22. Діалог правових культур. Правова аккультурація і декультурація.

Під діалогом правових культур розуміють будь-яке переміщення однієї культури в іншу. Ідея правової аккультурації полягає в тому, що одна правова система може бути як би, прищеплена до іншої). Правова аккультурація це засвоєння й використання правових цінностей, норм, інститутів, процедур, форм і видів діяльності інших правових культур, правових систем, правових родин. Правова аккультурація це прививання елементів правової цивілізації традиційним суспільствам, уступаючим в правовому розвитку.

Сучасний світ не може існувати в умовах замкнутості правових культур. Розвертається діалог правових культур, тобто циркуляції в суспільній свідомості різних ідей, світоглядних і ціннісних установок, розповсюджуваних через систему виховання, спеціальну літературу, засоби масової інформації, діяльність різних організацій, у ході якої відбувається філіація (перехід) ідей, їх зіткнення, взаємодія. При цьому правова аккультурація може здійснюватися владою за допомогою законодавства й судової практики. При висновку договорів правова аккультурація може відбуватися частковим шляхом.

У якості глобальної аккультураціи розглядається рецепція права, коли принципово міняється правова система, відбуваються глибинні зміни в правовій культурі.

Одна із проблем взаємодії правових культур - явище декультурації, тобто руйнування правової культури при запозиченні інших правових цінностей, норм, інститутів і т.д. Наростання взаємодії між правовими культурами вимагає від кожної правової культури стійкості стосовно інших правових культур.