Завдання

1. Тячівський районний суд ухвалою від 2 липня 2006 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Закарпатської обл.від 9 вересня 2006 р., відмовив у відкритті провадження у справі за позовом прокурорар-ну в інтересах Борисової до Никонова про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та знесення огорожі. Суди виходили з того, що Борисова не належить до осіб, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть самостійно захистити свої права. Верховний Суд України ухвалою від 4 лютого 2007 р. скасував ухвалені по справі судові рішення та відправив справу на розгляд до суду першої інстанції.

Чи првильні рішення районого та апеляційного судів? Які доводи, докази могли бути підставою для постановлення вказаного судового рішення Верховним Судом України?

2. Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 28 листопада 2005 р. задоволений позов прокурора м. Алушти, який був ним пред’явлений в інтересах неповнолітніх та деяких пенсіонерів до ліквідаційної комісії ВАТ “Фазан”, ЗАТ “Полюс”, ЗАТ “Салют”, виконкому Алуштинської міської ради про визнання незаконним рішень загальних зборів і правління ВАТ “Фазан” і визнання недійсними установчих договорів та державної реєстрації через значні порушення Закону України “Про господарські товариства”.

В апеляційному порядку ухвалою судової колегії апеляційного суду АР Крим від 12 січня 2006 р. вищезазначене рішення суду першої інстанції було скасоване і позовна заява прокурора на підставі п.3 ст. 229 ЦПК (відсутність повноваження у заінтересованої особи на ведення справи) залишена без розгляду.

У касаційній скарзі прокурор зазначив, що відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках, визначених законом, а в ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” зазначені підстави представництва прокурором інтересів громадянина в суді.

На його думку, висновок апеляційного суду про те, що у неповнолітніх, на захист прав яких звернувся прокурор, є батьки, які також представляли їхні інтереси в суді у даній справі, і вони не позбавлені можливості самостійно пред’явити позов на захист прав своїх дітей, не може вважатися правомірним. Представництво чи захист дітей в суді прокурором не охоплюється колом обов’язків батьків, тому відмова у захисті інтересів дітей прокурор у за даних обставин є неправомірною і такою, що суперечить вимогам процесуального законодавства.

Чи правильні дії суду апеляційної інстанції? Які процесуальні права та обов’язки має в судовому процесі прокурор ?

3. Українська асоціація споживачів (далі – Асоціація) звернулася в інтересах споживачів С., К., Л. та інших до ТОВ “Українська телефонна компанія”, ТОВ “Оптима Телеком”, ТОВ “Оптима-Зв’язок Ессетс” та акціонерного товариства закритого типу “ СП Моні” з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про повернення телефонних номерів з прямим підключенням до київської телефонної мережі, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв’язку з невиконанням умов договору.

Суд позовну заяву залишив без розгляду на підставі того, що Асоціація не мала повноважень на ведення справи, оскільки особи, в інтересах яких вона діяла, не надали довіреності на право представляти їхні інтереси в суді.

Асоціація оскаржила цю ухвалу суду, зазначивши, що во-на прийнята всупереч вимогам Закону України “Про захист прав споживачів”, відповідно до якого об’єднання споживачів мають право захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів).Оскільки представництво виникло з підстав, передбачених законом, висновок суду про те, що Асоціація може представляти інтереси споживачів тільки на підставі довіреності, є помилковим. З цих підстав скарга була задоволена, рішення скасовано.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте процесуальний статус Української асоціації споживачів, за позовом якої було відкрите провадження у справі.

4.Уповноваженим Верховної Ради з прав людини пред’явлено позов в інтересах Петрова у зв’язку з його станом здоров’я та скрутним матеріальним становищем до ВАТ “Енергопроект”про відшкодування шкоди за незаконне відключення від електропостачання.

В ході розгляду справи до суду з’явився адвокат – представник Уповноваженого з прав людини, який на підставі відповідного доручення бажав взяти участь у справі, проте суд відмовив йому в допуску, вважаючи, що законодавство в даному випадку вимагає особистої участі у справі Уповноваженого з прав людини. Посилання Петрова на те, що він буде самостійно захищати свої інтереси, не вплинуло на рішення суду, який залишив позов без розгляду через неявку позивача.

Чи було допущено порушення закону судом?

5. Відділ соціального забезпечення населення звернувся в суд з позовом до подружжя Тарасових про позбавлення їх батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей.

У позовній заяві зазначалось, що діти відповідачів знаходяться без догляду, часто пропускають заняття в школі, пенсію, яку вони отримують по інвалідності, витрачається на пияцтво, мали місце випадки жорстокого поводження з дітьми.

Суд, провівши попереднє судове засідання, призначив справу до судового розгляду, повідомивши про це орган опіки та піклування.

Хто має право на пред’явлення зазначеного позову та хто повинен взяти участь у розгляді справи? Які підготовчі дії повинен вчинити суд до розгляду справи по суті?

6. При розгляді позову органу опіки та піклування про відібрання неповнолітньої дитини від батьків – подружжя Товстенко без позбавлення батьківських прав у судовому засіданні представник позивача змінила своє ставлення до позову та висновку, наданого органом опіки та піклування, і заявила, що з урахуванням пояснень відповідачів, свідків, наданих ними доказів не наполягає на задоволенні позову.

Районний суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, в цьому же судовому засіданні відмовив у задоволенні позову.

Чи правильні дії суду? Чи вправі представник державного органу змінити в суді висновок, наданий суду цим органом? Яке процесуальне значення має при вирішенні справи вказаний висновок?