33. Правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.

Бути суб'єктом правовідносин означає мати правосуб’єктністю. Поняття правосуб’ектності з'єднує три здатності суб'єкта а саме: правоздатність, дієздатність і деликтоздатність. При цьому правосуб’ктність визначається як сукупність установлених правовими нормами якостей, що дають суб'єктові можливість бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Правоздатність — це обумовлена правом здатність особи мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Той самий суб'єкт права може бути правоздатним в одному відношенні й неправоздатним в іншому. Так, для одруження необхідне досягнення 18 років, а для того щоб стати суддею-25 років.

Дієздатність— це обумовлена правом здатність своїми власними діями; (бездіями) здобувати суб'єктивні права і юридичні обов'язки, здійснювати й припиняти їх.

Правоздатністю мають усі суб'єкти права, у той час як дієздатністю наступає при досягнення певного віку. Крім того фізична особа у зв'язку із психічним захворюванням, що не дозволяють йому усвідомлювати дії й керувати ними може бути в судовому порядку визнана недієздатним.

Деліктоздатність — це обумовлена правом здатність особи відповідати за свої вчинки (делікти), нести юридичну відповідальність. У різних галузях права деліктоздатність фізичних осіб наступає з різного віку. Діліктоздатність юридичних осіб наступає з моменту реєстрації.