102 Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
Іншими процесуальних засобами забезпечення законності та захисту прав фізичних та юридичних осіб є перегляд адміністративних справ у порядку касаційного провадження,
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Тобто суд не зв’язаний межами касаційної скарги, якщо в процесі розгляду судом будуть виявлені порушення, на які немає посилань у скарзі. Адміністративним судом касаційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.
Предметом касаційного розгляду є судові рішення суду першої інстанції, що набрали законної сили після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, надання правової оцінки обставинам у справі.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім передбачених ЗУ випадків. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Розгляд справи в порядку касаційного провадження відбувається у формі судового засідання. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам закону і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу.
Стаття 211. Право на касаційне оскарження Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Стаття 214-1. Строки розгляду касаційної скарг Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.
Стаття 215. Підготовка справи до касаційного розгляду
Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;
надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Стаття 221. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні
Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін;
2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
6) скасувати судові ріш. судів першої та апел. інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;
7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;
8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;
9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Стаття 230. Судові рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі:1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін;
2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;
3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;
4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження;
5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття провадження;
6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали. 2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги. 3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
- 1. Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- 2. Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- 3. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- 4. Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- 5. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р. Р.).
- 6. Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- 7. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- 8. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- 9. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- 10. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і пу.
- 11. Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- 8) Подсчет голосов избирателей и установление итогов голосования;
- 12. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- 14. Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- 15. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- 16. Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- 17. Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- 18. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- 19. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- 20. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- III. По степени распространенности гарантии классифицируют на:
- 21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- 22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- 23. Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- 24. Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- 25. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- 26. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- 27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- 28. Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- 31. Система виконавчої влади в Україні.
- Державні служби
- Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- Інші центральні органи виконавчої влади
- Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- 31. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- 32. Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- 33. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- 34. Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- 35. Правовий статус депутата місцевої ради.
- Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- 36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- 37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- 38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- 39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- 41. Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- 42. Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- 43. Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- 44. Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- 45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- 46. Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- 47. Державнеуправління: поняття, принципи, функції.
- 48. Форми державного управління: сутність, види.
- 49. Методи державного управління: сутність, види.
- 51. Режими і рівні державного управління.
- 52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 53. Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- 55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- 56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- 57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- 58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- 59. Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- 60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- 61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- 62. Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- 63. Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- 64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- 66. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- 67. Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- 69. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- 71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- 72. Принципи адміністративного процесу.
- 74. Споры физических или юридических лиц с субъектом властных полномочий относительно обжалования его решений, действий или бездействия
- 75. Споры по поводу принятия граждан на публичную службу, ее прохождения, увольнения с публичной службы
- 76. Споры между субъектами властных полномочий по поводу реализации их компетенции в сфере управления, в том числе делегированных полномочий
- 77. Споры относительно заключения и выполнения административных договоров
- 78. Споры по обращению субъекта властных полномочий в случаях, установленных законом
- 79. Споры относительно правоотношений, связанных с избирательным процессом или процессом референдума
- 80.Поняття и виды подсудности административных дел.
- 81 Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- 82 Сторони в адміністративному процесі.
- 83 Треті особи в адміністративному процесі.
- 84 Представництво в адміністративному процесі.
- 85 Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- 86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- 87. Поняття і види процесуальних строків.
- 88. Характеристика заходів процесуального примусу.
- 89.Право на административный иск. Право на предъявление административного иска и процессуальный порядок его реализации
- 90. Отказ в открытии производства по административному делу.
- 91. Открытие производства по административному делу и его правовые последствия.
- 92. Судовий розгляд справи по суті.
- 93. Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- 95. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, пу, Вищої ради юстиції.
- 96. Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- 97.Особливости производства по делам по поводу решений, действий или бездеятельности государственной исполнительной службы.
- 98. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- 99.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
- 100 Скорочене провадження.
- 101 Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- 102 Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- 103 Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- 104.Розгляд дела Верховным Судом Украины.
- 105.Характеристика мер процессуального принуждения.
- Раздел VI Меры процессуального принуждения