Органи місцевого самоврядування

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Система, завдання та функції місцевих органів виконавчої влади.

2. Повноваження та форми діяльності місцевих органів виконавчої влади.

3. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170. (з наступ. змін. та доп.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 р. // Там же. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190. (з наступ. змін. та доп.).

Борденюк В. Діалектика співвідношення самоврядування, місцевого самоврядування та державного управління // Право України. – 2002. – № 12 – С. 118 – 122.

Янюк Н., Бориславська О. Правове регулювання взаємодії місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій: проблеми делегування повноважень // Право України. – 2006. – № 6 – С. 19 – 24.

Т е м а 9. Державні службовці

П л а н

1. Державні службовці: поняття, види та правовий статус.

2. Проходження державної служби: поняття й стадії.

5. З а в д а н н я

1. Громадянин К. подав документи до конкурсної комісії на заняття посади заступника керівника Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України. Конкурсна комісія зажадала від К. відомостей про його доходи і зобов’язання фінансового характеру та вклади в банках членів його сім’ї. Громадянин К. відмовився надати таку інформацію, посилаючись на недоторканність особистого життя і таємницю вкладів, тому конкурсна комісія відмовила йому в розгляді документів.

Чи законне рішення комісії? Дайте обґрунтовану відповідь.

2. В одному з управлінь Міністерства освіти і науки України проводилось атестування державних службовців. Державним службовцям О. та П. про проведення їх атестування було повідомлено за 5 днів до засідання атестаційної комісії.

На засіданні атестаційної комісії, яка складалась із двох членів – голови та секретаря, було прийнято рішення про невідповідність О. та П. займаним посадам. За наказом міністра О. та П. звільнено з займаних посад як таких, що “не пройшли атестування”.

Чи законне рішення відносно О. та П.? Який порядок проведення атестування державних службовців? Куди О. та П. можуть звернутися за захистом своїх прав?

3. Лейтенанта міліції Р. було звільнено з органів внутрішніх справ у зв’язку з тим, що він, будучи у нетверезому стані, нецензурно лаявся у громадському місці. Про таку поведінку Р. йшлося у протоколі про адміністративне правопорушення, який згідно із ст. 15 КУпАП був надісланий начальнику лейтенанта міліції Р. для вирішення питання про відповідальність останнього.

Вирішить питання про законність звільнення Р. з органів внутрішніх справ.

4. Начальник одного з управлінь у складі державної адміністрації області гр. М. придбав за свої кошти та на своє ім’я на аукціоні пакет акцій підприємства, що приватизувалось.

За рішенням суду гр. М. був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення спеціальних обмежень (заняття підприємницькою діяльністю), які встановлені щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Чи законне рішення суду? Відповідь обґрунтуйте.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про державну службу: Закон України від 16.12.93 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Там же. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т., Гулєвська Г. Етичні засади діяльності державних службовців: передумови та пріоритети правового регулювання в Україні // Право України. – 2006. – № 10. – С. 60-64.

Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України // Право України. – 2005. – № 2. – С. 67-70.

Т е м а 10. Функції державного управління, їх види

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття функцій державного управління.

2. Види функцій державного управління.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Дацій О. Адаптація функцій державного управління до інноваційного розвитку // Вісн. Нац. Акад. держав. управл. при Президентові України. – 2004. – № 3. – С. 50-55.

Скрипнюк О.В. Забезпечення прав людини – головна мета державного управління // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2006. – № 5. – С. 59-69.

Марченко В.Б. Концептуальне розуміння державного управління як методологічної основи правового регулювання управлінських функцій державних органів // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2006. – № 4. – С. 106-111.

Т е м а 11. Форми державного управління

П л а н

1. Поняття форм державного управління, їх види.

2. Види правових актів управління та вимоги до них.

3. Порядок прийняття та чинність правових актів управління.

З а в д а н н я

1. Головний державний санітарний лікар області за результатами перевірки дотримання санітарного законодавства всіма суб’єктами господарювання, які зареєстровані в області і ввозять на її територію із-за кордону сировину для виготовлення харчових продуктів, ухвалив рішення у формі постанови. Зазначеним рішенням санітарний лікар тимчасово заборонив реалізацію окремих видів сировини до отримання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також заборонив виробництво та вилучив з обігу харчові продукти, виготовлені з використанням такої сировини.

