63. Кодифікація ц інкорпорація, їх різновиди.

Для того, щоб система законодавства була внутрішньо узгоджена і несуперечлива, нормально функціонувала, удосконалювалася і розвивалася, вона потребує постійного впливу на неї спеціального процесу — систематизації.

Систематизація — це діяльність, спрямована на впо­рядкування нормативно-правових актів, приведення їх у певну узгоджену систему.

Розрізняють наступні види систематизації нормативно-правових актів:

1. облік нормативно-правових актів є збиранням дер­жавними органами і неофіційними організаціями чинних нормативних актів, їх обробкою і розташуванням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інфор­мації в масиві актів, узятих на облік (наприклад, інформа­ційно-пошукові системи. В Україні існує НІС «Законодав­ство України» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+»,-«Ліга-Закон»). Крім самостійного значення, облік норма­тивно-правових актів є підготовчою стадією для інших видів систематизації;

2. інкорпорація — це об'єднання нормативно-правових актів без їх зміни в збірку за певною ознакою.

Різновиди інкорпорації по суб'єкту здійснення: офіцій­на інкорпорація — здійснюється державним органом (на­приклад, «ВідомостіВерховної Ради України», «Офіційний вісник України»); неофіційна інкорпорація — здійснюєть­ся видавництвами, науковими і учбовими закладами, окремими фахівцями.

різновиди інкорпорації за критерієм відбору норматив-0О-пР^{авового мате}РІ^алУ^: хронологічна — нормативно-пра­вові акти збираються за часом їх видання або набрання ними чинності (« Відомості Верховної Ради України », « Офіційний вісник України»); предметна — нормативно-правові акти систематизуються за галузями або інститутами права, сфе­рами державної діяльності (тематичні бюлетені Міністер­ства юстиції України).

Різновиди інкорпорації за об'ємом охоплюваного нор­мативно-правового матеріалу: генеральна — до збірки включаються всі нормативно-правові акти суб'єкта право-творчості (наприклад, багатотомне видання «Закони Укра­їни»); часткова — до збірки включаються нормативно-правові акти у певній сфері правового регулювання;

3. консолідація — ухвалення укрупненого уніфіковано­го акту на основі об'єднання норм розрізнених актів. При цьому нові норми не створюються, всього лише усуваються повтори, виправляється застаріла термінологія. Особли­вість консолідації полягає в тому, що вона містить у собі деякі риси кодифікації та інкорпорації. Консолідований акт є зведеним нормативно-правовим актом, що формально зближує його з кодифікованим; а той факт, що він по суті не вносить нічого нового в регулювання суспільних відно­син, ріднить його з інкорпорацією. Ця форма систематиза­ції з успіхом застосовується в англомовних країнах;

4. кодифікація — створення нового логічно цілісного нормативно-правового акту (кодексу, основ) на основі ста­рих актів з частковою або повною зміною їхнього змісту, усуненням прогалин і суперечностей. Кодифікація — один з прийомів правотворчості і як такий може здійснюватися тільки державою.

Різновиди кодифікації за об'ємом охоплюваного норма­тивно-правового матеріалу:

— загальна — утворення зведеного акту по всіх галузях законодавства («кодексу кодексів»). Наприклад, такий характер мав Звід законів Російської імперії;

галузева — об'єднання правових норм тієї або іншої галузі — Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України;

міжгалузева (комплексна) — об'єднання правових норм різних галузей права, що регулюють суспільні від­носини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс ^україни, Кодекс торговельного мореплавства України;

— спеціальна (внутрігалузева) — об'єднання правових норм окремого інституту або підгалузі права (прикладом є Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України).