69. Відкриття судового засідання. Правовий статус головуючого

Стаття 124 КАС визначає послідовність вчинення дій при відкритті судового засідання і спрямована на встановлення кола учасників адміністративного процесу, які прибули у судове засідання, з метою подальшого з'ясування можливостей щодо проведення судового розгляду.

Судове засідання необхідно відкривати в день і час, які визначені судом в ухвалі про призначення справи до судового розгляду. Місце, дата та час початку судового розгляду справи обов'язково вказуються у судових повістках та оголошеннях, які вивішуються на дошці оголошень в приміщенні суду.

У призначений час, перед тим, як до зали судового засідання зайде суд, судовий розпорядник, а за його відсутності - секретар судового засідання запрошує всіх встати (наприклад, це можуть бути такі слова: "Прошу встати. Суд іде. Головуючий - його честь суддя (ім'я та прізвище судді)"). Такі слова і привітання суду стоячи повинні вселяти повагу до суду.

Після цього весь склад суду входить до зали судового засідання, головуючий (або судовий розпорядник, а за його відсутності - секретар судового засідання) пропонує всім присутнім в залі сісти.

Головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа буде розглядатися, тобто називає осіб, які беруть участь у справі (позивача, відповідача, третіх осіб), та предмет позову (зазвичай це відбувається такими словами: "Судове засідання оголошується відкритим. Окружний адміністративний суд (повне найменування суду) розглядає адміністративну справу за позовом (ім'я чи найменування позивача) до (найменування чи ім'я відповідача), третя особа - (ім'я чи найменування третьої особи, якщо така є у процесі), про (предмет позовних вимог)").

З'ясування прибуття учасників адміністративного процесу

Секретар судового засідання, після звернення до нього головуючого, доповідає суду про те:

1) хто з викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання;

2) чи вручено належним чином судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Секретар судового засідання передає головуючому список викликаних та повідомлених осіб з відмітками про прибуття або причини неприбуття викликаних у судове засідання осіб.

Щоб зробити таку доповідь, перед відкриттям судового засідання секретар перевіряє прибуття викликаних і повідомлених осіб, чи вручені судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, та які є відомості про причини їх неявки. Для цього секретар повинен мати список всіх викликаних у судове засідання та повідомлених осіб, у якому робить відповідні відмітки про прибуття цих осіб або причини неприбуття.

Також секретар судового засідання перевіряє, чи вручені судові повістки тим особам, які не прибули, відповідно до вимог статті 35 КАСУ. Зокрема перевіряються повернені в суд розписки з відповідною відміткою або інші дані, що підтверджують вручення учасникам адміністративного процесу телеграми, телефонограми або іншого повідомлення про виклик у суд, наявність клопотань про розгляд справи за відсутності особи, яка бере участь у справі.

Якщо причини неприбуття осіб встановити не вдалося, то секретар судового засідання повідомляє про це головуючого ще до початку судового засідання і за його розпорядженням або самостійно вживає відповідні заходи для встановлення цих причин (зазвичай наводить телефонні довідки).

З'ясування справжньої причини неприбуття викликаних осіб має важливе значення для подальшого розгляду справи, оскільки суд повинен зробити правильний висновок про необхідність виконання тих чи інших процесуальних дій, зокрема відповідно до статей 128 - 129 КАСУ вирішити питання про можливість судового розгляду справи.

Встановлення особи учасників адміністративного процесу

Після доповіді секретаря суд встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання. Зазвичай для встановлення особи головуючий перевіряє паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Крім того, суд перевіряє повноваження представників осіб, які беруть участь у справі, а також повноваження посадових і службових осіб (якщо вони беруть участь у спорі від свого імені як суб'єкти владних повноважень). Відповідно до статті 58 цього Кодексу вони повинні надати суду документи, які посвідчують їхні повноваження, - довіреність, договір про надання правової допомоги, а для службових та посадових осіб - службове посвідчення тощо. Довіреності чи інші документи, що підтверджують повноваження, або їхні копії (зокрема, якщо довіреність видана на ведення не лише цієї справи), засвідчені підписом головуючого, приєднуються до матеріалів справи

Стаття 123 КАС визначає статус головуючого, хто може бути головуючим у судовому засіданні, і закріплює основні завдання головуючого.

Головуючий у судовому засіданні - це суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або ж який розглядає справу одноособово. У КАСУ терміни "головуючий у судовому засіданні" і "головуючий" вживаються як тотожні.

За частиною першою статті 123 КАС у суді першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження, оскільки йому найкраще відомі матеріали справи.

Незалежно від того, хто входить до складу суду при колегіальному розгляді справи, можливо, голова суду або його заступники, в усякому разі головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження у справі. Як правило, він і робить вступну доповідь про суть справи на початку судового розгляду, хоча таку доповідь може зробити й інший суддя зі складу колегії - суддя-доповідач.

Головуючий суддя має рівні права з іншими суддями щодо участі у розгляді і вирішенні справи, але на нього покладено низку додаткових завдань і повноважень.

Завдання і повноваження головуючого

Головуючий у судовому засіданні, згідно з частинами другою і третьою коментованої статті, виконує такі завдання:

1) керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій,

2) забезпечує здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

3) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи;

4) вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

З метою виконання цих завдань на головуючого у судовому засіданні покладено, зокрема, такі повноваження. Він:

1) відкриває судове засідання та оголошує назву справи, яку суд буде розглядати;

2) оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання, і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, їхнє право заявляти відводи;

3) робить вступну доповідь про суть справи на початку судового розгляду;

4) роз'яснює перекладачеві, особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертові, спеціалісту, їхні права та обов'язки, встановлені КАСУ;

5) дає розпорядження про приведення до присяги перекладача, експерта, свідка;

6) надає слово в судовому засіданні учасникам адміністративного процесу;

7) публічно проголошує судові рішення (ухвали, постанову) у справі, роз'яснює їхній зміст, порядок і строк оскарження.

Завдання головуючого керувати ходом судового засідання та усувати із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи, дає йому право знімати питання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або вочевидь не стосуються предмету спору.

Головуючий також повинен забезпечити вільний виклад думок іншими суддями у нарадчій кімнаті при розгляді питань, які підлягають вирішенню при ухваленні судового рішення (постанови, ухвали). Головуючий у судовому засіданні відповідно до частини другої статті 25 КАСУ голосує останнім, аби своїм авторитетом не впливати на інших суддів.

З метою забезпечення належного порядку у залі судового засідання головуючий має право давати розпорядження особам, присутнім у судовому засіданні, а також судовому розпоряднику.

Головуючий здійснює свої повноваження від імені всього складу суду. Будь-які питання, що виникають у ході судового розгляду справи, вирішуються всім складом суду.

Повноваження головуючого поза судовим засіданням

Відповідно до частини першої статті 64 КАСУ перед судовим засіданням головуючий повинен вирішити питання щодо залучення до розгляду судового розпорядника. Це питання вирішується залежно від можливостей суду, від очікуваної кількості учасників адміністративного процесу та присутніх у судовому засіданні представників громадськості.

Головуючий також розпоряджається про повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за клопотанням особи, яка бере участь у справі (частина друга статті 44 КАСУ