98.Держава як арбітр. Поняття і зміст соціального партнерства.
Соціальне партнерство є системою відносин між роботодавцями, їх організаціями і об'єднаннями та найманими працівниками, профспілковими організаціями і їх об'єднаннями й органами виконавчої влади, що складаються у процесі співробітництва, пошуку компромісів і підготовки ними узгоджених рішень з питань соціально-трудових відносин. Соціальне партнерство розглядають також як складову предмета трудового права та принцип трудового права, на основі якого здійснюється колективно-договірне регулювання.
Соціальне партнерство спрямоване на: забезпечення соціального миру в суспільстві, зменшення гостроти соціальних конфліктів, сприяння погодженню інтересів роботодавців і найманих працівників; забезпечення активної ролі держави у переговорному процесі з питань встановлення умов праці, забезпечення взаємної зацікавленості найманих працівників і роботодавців у поліпшенні економічного становища і сприяння взаєморозумінню між ними, забезпечення належних умов праці і достатнього життєвого рівня працівників
У науці трудового права виділяють 2 основних види соціального партнерства — біпартизм і трипартизм.
У тих країнах, де роль держави в регулюванні трудових відносин порівняно невелика (США, Канада, Великобританія та ін.), практикується двостороннє співробітництво соціальних партнерів (біпартизм). Колективні переговори ведуться між роботодавцями і організаціями найманих працівників, держава в такі переговори майже не втручається, хоча може виступати арбітром або посередником при виникненні соціальних конфліктів. Однак це не означає, що при двосторонньому співробітництві держава повністю самоусувається від регулювання трудових відносин. Вона регулює умови ведення колективних переговорів, здійснює частково організаційно-технічне забезпечення цих переговорів.
Тристороннє співробітництво (трипартизм) здобуло поширення у Франції, Німеччині, Австрії та багатьох інших країнах. У цьому виді соціального партнерства, крім об'єднань роботодавців і організацій найманих працівників, активну роль при проведенні колективних переговорів відіграє держава. Вона виступає посередником при проведенні колективних переговорів або є їх самостійною стороною в особі державних органів (як правило, це міністерства праці чи інші спеціально створені органи виконавчої влади). При тристоронньому співробітництві держава на законодавчому рівні встановлює ряд мінімальних соціальних гарантій. Крім того держава встановлює правила ведення колективних переговорів, порядок висування представників від сторін на переговори, відповідальність за недотримання вимог колективних договорів. Саме такий вид соціального партнерства здобув поширення і в Україні.
- 1. Поняття та зміст методології юриспруденції. Правові категорії.
- 2. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція і виникнення держави.
- 3. Конфліктне призначення права. Теорії походження права.
- 4. Статика та динаміка держави.Класичний підхід до держави.
- 5. Система юриспруденції. Нові напрями юриспруденції.
- 6.Загальнотеоретична юриспруденція. Правознавство і державознавство.
- 7. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- 8. Професійна правова культура. Поняття і засоби правового мислення.
- 9.Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво розуміння та інтерпретації права.
- 10. Юридична антропологія: право в людині – людина у праві.
- 11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне й індивідуальне регулювання.
- 12. Суб’єктивне право: поняття та структура. Законний інтерес.
- 13. Юридичний обов’язок: поняття та структура.
- 14. Загальносоціальні та спеціальні функції права. Регулятивна та координуюча роль українського права.
- 15. Правова система: поняття та види. Національна, інтегративна і міжнародна правова система.
- 16. Структура і джерела романо-германського права.
- 17. Сім’я загального права. Прецедент в англійському й американському праві.
- 18.Релігійні правові системи. Джерела індуського і мусульманського права.
- 19. Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- 20. Філософія права. Галузі філософії права.
- 21.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- 22. Діалог правових культур. Правова аккультурація і декультурація.
- 23. Правова аксіологія. Цінності права. Основні цінності права.
- 24. Власна цінність права. Правові цінності. Основні правові цінності.
- 25. Предмет і метод правового регулювання. Складові методу правового регулювання.
- 26. Поняття правового режиму. Звичайний, спеціальний і надзвичайний правовий режим.
