1.4. Групи
Праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (3)
Праця в умовах перебування на відкритому повітрі (В)
Праця в незвичайних умовах (НЗ)
Праця з підвищеного моральною відповідальністю (М)
Наприклад, формула професії токар: Т-П-М-3
Ця система аналізу трудової діяльності може обслуговувати не лише профорієнтаційні цілі, а й за умов модифікації та адаптації до сучасних обставин завдання сучасних менеджерів у роботі з персоналом. Є.Клімов урахував у своєму підході не лише зовнішні чинники трудової діяльності, а й їх взаємозв'язок з індивідуально-психологічними особливостями людини.
У професіях типу «людина-людина» домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Тому однією з важливих задач психодіагностики у системі профконсультації є виявлення тих особистісних якостей, що зумовлені особливостями емоційної сфери, потребою у спілкуванні, поведінковим (соціальним) інтелектом. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.
Більшість професій цього типу пов’язана:
з вихованням, навчанням людей (вихователь, учитель, спортивний тренер);
з медичним обслуговуванням (лікар, фельдшер, медсестра, нянька);
з побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант, вахтер);
з інформаційним обслуговуванням (бібліотекар, екскурсовод, лектор);
із захистом суспільства й держави (юрист, міліціонер, інспектор, військовослужбовець).
Багато посад: директор, бригадир, начальник цеху – пов’язані з роботою з людьми, тому до всіх керівників пред’являються ті самі вимоги, що й до фахівців професій типу «людина – людина».
Психологічні вимоги професій цього типу до людини: прагнення до спілкування; уміння легко вступати в контакт із незнайомими людьми; стійке гарне самопочуття під час роботи з людьми; доброзичливість, чуйність; витримка; уміння влагоджувати незгоду між людьми, організовувати їх взаємодію; здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини; здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; уміння переконувати людей; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей.
Професії типу «людина-техніка» висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.
Більшість професій типу «людина – техніка» пов’язана:
зі створенням, монтажем, складанням технічних приладів (фахівці проектують, конструюють технічні системи, прилади, розробляють процеси їх виготовлення; з окремих вузлів, деталей складають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх);
з експлуатацією технічних приладів (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);
з ремонтом технічних приладів (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).
Психологічні вимоги професій «людина – техніка» до людини: гарна координація рухів; точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприйняття; розвинені технічне і творче мислення та уява; уміння переключати й концентрувати увагу; спостережливість.
Для професій типу «людина-знакова система» важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками тощо. Учень, який має деякі дефекти мовлення, а також такі індивідуально-типологічні особливості особистості, як скутість (у незнайомій, новій ситуації ніяковіє), швидка втомлюваність, дратівливість від нав'язливого спілкування, може успішно оволодівати та із задоволенням працювати за професіями даного типу.
Більшість професій типу «людина – знакова система» пов’язана з опрацюванням інформації й відрізняється за особливостями предмета праці. Це можуть бути:
тексти рідною або іноземною мовами (редактор, коректор,діловод, телеграфіст, друкарка);
цифри, формули, таблиці (програміст, економіст, бухгалтер, статистик);
креслення,схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);
звукові сигнали (радист, телефоніст, звукооператор).
Психологічні вимоги професій «людина – знакова система» до людини: гарна оперативна й механічна пам’ять; здатність до тривалої концентрації уваги на абстрактному (знаковому) матеріалі; гарний розподіл і переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що приховано за умовними знаками; посидючість, терпіння; логічне мислення.
Вимоги до професій типу «людина – пpиpoдa» розроблені найменшою мірою. Припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час. Професії типу «людина – природа» об’єднує професії, робота в яких спрямована на об’єкти живої природи. Мається на увазі саме жива природа, орієнтуватися в якій допомагають біологічні навчальні предмети, науки ботаніка, зоологія, анатомія, фізіологія, загальна біологія. Психологічні вимоги професій типу «людина – природа» до людини: розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори; оскільки результати діяльності виявляються після закінчення досить тривалого часу, фахівець повинен мати терпіння, наполегливість, бути готовим працювати поза колективами, іноді у несприятливих погодних умовах, у бруді тощо.
Професії типу «людина – художній образ» потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.
«Людина – художній образ». Усі професії цього типу можна поділити на підтипи відповідно до історично відокремлених видів художнього відбиття навколишнього світу: професії, пов’язані з образотворчою діяльністю; професії, пов’язані з музичною діяльністю; професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю; професії, пов’язані з акторсько-сценічною діяльністю.
Більшість професій цього типу пов’язані:
зі створенням, проектуванням художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор,журналіст, хореограф);
із відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, столяр). Одна з особливостей професій цього типу полягає в тому, що значна частка трудових затрат залишається прихованою для стороннього спостерігача. Навіть більше, нерідко спеціальні зусилля докладаються для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці;
із розмноженням художніх творів у масовому виробництві (майстер із розпису порцеляни, шліфувальник по каменю й кришталю, маляр, друкар).
