9.Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво розуміння та інтерпретації права.
Герменевтика — це: 1) мистецтво інтерпретації текстів, зокрема юридичних; 2) теорія розуміння сенсу; 3) мистецтво розуміння чужої індивідуальності..
Існує світ об'єктивного духу, фактів і людських подій, вчинків, жестів, думок і проектів, слідів і свідоцтв ідей, ідеалів і реалізацій. Весь цей світ підлягає інтерпретації. Інтерпретація постає як процес, метою та адекватним результатом якого є розуміння. Інтерпретатор повинен ретроспективно відтворити реальний процес створення тексту шляхом реконструкції послання й об'єктивації намірів автора тексту.
В інтерпретаційному процесі Е.Бетті виділяв чотири канони (правила):
канон іманентності герменевтичного масштабу, інакше кажучи — реконструкція тексту повинна відповідати точці зору автора.;
канон тотальності герменевтичного розгляду. Зміст його полягає в тому, що єдність цілого з'ясовується через окремі частини, а сенс окремих частин з'ясовується через єдність цілого («герменевтичне коло»);
канон актуальності розуміння. Інтерпретатор не може зняти свою суб'єктивність до кінця. Щоб реконструювати чужі думки, потрібно співвіднести їх з власним «духовним горизонтом»;
канон смислової адекватності розуміння є вимогою до інтерпретатора тексту. Зрозуміти один одного автор та інтерпретатор можуть, якщо вони конгеніальні і перебувають на одному інтелектуальному рівні. Це також уміння інтерпретатора прийняти ціль об'єкту інтерпретації як свою в безпосередньому сенсі слова.
Згідно з Бетті процес розуміння включає етапи пізнавання, відтворення і застосування.
Герменевтичний метод в юриспруденції покликаний спростити діалог правових культур, оскільки правові поняття і категорії (такі, наприклад, як свобода, демократія, відповідальність) мають різне значення в різних правових системах. Найпліднішим є застосування герменевтично-го методу в історико-правових дослідженнях (недаремно Е.Бетті був істориком права). Але при цьому не слід чекати від герменевтики вирішення проблем, які вона перед собою не ставить і не в змозі вирішити — а саме, герменевтика покликана доповнити, а не замінити собою існуючу методологію юридичної науки.
Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення і роз’яснення дійсного змісту норм права, державної волі, яка в них виражена.
• Усвідомлення – це внутрішній розумовий процес, що має виключно суб’єктивний характер і не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора.
• Роз’яснення – це зовнішній вираз висновків, до яких дійшов інтерпретатор в результаті усвідомлення норми права, щодо сенсу і змісту державної волі, яка в ній міститься.
Тлумачення норм права – це діяльність суб’єктів щодо усвідомлення і роз’яснення дійсного змісту правових норм з метою забезпечення обґрунтованої і повної реалізації їх приписів.
Термін «герменевтика» також позначає мистецтво тлумачення, роз'яснення, аналізу тексту. Можна розглядати тлумачення права як посередника між загальною та абстрактною нормою і різноманіттям конкретних життєвих ситуацій, до яких повинні застосовуватися ці норми.
Спосіб тлумачення — це сукупність прийомів аналізу змісту нормативно-правових актів. У юридичній науці і прак¬тиці використовуються різні способи тлумачення норм права.
Граматичний спосіб тлумачення норм права
Систематичний спосіб тлумачення правих приписів
Логічний спосіб тлумачення правових приписів
Історичний спосіб тлумачення правових приписів
- 1. Поняття та зміст методології юриспруденції. Правові категорії.
- 2. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція і виникнення держави.
- 3. Конфліктне призначення права. Теорії походження права.
- 4. Статика та динаміка держави.Класичний підхід до держави.
- 5. Система юриспруденції. Нові напрями юриспруденції.
- 6.Загальнотеоретична юриспруденція. Правознавство і державознавство.
- 7. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- 8. Професійна правова культура. Поняття і засоби правового мислення.
- 9.Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво розуміння та інтерпретації права.
- 10. Юридична антропологія: право в людині – людина у праві.
- 11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне й індивідуальне регулювання.
- 12. Суб’єктивне право: поняття та структура. Законний інтерес.
- 13. Юридичний обов’язок: поняття та структура.
- 14. Загальносоціальні та спеціальні функції права. Регулятивна та координуюча роль українського права.
- 15. Правова система: поняття та види. Національна, інтегративна і міжнародна правова система.
- 16. Структура і джерела романо-германського права.
- 17. Сім’я загального права. Прецедент в англійському й американському праві.
