42. Поняття правового порядку. Співвідношення законності і правопорядку.

Правопорядок – це заснований на праві стан впорядкованості і організованості суспільного життя, що склався в результаті здійснення режиму законності. Правопорядок є метою і одночасно підсумком, результатом правового регулювання.

Ознаки правопорядку:

1) правопорядок є станом впорядкованості суспільних відносин, передбаченим нормами права.

2) правопорядок – це результат проведення в життя принципу законності та інших принципів права;

3) змістом правопорядку є правомірна поведінка суб’єктів права;

4) правопорядок забезпечуються державою.

Правопорядок як система є складовою частиною системи вищого рівня – громадського порядку, проте на відміну від правопорядку, громадський порядок утворюється під впливом не тільки правових, а й інших соціальних норм:

норм моралі, звичаї, корпоративних норм…

Отже, громадських порядок є станом урегульованості суспільних відносин, заснованих на реалізації всіх соціальних норм і принципів.

Між громадським і правовим порядкуіснує тісний взаємозв’язок, який виражається в єдиній соціальній природі цих явищ. В той час між правопорядком і громадським порядком існують відмінності, вони мають різну соціальну нормативну основу: для правопорядку такою основою є право й законність, для громадського порядку – вся сукупність соціальних норм і засобів соціального впливу.

У сучасній правовій науці дослідження проблем правопорядку має не тільки глибоке теоретичне, але й практичне значення. І це закономірно, бо від того, як розуміються, а головне, як застосовуються інститути правопорядку, залежать результати ефективності функціонування усієї правової системи та їх вплив на всі сфери суспільного розвитку. Будь-яка демократична держава своїм завданням має встановлення та підтримання правопорядку в країні. Забезпечення правопорядку є невід'ємною складовою діяльності держави, в якій декларується принцип верховенства права.