logo
шпаргалки1

27. Поняття правового регулювання. Прийоми і типи правового регулювання.

Правове регулювання — це здійснюване правовими засобами впорядкування суспільних відносин за допомогою закріплення прав і обов'язків їх учасників і забезпечення їх належного виконання.

У правовому регулюванні використовується великий арсенал способів (прийомів) правового регулювання:

  1. дозволи (полягають в наданні суб'єктам прав на здійснення певних позитивних дій);

  2. зобов'язування (полягають в покладанні обов'язку здійснювати певні позитивні дії);

  3. заборони (зводяться до покладання обов'язку утримуватися від заборонених дій);

  1. заохочення (виражаються в нагородженні суб'єктів за певну позитивну поведінку);

  1. рекомендації (полягають у пропозиції вибрати найбільш доцільний (оптимальний) варіант поведінки).

У практиці правового регулювання в різних сферах суспільного життя в певному співвідношенні використовуються два типа регулювання:

  1. загально-дозвільний тип правового регулювання виражений у принципі: «Дозволено все, що прямо не заборонено законом». Він означає, що суб'єкти мають право здійснювати будь-які дії, що не потрапили в розряд заборонених. Цей тип правового регулювання співвідноситься з діями індивідів та їх об'єднань;

2) спеціально-дозвільний тип правового регулювання виражений у принципі: «Заборонено все, що прямо не дозволено законом». Отже, суб'єкт має право вибрати тільки такі форми поведінки, які прямо наказані правом. Такий тип регулювання властивий діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування. Посадовець, державний орган має право діяти тільки так, як прямо приписано законом, посадовою інструкцією, нормативним наказом.