Тема 22. Наказне провадження

Завдання

1. КП “Харківські теплові мережі” звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з низки неплатників.

Суддя у прийнятті заяви відмовив, пояснивши, що заявлені вимоги повинні розглядатися в позовному провадженні.

Представник КП попросив суддю постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Суддя відмовив в цьому на підставі того, що ухвала про відмову про видачу судового наказу постановляється при розгляді справи по суті, а заява КП по суті не розглядалась.

Які помилки допущені суддею?

2. До суду звернувся прокурор в інтересах Степанової з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В заяві прокурор вказав, що в результаті перевірки встановлено, що Степанова була звільнена з роботи в зв’язку з ліквідацією підприємства, але і по теперішній час не отримала належну їй до виплати суми заробітної плати і тому опинилася в скрутному матеріальному становищі. Зазначена обставина позбавляє Степанову можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” вбачаються підстави для звернення прокурора в межах його компетенції до місцевого суду на захист прав Степанової.

Чи мав право прокурор звертатися до суду з такою вимогою і з таких підстав? Чи може прокурор взагалі звертатися з заявою про видачу судового наказу? Хто може бути заявником в наказному провадженні?

3. Рибаков звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення 400 грн за договором позики, який був укладений з громадянином Свиридовим.

Суддя відмовив у видачі судового наказу, вказавши, що строк платежу по представленому Рибаковим документу ще не настав.

Рибаков наполягав на повернені суми судового збору, в розмірі 51 грн, який він сплатив при поданні в суд заяви. Суддя пояснив, що внесений заявником судовий збір буде зарахований до суми судового збору у разі пред’явлення ним позову в порядку позовного провадження.

Рибаков продовжував наполягати на поверненні суми судового збору, мотивуючи це тим, що найближчим часом такий позов подавати не збирається.

В якому розмірі Рибаков повинен був сплатити судовий збір? Чи має суддя задовольнити вимогу Рибакова?

4. До судді надійшла заява Прокопова про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої йому суми заробітної плати. Суддя відмовив Прокопову в прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв’язку з ненаданням ним документів, які підтверджують заявлені вимоги.

Чи правильно діяв суддя? Які підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу? Які документи Прокопов повинен був надати до суду? Як далі діяти Прокопову?

5. Драгунов звернувся до суду з заявою про стягнення з Токарева 2000 грн, переданих ним за договором позики. На підтвердження заявлених вимог Драгунов надав судді видану Токаревим розписку. 10 жовтня 2005 р. суддя видав судовий наказ про стягнення з Токарева боргу в сумі 2000 грн.

30 жовтня 2005 р. до суду надійшли заперечення від боржника відносно виконання винесеного судового наказу. Токарев вказав, що він був у відрядженні і не мав змоги своєчасно подати заяву про скасування судового наказу. При розгляді судом заяви боржника з’ясувалось, що вимога, на підставі якої був виданий судовий наказ про стягнення з нього 2000 грн, вже виконаний.

Як повинен вчинити суддя?