logo
VSYe_metodichki

1. Вступ

Навчальна дисципліна “Цивільне право України”. Ч.2 передбачає опанування питань, що стосуються зобов’язального права, – однієї з найбільших підгалузей цивільного права (норми Кн. п’ятої Цивільного кодексу України).

У межах даного курсу вивчаються поняття зобов’язання як одного із різновидів цивільних правовідносин, його структурні елементи (суб’єкти, об’єкти та зміст), підстави виникнення та припинення зобов’язання, способи забезпечення виконання зобов’язання, правові наслідки порушення зобов’язання та цивільно-правова відповідальність за порушення умов зобов’язання.

Специфіка загальних положень зобов’язального права полягає в тому, що вони розповсюджуються однаково як на договірні, так і недоговірні зобов’язання. Відомі майновому обороту України зобов’язання можна поділити на такі групи, а саме по: передачі майна у власність; передачі майна у користування; виконанню робіт; наданню послуг; перевезенню; кредитах і розрахунках; спільній діяльності; відшкодуванню шкоди, а також які опосередковують використання об’єктів інтелектуальної власності та що виникають із односторонніх правомірних дій.

Ознайомлення студентів із указаними вище договірними і недоговірними зобов’язаннями має здійснюватись із метою засвоєння понятійного правового інструментарію, окремих правових інститутів другої частини цивільного права, вивчення спеціальних нормативних актів та набуття навичок тлумачення і практичного використання теоретичних знань у правозастосуванні. Все це вимагає таких форм навчальної роботи, як лекції, практичні заняття, колоквіуми, ділові ігри, консультації; індивідуальні навчально-дослідні завдання; самостійна робота студентів. Методично вони забезпечуються програмою навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч.2, завданнями до практичних занять та самостійної роботи для студентів ІІІ курсу, завданнями для індивідуальної роботи студентів, тестами, тощо.

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (ПКЗ). Підсумковою формою контролю знань студентів є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння їх застосувати при вирішенні конкретних практичних завдань.