Психологічні вимоги професій цього типу до людини: художні здібності; розвинене зорове сприйняття; спостережливість, зорова пам’ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людей. Різні типи професій висувають різні вимоги до особистості фахівця, до рівня розвитку комплексу професійно важливих якостей, що представлено в табл.1.
Схематично класифікацію професій Є.Прощицька представляє у вигляді піраміди: перший її ярус являє собою тип, другий – клас, третій – відділ, четвертий – група, останній, п'ятий ярус, який є ще порожнім, призначений для позначення майбутньої професії.
Як уже зазначалося, загальновизнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.Клімовим [59]. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи: гностичні (розпізнати, визначити); перетворюючі (обробити, обслужити); дослідницькі (винайти, вигадати).
Таблиця 1
- В.С.Штифурак, г.В.Коліжук, і.М.Мельник
- Профорієнтаційна діяльність:
- Теорія та практика
- Вінниця – 2013
- 1. Передумови становлення профорієнтації як науки
- Зарубіжний досвід організації профорієнтаційної роботи
- 1.2. Етапи профорієнтаційної роботи в Україні
- 1.3. Професіологія як складова профорієнтаційної діяльності
- П – м – д з – ц – д у – с – о
- 1.1. Типи
- 1.2. Класи
- 1.3. Відділи
- 1.4. Групи
- Психологічна класифікація професій
- Класифікація професій відповідно предметів і цілей діяльності (за є.Клімовим)
- 1. Соціально-економічний розділ
- 2. Виробничо-технічний розділ
- 3. Санітарно-гігієнічний розділ
- 4. Психофізіологічний розділ
- 5. Де можна отримати професію
- 2. Тенденції розвитку профорієнтаційної роботи в україні на сучасному етапі
- 2.1. Методологічні засади профорієнтаційної роботи
- 2.2. Організаційна структура системи профорієнтаційної діяльності в Україні
- Основи вибору професії
- 2. 3. Особливості професійного самовизначення в сучасних умовах
- 3. Особистість у професійній діяльності
- 3.1. Динаміка професійного розвитку особистості у процесі життя
- 3.2. Психологічне забезпечення професійної діяльності
- 3.3. Розвиток особистості як суб’єкта праці
- Особливості профорієнтаційної роботи з різними освітньо-віковими групами
- 3.4. Прогноз і планування кар'єри як завдання профорієнтаційної роботи
- 4. Основні форми профорієнтаційної роботи
- 4.1. Професійна інформація
- 4.2. Професійна консультація
- Концептуальна схема організації взаємодії профконсультанта з клієнтом
- 4.3. Професійний добір
- 4.4. Професійний відбір
- 4.5. Професійна адаптація
- Рис 5. Організація психічної адаптації та характеристика методів дослідження (комплексний підхід)
- Критерії класифікації періодів соціально-психологічної адаптації
- 5. Основні аспекти профорієнтаційної діяльності
- 5.1. Принципи організації профорієнтаційної допомоги
- Основні організаційні принципи профорієнтаційної роботи
- 5.2. Особливості становлення та розвитку психолога-профконсультанта
- Основні концептуальні установки профконсультанта
- 5.3. Типові помилки при виборі професії
- 6. Робота державних центрів зайнятості у професійному самовизначенні і працевлаштуванні населення
- 6.1. Організація роботи функціонально просторових секторів центрів зайнятості
- 6.2. Профконсультаційні послуги центрів зайнятості
- 7.Здібності як передумова успішної професійної діяльності
- 7.1. Природа та структура здібностей
- Будова деяких здібностей (за даними різних авторів)
- Процентний розподіл дітей з різними інтелектуальними показниками
- 7.2. Види здібностей та їх зв'язок з професійно важливими якостями
- Погляди дослідників на структуру здібностей особистості
- 7.3. Особливості роботи з дітьми різної категорії здібностей
- Література
- Додатки
- Аналіз причин виникнення проблеми
- Організаційна структура державної системи професійної орієнтації населення
- Форми взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
- Очікувані результати реалізації Концепції
- Фінансові, матеріально-технічні та трудові ресурси, необхідні для реалізації Концепції
- Десять правил психолога-профконсультанта
- Психодіагностичні методики та вимірювані ними параметри
- IV. Здібності
- V. Особисті якості
- VI. Готовність до вибору професійного шляху
- Зміст роботи класного керівника, учителя-предметника, соціального педагога, медичного працівника згідно концепції профорієнтації
- Карта світу професій
- Поради батькам
- Майбутня професія моєї дитини
- Діагностичні методики, що використовуються з метою профорієнтації
- Спрямованість особистості й вибір професії
- Методика на виявлення схильності до лідерства
- Методика на виявлення схильності до керівництва
- Вправи на виявлення соціально-психологічннх ефектів, що виникають під впливом групи
- Досвід роботи Миколаївського обласного центру зайнятості
- Розподіл місць професійного навчання безробітних
- Зразок Супровідний лист студента (молодий фахівець)
- Зразок резюме
- Словник основних понять
- В.С.Штифурак, г.В.Коліжук, і.М.Мельник Профорієнтаційна діяльність: теорія та практика