструментів зв'язків з громадськістю, в переліку яких ключова роль належить всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет. Особливістю цього інструменту є практично необмежені можливості врахування, аналізу інформації, спроможність підтримувати безперервний зв'язок з ключовими групами громадськості.
Державні органи на основі створення своїх веб-сайтів використовують різні варіанти зв'язків з громадськістю, серед яких: електронні ЗМІ, інформаційний портал, тематичні сайти, доставка оголошення, домашня сторінка, канал новин, каталоги.
Фахівці з паблік рилейшнз наголошують на високій ефективності використання такого інструменту зв'язків з громадськістю, як короткострокові ПР-компанії, які забезпечують максимальну концентрацію впливу на громадську думку. ПР-компаніям притаманні такі характеристики: часова визначеність, конкретна досяжна ціль, ресурсна обмеженість.
При здійсненні паблік рилейшнз у державних органах слід враховувати законодавчо-нормативні акти, які визначають зміст і умови реалізації механізмів зв'язків з громадськістю. Наприклад, особливості реалізації функції зв'язків з громадськістю в державному органі визначені законами України "Про інформацію", "Про науково-технічну інформацію", "Про звернення громадян", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про інформаційні агентства", "Про друковані засоби масової інформації".
Поширенню відомостей про діяльність органів державної влади, розумінню й об'єктивній її оцінці значною мірою сприяє Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".
Інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю".
Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:
випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;
проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;
підготовка і проведення теле- і радіопередач; забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.
- 0305 “Товарознавство і торговельне підприємництво”
- Змістовий модуль 1 Адміністративний менеджмент: концептуальні основи, методи і функції
- Тема 1 Концептуальні основи адміністративного
- Менеджменту
- 1.1 Сутність, зміст і специфіка адміністративно-державного управління
- 1.2 Основи теорії адміністративно-державного управління
- 1.3 Закони та принципи державного управління
- 1.4 Історія розвитку адміністративно-державного управління
- 1.5 Концепції і школи державного управління. Становлення та розвиток адміністративно-державного управління в Україні
- Тема 2 Системні аспекти державного управління
- 2.1 Державне управління як системне суспільне явище
- 2.2 Цілі державного управління
- 2.3 Державна влада як складова державно-владного механізму
- 2.4 Законність та відповідальність у державному управлінні
- Тема 3 Функції державного управління
- 3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління
- 3.2 Класифікація функцій державного управління
- 3.2.1 Основні функції державного управління
- 3.2.2 Загальні функції державного управління
- 3.2.3 Допоміжні функції державного управління
- 3.3 Характеристика окремих функцій державного управління
- 3.3.1 Функція організування у державному управлінні
- 3.3.2 Контрольна функція у державному управління
- 3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікативних зв’язків державного органу
- Тема 4 Методи адміністративного менеджменту
- 4.1 Поняття і класифікація методів державного управління
- 1. За функціональним змістом розрізняють:
- 4.2 Характеристика методів державного управління
- Змістовий модуль 2. Організація діяльності державних органів управління
- Тема 5 Організація діяльності апарату
- Державних органів управління
- 5.1 Характеристика апарату державного управління
- 5.2 Вищі органи державної влади
- 5.2.1 Верховна Рада та її повноваження
- 5.2.2 Президент України та його повноваження
- 5.3 Кабінет Міністрів України: структура та компетенція
- 5.4 Центральний рівень виконавчої влади
- 5.5 Місцевий або територіальний рівень виконавчої влади
- 5.6 Управлінські зв’язки органів виконавчої влади
- Тема 6 Структура адміністративного менеджменту (органу виконавчої влади)
- 6.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- 6.2 Менеджмент органу державної влади
- 6.3 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- 6.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення в системі управлінської діяльності органу державної влади
- Змістовий модуль 3. Управління персоналом державних органів управління
- Тема 7 Управління персоналом
- В системі державної служби
- У Законі «Про державну службу» закріплено основні обов'язки та права державних службовців.
- 7.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- 7.4 Культура та етика державного службовця
- Тема 8 Організація діяльності керівника органу виконавчої влади. Лідерство і суспільна активність
- 8.1 Особливості управлінської праці керівника органу державної влади
- 8.2 Влада та особистий вплив керівника органу виконавчої влади
- 8.3 Лідерство в управлінні органом виконавчої влади
- 8.4 Організація робочого місця керівника органу виконавчої влади
- 8.5 Організація особистої праці керівника органу виконавчої влади
- Години роботи
- 8.6 Переговорний процес у діяльності керівника органу виконавчої влади
- Тема 9 Управління якістю і ефективність адміністративного менеджменту
- 9.1 Принципи загального управління якістю у державному секторі
- 9.2 Соціальна ефективність державного управління
- 9.3 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- Список рекомендованих джерел і. Основна література
- Іі. Додаткова література та нормативні матеріали