1. Вступ

У досягненні цілей гуманітарної освіти визначальна роль належить пізнавальній активності, самостійності, активним формам навчання. При формуванні знань та умінь студентів традиційні, стереотипні, переважно вербальні засоби навчання є вже недостатньо ефективними.

Посібник призначений для покращення організації самостійної роботи студентів при вивченні курсу філософії, може використовуватися на семінарських заняттях, для проведення контрольних та перевірочних робіт, заліків та іспитів, містить загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи, опис предмета курсу, шкалу, за якою виставляється оцінка з навчальної дисципліни у залікову книжку.

Він сприятиме здійсненню більш якісного педагогічного контролю, основним завданням якого є формуючий уплив на процес навчання за рахунок встановлення зворотного зв’язку між слухачем та викладачем і одержання підсумкових результатів навчання, а також забезпечення глибокого засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, формування високої світоглядно-методологічної культури майбутніх юристів.

Наведена методика організації самостійної роботи студентів адаптована професорсько-викладацьким складом кафедри філософії НЮАУ до сучасних вимог вищої юридичної освіти в Україні, в основу якої покладено модульний принцип побудови навчального предмета, що охоплює головні розділи філософського та філософсько-правового знання.

Опанувавши курс з філософії та філософії права, студент повинен з н а т и:

– головні проблеми сучасної світової й вітчизняної філософії та філософії права, історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

– досягнення світової та вітчизняної філософської та філософсько-правової думки, історію становлення, основні етапи і особливості розвитку філософії та філософії права;

– основні закони, категорії, поняття і принципи філософії, особливості їх виявлення в житті суспільства і юридичній практиці;

– шляхи пізнання світу, функціонування знання у сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки з сучасними соціальними і правовими проблемами;

– методологічні функції філософії у науковому пізнанні та філософії права у практично-правовій сфері;

– умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури;

у м і т и :

– самостійно аналізувати факти, явища та процеси в системі “людина – світ” у їх діалектичному взаємозв’язку та з урахуванням змін, що відбуваються у світі й країні;

– критично оцінювати й прогнозувати соціальні процеси, правові, політичні, економічні, історичні, екологічні, культурні, соціально-психологічні явища й події;

– формулювати світоглядні й методологічні висновки на основі отриманих знань, обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;

– володіти методологією наукового пізнання, творчої діяльності, застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

Важливо зазначити, що однією зі специфічних рис філософського знання є суперечливість суджень. Не можна заперечувати той факт, що у філософії відсутня одностайність стосовно проблем, що вивчаються. Достовірність, що її набула філософія, не є однаковою для всіх. Це – переконання, у досягненні якого бере участь вся сутність людини.

Даний посібник стане у нагоді усім, хто прагне долучитися до поліфонії та плюралізму у відповідях на граничні, філософські питання людського буття, сформувати культуру власного мислення, а також виробити навички самостійного вибору належної позиції.