58. Акти застосування права: поняття, види. Структура складного акту застосування права

Акт застосування права — це правовий акт, який міс тить індивідуальне владне розпорядження, винесене ком­петентним органом в результаті вирішення конкретної юридичної справи.

Ознаки акту застосування права:

1. приймається на основі нормативно-правового акту або іншої форми права і спирається на конкретну норму (норми) права;

2. виходить від компетентних органів, уповноважених на ухвалення такого роду рішень;

3. носить індивідуальний (персоніфікований), а не нор­мативний характер, оскільки адресований конкретним суб'єктам, указує на те, хто з них в цій ситуації володіє суб'єктивними правами та юридичними обов'язками;

4) має певну встановлену законом форму.

Види актів застосування права:

1. за формою зовнішнього виразу розрізняють письмові, пені та конклюдентні (мовчазні) акти. Письмові акти іме­нуються також актами-документами, а конклюдентні — ак-тами-діями. Іноді виділяють як самостійний вид акт-резуль­тат. Нерідко ці види актів пов'язані між собою. Наприклад, проведення обшуку є актом-дією, знаходження під час обшуку речового доказу є актом-результатом, а фіксація дії та результату в протоколі обшуку є актом-документом;

2. за юридичною формою актів-документів розрізняють укази, вироки, рішення, накази тощо;

3. за видавниками актів розрізняють акти державних (парламент, глава держави, суд, прокурор тощо) і недер­жавних (органи місцевого самоврядування) суб'єктів;

4. за функціями права розрізняють регулятивні (наказ про підвищення по службі) та охоронні (ухвала про пору­шення кримінальної справи)акти;

5. за юридичною природою розрізняють основні (вира­жають кінцеве рішення юридичної справи, наприклад, вирок) та допоміжні (готують видання основних актів, на­приклад, постанова про притягнення як обвинуваченого) акти;

6. за предметом правового регулювання розрізняють акти кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові;

7. за юридичними наслідками розрізняють правовста-новлюючі, правоконстатуючі, право змінюючі, право-припиняючі, правоскасовуючі акти;

8. за характером розпоряджень розрізняють дозвільні, зобов'язуючі, забороняючі акти.

Акти-документи мають різні реквізити (назва, заголо­вок, дата видання, вказівка про орган або посадовця, який видав акт) і різну структуру, що обумовлено положенням правозастосовчого органу, змістом справи або питання, з якого виданий акт, юридичною чинністю рішення та про­цедурою його ухвалення.

Звичайно в структурі акту-документа виділяють чотири частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну. Іноді вступна та описова частини об'єднуються під назвою ^Вступної частини. Наприклад, саме така триланкова струк­тура законодавчо встановлена для вироку суду (ст.332 Кримінально-процесуального кодексу України).

Вступна частина, по суті, є реквізитами акту (назва акту, місце і дата видання акту, назва органу або посадовця який ухвалює рішення, у якій справі).

Описова частина фіксує юридичні факти, що є предме­том розгляду, а також обставини та способи їх отримання.

Мотивувальна частина включає юридичну кваліфіка­цію фактів у справі і вказівку на норми, якими керувався правозастосовувач, аналізуючи ці факти.

Резолютивна частина містить рішення у справі, тобто вказівку на права та обов'язки її учасників.

Акт-документ може включати не всі вказані частини. Так, наприклад, протоколи слідчих дій містять тільки вступну та описову частини. Нарешті, існують документи, які мають вид акту-резолюції. Такі вказівки «до наказу», «до оплати», «дозволяю», які накладаються посадовцем на заяві, рапорті тощо.