За ініціативи державного санітарного лікаря була проведена нарада за участю представників обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, митної служби, а також інших зацікавлених осіб, на якій обговорювалися питання забезпечення дотримання законодавства у даній сфері.

Чи відповідає рішення головного санітарного лікаря області вимогам законодавства? Дайте обґрунтовану відповідь. Охарактеризуйте форми управлінської діяльності, обрані представником влади у наведеній ситуації.

2. Наказом Державної податкової адміністрації України затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. У роз’ясненні відзначено, що доходи державних та комунальних підприємств не можуть оподатковуватися за спрощеною системою.

У наказі Державна податкова адміністрація України підкреслює, що зазначене податкове роз’яснення надане на підставі п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку органом виконавчої влади?

3. Голова Київської міської державної адміністрації видав розпорядження “Про деякі заходи щодо впорядкування руху вантажного транспорту в м. Києві”, яким передбачив, що у центральну частину міста вантажні автомобілі і механічні транспортні засоби можуть заїжджати лише за наявності спеціальних перепусток. На виконання розпорядження наказом Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації міської державної адміністрації затверджено Положення про порядок оформлення документів та видачу дозволів (перепусток) для заїзду вантажних автомобілів та механічних транспортних засобів у центральну частину м. Києва. Зазначений наказ зареєстрований а Головному управлінні юстиції м. Києва.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дані акти чинному законодавству?

4. Міська рада прийняла рішення “Про встановлення правил додержання тиші у місті та громадських місцях”, згідно з яким під час проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших масових заходів на центральних вулицях міста заборонено використовувати мікрофони й гучномовці, гучний спів і викрики, а також інші джерела побутового шуму.

Чи відповідає зазначене рішення вимогам закону? Дайте обґрунтовану відповідь.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Афанас’єв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Моногр. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 180 с.

Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 207-238.

Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади // Виконавча влада і адмін. право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284 – 289.

Т е м а 12. Адміністративно-правові методи

П л а н

1. Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

2. Поняття і риси адміністративного примусу.

3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

2. З а в д а н н я

1. Інспектор державної пожежної охорони проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки в супермаркеті ТОВ „Сніг” і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельного залу створило загрозу виникнення пожежі, а відсутність запасного виходу у разі виникнення пожежі перешкоджатиме евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ „Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень. Робота супермаркету була припинена. Директор звернувся зі скаргою до районного прокурора. На його думку, слід встановити винних у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу.

2. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на дифтерію студентам ВНЗ було зроблено профілактичне щеплення. Даючи юридичну оцінку зазначеним заходам, студенти С. і Г. засперечались: перший відніс щеплення до числа заходів адміністративного примусу, а другий – заперечував.

Ваша думка з цього питання. Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Громадянин Н., який вчинив дрібне хуліганство, був затриманий працівником міліції за допомогою співробітника митної служби, який проходив поряд. Працівник міліції вдягнув наручники та наніс удар гумовою палицею гр. Н. за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дій працівника міліції. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось в ситуації за умови, що палицю і наручники застосував співробітник митної служби?

4. Громадянина Іспанії О., який перебував у транзитній зоні міжнародного аеропорту “Бориспіль”, затримали працівники митної служби України. При затриманні О. пояснили, що його підозрюють у приховуванні предметів контрабанди, а тому він має бути підданий особистому огляду.

Громадянин Іспанії стверджував, що він не порушував закон, заперечував проти проведення особистого огляду й просив негайно запросити представника дипломатичної установи держави, громадянином якої він є. Працівники митної служби вимоги О. проігнорували і провели особистий огляд у присутності двох понятих.

Охарактеризуйте застосовані у даному випадку заходи. Чи відповідають дії працівників митних органів вимогам чинного законодавства? Відповідь обґрунтуйте.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Митний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2002. – 404 с. (з наступ. змін. та доп.).

Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 р. // ЗП Уряду УРСР. – 1991. – № 3. – Ст. 18 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: Моногр. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46-49.

Т е м а 13. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

(семінарське заняття)

П л а н

1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства.

3. Законодавчі засади адміністративної відповідальності.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – С. 5-250 (з наступ. змін. та доп.).

Колпаков В. Адміністративна відповідальність: сутність, поняття і підстави // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 75-79.

Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – № 2. – С. 9-12.

Т е м а 14. Адміністративне правопорушення,