logo
шпаргалки1

38. Юридична концепція права людини. Права людини і правовий статус особи.

Конституційно-правовий статус людини і громадянина базує­ться на певній концепції прав людини, принципах правового стату­су людини і громадянина; перелік основних прав, свобод і обов'яз­ків визначаються конституцією держави відповідно до тих чи інших теоретичних положень у галузі прав людини. В історії політико-правової думки, юридичній практиці, звича­євому праві різних народів склалися чотири основні підходи до розв'язання проблеми прав людини, закріплення правового стату­су особистості. 1. Ліберальна (європейська) концепція прав людини базується на ідеї природних, невідчужуваних прав людини та обґрунтовує не­обхідність конституційного визначення таких умов, які сприяли б вільному розвитку особи.

2. Колективістські концепції прав людини (марксистська, ра­систські тощо) засновані на визнанні пріоритету колективу (суспі­льства, класу, раси, нації тощо) стосовно до особи, а також на обгрунтуванні обмеженості прав людини суспільними інтересами. 3. Ісламська (мусульманська) концепція, або концепція рів­ності за шаріатом, пов'язана з традиційним мусульманським правом. Вона суттєво відрізняється від європейської концепції, а її головна особливість полягає в тім, що іслам джерелом прав і сво­бод людини визнає тільки шаріат.

4. Традиційні підходи до визначення статусу людини склада­ються у звичаєвому праві окремих племен, а їхня особливість обу­мовлена особливістю звичаєвого права, яке є груповим правом: воно діє в рамках малих соціальних груп (плем'я, клан, рід, сім'я); для нього характерними є колективна відповідальність за пору­шення звичаєво-правових приписів, а реалізація суб'єктивних прав здійснюється колективно.

Правовий статус – це закріплене положення особистості в суспільстві.

Структура правового статусу особистості:

1) правові норми та принципи, що встановлюють даний статус;

2) правосуб’єктність ;

3) основні права та обов’язки;

4) законні інтереси;

5) громадянство;

6) юридична відповідальність.

Серцевину, основу правовогу статусу особистості складають її права, свободи та обов’язки, закріплені в конституції та міжнародно-правових актах.

Набір правових статусів великий, але в теоретичному плані найбільш істотне значення мають три види: загальний правовий статус, спеціальний, або родовий, індивідуальний статус.