logo search
шпаргалки1

Юридичні особи;

  • держава, її органи та органи місцевого самовряду-

  • соціальні спільноти (народ, територіальна громада, етнічна або релігійна група тощо).

  • Реалізація права вимагає певних властивостей, визнаних або встановлених законом для всіх суб'єктів права. Сукупність цих властивостей утворює поняття правосу-б'єктності.

    Правосуб'єктність включає наступні юридичні характеристики особи:

    1. правоздатність — обумовлена правом здатність суб'єкта права володіти суб'єктивними юридичними правами та юридичними обов'язками;

    2. дієздатність — обумовлена правом здатність особи своїми діями (бездіяльністю) набувати суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, здійснювати та припиняти їх. різновидом дієздатності є угодоздатність, тобто здатність особисто, своїми діями здійснювати цивільно-правові операції;

    3. деліктоздатність — обумовлена правом здатність особи нести юридичну відповідальність за здійснені нею правопорушення.

    Правосуб'єктність мають як суб'єкти права, так і суб'єкти (учасники) правовідносин, що дає певну підставу для їх ототожнення. Але коректніше розмежовувати ці поняття. По-перше, суб'єкти права є тільки потенційними учасниками правовідносин. По-друге, володіння правами та їх втілення в життя (реалізація) є можливим і поза правовідносинами. По-третє, суб'єкт права може володіти лише однією з перелічених характеристик, що складають правосуб'єктність, а саме — правоздатністю (дитина, недієздатна особа), що є достатнім для володіння правами. Придбання прав та виконання юридичних обов'язків від імені таких осіб здійснюють їх законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни). Таким чином, поняття «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин» співвідносяться як загальне та окреме явище. Суб'єкт правовідносин — це суб'єкт права, що є учасником правовідносин.