Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
1. Юридичні гарантії: – Непорушність повноважень народного депутата України. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією, ЗУ «Про статус народного депутата України» та іншими законами України. При запровадженні надзвичайного чи військового стану повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені. – Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет). Депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий або заарештований без згоди Верховної Ради України;
заборонені догляд, обшук, затримання, порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних переговорів або застосування інших заходів, що обмежують свободу народних депутатів. Депутатський імунітет передбачений конституційним законодавством багатьох країн світу, однак на всеукраїнському референдумі, проведеному 16 квітня 2000 року, переважна більшість громадян України висловились за скасування цієї гарантії депутатської діяльності. Кримінальна справа відносно народного депутата може бути порушена тільки Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності або арешт Генеральний прокурор вносить у парламент подання щодо пред’явлення обвинувачення або надання санкції на арешт. Верховна Рада України розглядає подання не пізніш як у місячний термін, приймає рішення 2/3 голосів депутатів і в 3-денний термін повідомляє Генерального прокурора. Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну службу, а також від призову на навчальні та спеціальні збори.
2. Організаційні гарантії: Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку. Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта. Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти. Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім’ї. У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв’язку, якіє у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи підприємства, установи та організації. За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов’язані забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю. Апарат Верховної Ради, виконкоми місцевих рад, посадові особи державних підприємств, організацій, наукових, юридичних установ, правоохоронних органів зобов’язані забезпечити народному депутату безкоштовну допомогу з правових питань, що виникають у його депутатській діяльності. Народний депутат може мати до 15 помічників-консультантів.
3. Інформаційні гарантії: Апарат Верховної Ради України зобов’язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами ПУ, нормативно-правовими актами КМУ та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов’язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності. На вимогу народного депутата посадові особи органів публічної влади, державних підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості – не пізніш як у 5-денний строк, необхідні інформацію і документацію. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Народний депутат має право безкоштовно виступати з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), засновником яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов’язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі. Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником яких виступають органи публічної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов’язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення таких зустрічей, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.
4. Соціально-економічні гарантії: Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад. Народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів КМУ. Життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму 10-річного грошового утримання народного депутата. – На період виконання депутатських повноважень народному депутату надається службове житлове приміщення для спільного проживання з членами сім’ї згідно з Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 11 липня 1995 р. При цьому право на житлову площу за місцем їхнього постійного проживання за ними зберігається. Службові жилі приміщення, як правило, надаються народним депутатам України, які постійно проживають за межами м. Києва. Однак вони можуть надаватися і тим народним депутатам України, які проживають у м. Києві, але потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Будинки, в яких розміщені службові жилі приміщення, призначені для заселення народними депутатами України і членами їх сімей, знаходяться на балансі Управління справами Верховної Ради України. Службове жиле приміщення має бути розташоване поблизу будинків Верховної Ради України і благоустроєне стосовно до умов м. Києва, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, обладнане меблями, побутовою технікою тощо. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї користуються цим приміщенням безкоштовно. Народним депутатам України і членам їх сімей службові жилі приміщення надаються у межах норм жилої площі, встановлених законодавством України, з наданням додаткової службової жилої площі у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету. Народний депутат України поблизу службового жилого приміщення, яким він користується, у разі потреби забезпечується місцем для стоянки автомобіля. За бажанням народного депутата замість службового житла йому може бути надана одноразова грошова компенсація для створення належних житлових умов. Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування. На всій території України народні депутати користуються правом безкоштовного проїзду залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом. – Місцеві держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні надавати народному депутату у виборчому окрузі окремі службові приміщення, обладнані необхідною технікою, а також автотранспорт для потреб, пов’язаних із його депутатською діяльністю. – В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі.
5. Трудові гарантії: – Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої він працював. – Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років після закінчення строку повноважень народного депутата. – У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для чоловіків і 20 років – для жінок. Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі в зазначених органах і установах. Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю. Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань.
При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених ЗУ про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого народного депутата. При досягненні встановленого ЗУ пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу. Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі двох місячних зарплат.
Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду на проживання до м. Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу).
- 1. Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- 2. Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- 3. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- 4. Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- 5. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р. Р.).
- 6. Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- 7. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- 8. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- 9. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- 10. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і пу.
- 11. Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- 8) Подсчет голосов избирателей и установление итогов голосования;
- 12. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- 14. Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- 15. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- 16. Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- 17. Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- 18. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- 19. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- 20. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- III. По степени распространенности гарантии классифицируют на:
- 21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- 22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- 23. Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- 24. Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- 25. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- 26. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- 27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- 28. Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- 31. Система виконавчої влади в Україні.
- Державні служби
- Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- Інші центральні органи виконавчої влади
- Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- 31. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- 32. Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- 33. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- 34. Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- 35. Правовий статус депутата місцевої ради.
- Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- 36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- 37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- 38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- 39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- 41. Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- 42. Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- 43. Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- 44. Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- 45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- 46. Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- 47. Державнеуправління: поняття, принципи, функції.
- 48. Форми державного управління: сутність, види.
- 49. Методи державного управління: сутність, види.
- 51. Режими і рівні державного управління.
- 52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 53. Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- 55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- 56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- 57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- 58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- 59. Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- 60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- 61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- 62. Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- 63. Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- 64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- 66. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- 67. Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- 69. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- 71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- 72. Принципи адміністративного процесу.
- 74. Споры физических или юридических лиц с субъектом властных полномочий относительно обжалования его решений, действий или бездействия
- 75. Споры по поводу принятия граждан на публичную службу, ее прохождения, увольнения с публичной службы
- 76. Споры между субъектами властных полномочий по поводу реализации их компетенции в сфере управления, в том числе делегированных полномочий
- 77. Споры относительно заключения и выполнения административных договоров
- 78. Споры по обращению субъекта властных полномочий в случаях, установленных законом
- 79. Споры относительно правоотношений, связанных с избирательным процессом или процессом референдума
- 80.Поняття и виды подсудности административных дел.
- 81 Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- 82 Сторони в адміністративному процесі.
- 83 Треті особи в адміністративному процесі.
- 84 Представництво в адміністративному процесі.
- 85 Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- 86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- 87. Поняття і види процесуальних строків.
- 88. Характеристика заходів процесуального примусу.
- 89.Право на административный иск. Право на предъявление административного иска и процессуальный порядок его реализации
- 90. Отказ в открытии производства по административному делу.
- 91. Открытие производства по административному делу и его правовые последствия.
- 92. Судовий розгляд справи по суті.
- 93. Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- 95. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, пу, Вищої ради юстиції.
- 96. Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- 97.Особливости производства по делам по поводу решений, действий или бездеятельности государственной исполнительной службы.
- 98. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- 99.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
- 100 Скорочене провадження.
- 101 Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- 102 Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- 103 Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- 104.Розгляд дела Верховным Судом Украины.
- 105.Характеристика мер процессуального принуждения.
- Раздел VI Меры процессуального принуждения