- 27. Поняття правового регулювання. Прийоми і типи правового регулювання.
- 28. Поняття й ознаки правової норми. Правова норма і стаття закону.
- 29. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми права.
- 30. Поняття і структура правовідносин.Об’єкти правових відносин.
- 31. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.
- 32. Поняття та стуктура правосвідомості. Правовий менталітет.
- 33. Правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- 34. Правова культура суспільства та її компоненти.
- 35. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особи.
- 36.Поняття та класифікація принципів права.
- 37. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції.
- 38. Юридична концепція права людини. Права людини і правовий статус особи.
- 39.Три покоління прав людини. Індивідуальні та колективні права.
- 40. Правове виховання та його форми. Правова інформованість.
- 41. Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.
- 42. Поняття правового порядку. Співвідношення законності і правопорядку.
- 43. Джерела права. Джерела українського права. Нормативний договір як джерело українського права.
- 44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- 45. Юридична практика: поняття та види. Роль судової практики в українському правіи.
- 46. Співвідношення права і держави. Верховенство права і правова держава.Етатистська держава.
- 47. Правовий статус та компетенція суб’єктів права.
- Фізичні особи;
- Юридичні особи;
- 48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- 49. Суб'єкти правовідносин. Юридичні особи.
- 50. Систематизація законодавства. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус.
- 51. Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
- 52. Публічне і приватне право. Проблеми уособлення соціального права
- 53. Матеріальне і процесуальне право. Зростання ролі процесуального права
- 54. Реалізація права. Форми реалізації права
- 55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- 56. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права
- 57. Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу
- 58. Акти застосування права: поняття, види. Структура складного акту застосування права
- 59. Тлумачення права: поняття та види. Офіціальне тлумачення права.
- 60. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- 61. Поняття та види правовоїповедіння. Правова активність.
- 62. Ознаки правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки.
- 63. Кодифікація ц інкорпорація, їх різновиди.
- 64. Об'єктивно протиправне діяння
- 65. Поняття та види правопорушень.Зловживання правом
- 66. Юридична відповідальність. Умови,що виключають юридичну відповідальність.
- 67. Штрафна і правовідновлювальна відповідальність:Поняття і призначення.
- 68. Державний та правовий примус. Міри відповідальності, міри захисту і профілактичні міри.
- 69. Поняття держава. Сильна та слабка держава. Образ держави.
- 71. Суверенітет держави. Криза суверенітета сучасної держави.
- 72. Сучасна та досучасна держава.Типологія сучасних держав.
- 73. Державна влада. Єдність і розподіл влади.
- 74.Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- 75. Розуміння механізму держави. Механізм держави та державний апарат.
- 76. Законодавча влада та її функції. Представницька функція законодавчої влади
- 77. Судова влада та здійснення правосуддя. Підвищення судової влади.
- 78.Виконавча влада і її система. Виконавча влада сучасної України
- 79. Державне управління та місцеве самоврядування.
- 80.Держава і політичні партії
- 81.Конституційна держава . Співвідношення конституційної держави і правової держави
- 82. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава
- 83. Концепція правової держави. Україна як правова держава.
- 84. Державні органи та їх класифікація. Центральні і місцеві державні органи в Україні.
- 85. Функції сучасної держави. Функції держави та державні послуги.
- 86.Державна служба. Проходження державної служби
- 87. Форма правління в сучасній державі.
- 88. Політичний та державний режим. Державний режим сучасної України.
- 89. Територіальне буття сучасної держави. Державна територія та державний простір
- 90.Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- 91.Податкова політика сучасної держави
- 92.Аграрна політика сучасної держави
- 93. Інноваційна політика сучасної держави
- 94.Становлення контрольної влади та її інститутів Рахункова палата
- 95. Правова культура та правове життя. Правова культура суспільства.
- 96.Еліта в сучасній державі. Формування юридичної еліти в Україні
- 97.Держава і релігія Світська і теократична держава
- 98.Держава як арбітр. Поняття і зміст соціального партнерства.
- 99.Етика і естетика держави.Образ держави та її імідж.