32. Поняття та стуктура правосвідомості. Правовий менталітет.

Правосвідомість – це сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, оцінок і установок, що виражають ставлення людей і соціальних спільнот до чинного, минулого і бажаного права.

Носіями правосвідомості є різні суб’єкти права: особа, громадські обєднання, політичні партії, державні органи та їхні посадовці, юристи учені, юристи практики, суспільство в цілому.

Правосвідомість виявляється на всіх стадіях механізму правового регулювання, впливає на функціонування практично кожного елементу правової системи.

Структура правосвідомості:

1) правова психологія – переживання, почуття, настрої, звички, стеоретипи, які виникають у людей у зв’язку з правовими нормами і практикою їх реалізації

2) правова ідеологія – ідеї, теорії, погляди, які відображають та оцінюють правову реальність. Це більш глибоке осмислення суб’єктами правових явищ, що характеризує раціональний рівень правових оцінок.

Правова ідеологія – головний елемент у структурі правосвідомості.

Правовий менталітет - глибинний рівень правосвідомості народу і окремої особис­тості, що включає свідоме та неусвідомлене сприйняття права

Національний правовий менталітет співвідноситься зі суміжни­ми поняттями правової свідомості та правової культури. Ці три понят­тя споріднені змістовно, є явищами свідомості, належать до сфери іде­ального і в юридичній практиці вживаються як синонімічні, принайм­ні, в одному смисловому контексті. Проте є суттєві внутрішні відмінності між цими словосполученнями, які, власне, і визначають специфіку правового менталітету як відносно самостійного культурно-правового феномена і вимагають окремого дослідження.