101 Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
Апеляційне провадження – це нормативно врегульований комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій з перегляду адміністративної справи та судових рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб щодо оцінки доказів і встановлення фактів у справі чи застосування матеріального та процесуального права. Завдяки перегляду судових рішень забезпечується реалізація права на захист.
Перегляд судових рішень вищестоящим судом має на меті забезпечення ухвалення судами законних та обґрунтованих рішень, недопущення будь-якого порушення законодавства, прав, свобод та законних інтересів учасників процесу. Крім того, завдяки перегляду рішень вищестоящі суди мають виявляти слабкі сторони діяльності інших судів, робити узагальнення та надавати відповідні роз’яснення з метою забезпечення однакового застосування законодавства судами всіх рівнів, формування судової практики. У ході апеляційного провадження судом переглядається судове рішення в адміністративній справі з юридичної та фактичної сторони, тобто перевіряється законність та обґрунтованість судового рішення. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, він переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Але суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального законодавства. До суб’єктів апеляційного оскарження належать сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Наявність останньої категорії суб’єктів викликана особливим характером справ, що розглядаються та вирішуються адміністративним судом, – публічно-правовим характером справ. Сторони мають право апеляційного оскарження незалежно від того, особисто вони брали участь у розгляді справи чи ні. Як вже зазначалось, наявність права апеляційного оскарження не ставиться в залежність від участі у розгляді справи й для прокурора (ч. 4 ст. 61 Кодексу адміністративного судочинства України). Певна особливість притаманна адміністративним справам щодо оскарження нормативно-правових актів. Так, якщо про відкриття провадження було своєчасно опубліковано оголошення, то вважається, що всі заінтересовані особи повідомлені належним чином. Тому якщо зазначені особи не брали участі у справі, то вони не мають права оскаржувати судові рішення, а їх скарги залишаються без розгляду. Об’єктом апеляційного оскарження в адміністративному судочинстві є судові рішення, що не набрали законної сили, якщо ЗУ передбачена можливість їх оскарження. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково постанови суду першої інстанції та ухвали суду першої інстанції, які оформлені у вигляді окремого документа. На інші ухвали можуть бути викладені заперечення, що заносяться до апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, а також на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судом рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою, повинна сплатити судовий збір.
Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
Стаття 184 КАС.. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У справах щодо судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму-- судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.
Стаття 185. Право на апеляційне оскарження1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково. 2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження 1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Стаття 187. Вимоги до апеляційної скарги Апеляційна скарга подається у письмовій формі. 2. В апеляційній скарзі зазначаються:1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків;
6) перелік матеріалів, які додаються. 3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності. 4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. 5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання. 6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 188. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. 2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Якщо подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка не перешкоджає провадженню у справі, то суд першої інстанції, не зупиняючи провадження, направляє до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та копії матеріалів справи, що необхідні для розгляду такої скарги. Після закінчення апеляційного провадження всі матеріали цього провадження приєднуються до матеріалів адміністративної справи. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо:
1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;
2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги;
3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали. Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
Стаття 190. Підготовка справи до апеляційного розгляду
Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;
2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі;
5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду.
195. Межі перегляду судом апеляційної інстанції1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. 2. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. 3. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. 4. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Стаття 195-1. Строк розгляду апеляційної скарги 1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. 2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Стаття 196. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні1. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. 2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї. 3. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. 4. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. 5. Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову судуЗа наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;
2) змінити постанову суду;
3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;
4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
Стаття 199. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду1.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін;
2) змінити ухвалу суду;
3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду;
- 1. Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- 2. Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- 3. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- 4. Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- 5. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р. Р.).
- 6. Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- 7. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- 8. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- 9. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- 10. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і пу.
- 11. Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- 8) Подсчет голосов избирателей и установление итогов голосования;
- 12. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- 14. Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- 15. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- 16. Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- 17. Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- 18. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- 19. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- 20. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- III. По степени распространенности гарантии классифицируют на:
- 21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- 22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- 23. Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- 24. Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- 25. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- 26. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- 27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- 28. Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- 31. Система виконавчої влади в Україні.
- Державні служби
- Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- Інші центральні органи виконавчої влади
- Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- 31. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- 32. Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- 33. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- 34. Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- 35. Правовий статус депутата місцевої ради.
- Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- 36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- 37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- 38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- 39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- 41. Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- 42. Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- 43. Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- 44. Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- 45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- 46. Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- 47. Державнеуправління: поняття, принципи, функції.
- 48. Форми державного управління: сутність, види.
- 49. Методи державного управління: сутність, види.
- 51. Режими і рівні державного управління.
- 52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 53. Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- 54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- 55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- 56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- 57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- 58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- 59. Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- 60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- 61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- 62. Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- 63. Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- 64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- 66. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- 67. Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- 69. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- 71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- 72. Принципи адміністративного процесу.
- 74. Споры физических или юридических лиц с субъектом властных полномочий относительно обжалования его решений, действий или бездействия
- 75. Споры по поводу принятия граждан на публичную службу, ее прохождения, увольнения с публичной службы
- 76. Споры между субъектами властных полномочий по поводу реализации их компетенции в сфере управления, в том числе делегированных полномочий
- 77. Споры относительно заключения и выполнения административных договоров
- 78. Споры по обращению субъекта властных полномочий в случаях, установленных законом
- 79. Споры относительно правоотношений, связанных с избирательным процессом или процессом референдума
- 80.Поняття и виды подсудности административных дел.
- 81 Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- 82 Сторони в адміністративному процесі.
- 83 Треті особи в адміністративному процесі.
- 84 Представництво в адміністративному процесі.
- 85 Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- 86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- 87. Поняття і види процесуальних строків.
- 88. Характеристика заходів процесуального примусу.
- 89.Право на административный иск. Право на предъявление административного иска и процессуальный порядок его реализации
- 90. Отказ в открытии производства по административному делу.
- 91. Открытие производства по административному делу и его правовые последствия.
- 92. Судовий розгляд справи по суті.
- 93. Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- 95. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, пу, Вищої ради юстиції.
- 96. Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- 97.Особливости производства по делам по поводу решений, действий или бездеятельности государственной исполнительной службы.
- 98. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- 99.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
- 100 Скорочене провадження.
- 101 Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- 102 Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- 103 Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- 104.Розгляд дела Верховным Судом Украины.
- 105.Характеристика мер процессуального принуждения.
- Раздел VI Меры процессуального принуждения