- 18.Релігійні правові системи. Джерела індуського і мусульманського права.
- 19. Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- 20. Філософія права. Галузі філософії права.
- 21.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- 22. Діалог правових культур. Правова аккультурація і декультурація.
- 23. Правова аксіологія. Цінності права. Основні цінності права.
- 24. Власна цінність права. Правові цінності. Основні правові цінності.
- 25. Предмет і метод правового регулювання. Складові методу правового регулювання.
- 26. Поняття правового режиму. Звичайний, спеціальний і надзвичайний правовий режим.
- 27. Поняття правового регулювання. Прийоми і типи правового регулювання.
- 28. Поняття й ознаки правової норми. Правова норма і стаття закону.
- 29. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми права.
- 30. Поняття і структура правовідносин.Об’єкти правових відносин.
- 31. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- 32. Поняття та стуктура правосвідомості. Правовий менталітет.
- 33. Правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- 34. Правова культура суспільства та її компоненти.
- 35. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особи.
- 36.Поняття та класифікація принципів права.
- 37. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції.
- 38. Юридична концепція права людини. Права людини і правовий статус особи.
- 39.Три покоління прав людини. Індивідуальні та колективні права.
- 40. Правове виховання та його форми. Правова інформованість.
- 41. Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.
- 42. Поняття правового порядку. Співвідношення законності і правопорядку.
- 43. Джерела права. Джерела українського права. Нормативний договір як джерело українського права.
- 44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- 45. Юридична практика: поняття та види. Роль судової практики в українському правіи.
- 46. Співвідношення права і держави. Верховенство права і правова держава.Етатистська держава.
- 47. Правовий статус та компетенція суб’єктів права.
- Фізичні особи;
- Юридичні особи;
- 48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- 49. Суб'єкти правовідносин. Юридичні особи.
- 50. Систематизація законодавства. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус.
- 51. Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
- 52. Публічне і приватне право. Проблеми уособлення соціального права
- 53. Матеріальне і процесуальне право. Зростання ролі процесуального права
- 54. Реалізація права. Форми реалізації права
- 55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- 56. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права
- 57. Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу
- 58. Акти застосування права: поняття, види. Структура складного акту застосування права
- 59. Тлумачення права: поняття та види. Офіціальне тлумачення права.
- 60. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- 61. Поняття та види правовоїповедіння. Правова активність.
- 62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- 63. Кодифікація ц інкорпорація, їх різновиди.
- 64. Об'єктивно протиправне діяння
- 65. Поняття та види правопорушень.Зловживання правом
- 66. Юридична відповідальність. Умови,що виключають юридичну відповідальність.
- 67. Штрафна і правовідновлювальна відповідальність:Поняття і призначення.
- 68. Державний та правовий примус. Міри відповідальності, міри захисту і профілактичні міри.
- 69. Поняття держава. Сильна та слабка держава. Образ держави.
- 71. Суверенітет держави. Криза суверенітета сучасної держави.
- 72. Сучасна та досучасна держава.Типологія сучасних держав.
- 73. Державна влада. Єдність і розподіл влади.
- 74.Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- 75. Розуміння механізму держави. Механізм держави та державний апарат.
- 76. Законодавча влада та її функції. Представницька функція законодавчої влади
- 77. Судова влада та здійснення правосуддя. Підвищення судової влади.
- 78.Виконавча влада і її система. Виконавча влада сучасної України
- 79. Державне управління та місцеве самоврядування.
- 80.Держава і політичні партії
- 81.Конституційна держава . Співвідношення конституційної держави і правової держави
- 82. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава
- 83. Концепція правової держави. Україна як правова держава.
- 84. Державні органи та їх класифікація. Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- 85. Функції сучасної держави. Функції держави та державні послуги.
- 86.Державна служба. Проходження державної служби
- 87. Форма правління в сучасній державі.
- 88. Політичний та державний режим. Державний режим сучасної України.
- 89. Територіальне буття сучасної держави. Державна територія та державний простір
- 90.Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- 91.Податкова політика сучасної держави
- 92.Аграрна політика сучасної держави
- 93. Інноваційна політика сучасної держави
- 94.Становлення контрольної влади та її інститутів Рахункова палата
- 95. Правова культура та правове життя. Правова культура суспільства.
- 96.Еліта в сучасній державі. Формування юридичної еліти в Україні
- 97.Держава і релігія Світська і теократична держава
- 98.Держава як арбітр. Поняття і зміст соціального партнерства.
- 99.Етика і естетика держави.Образ держави та її імідж.