1.4. Групи

1. Праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (3)

2. Праця в умовах перебування на відкритому повітрі (В)

3. Праця в незвичайних умовах (НЗ)

4. Праця з підвищеного моральною відповідальністю (М)

Наприклад, формула професії токар: Т-П-М-3

Ця система аналізу трудової діяльності може обслуговувати не лише профорієнтаційні цілі, а й за умов модифікації та адаптації до сучасних обставин завдання сучасних менеджерів у роботі з персоналом. Є.Клімов урахував у своєму підході не лише зовнішні чинники трудової діяльності, а й їх взаємозв'язок з індивідуально-психологічними особливостями людини.

У професіях типу «людина-людина» домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Тому однією з важливих задач психодіагностики у сис­темі профконсультації є виявлення тих особистісних якостей, що зумовлені особливостями емоційної сфери, потребою у спілкуванні, поведінковим (соціальним) інтелектом. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагод­жування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Більшість професій цього типу пов’язана:

1. з вихованням, навчанням людей (вихователь, учитель, спор­тивний тренер);

2. з медичним обслуговуванням (лікар, фельдшер, медсестра, нянька);

3. з побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант, вахтер);

4. з інформаційним обслуговуванням (бібліотекар, екскурсовод, лектор);

5. із захистом суспільства й держави (юрист, міліціонер, інспек­тор, військовослужбовець).

Багато посад: директор, бригадир, начальник цеху – пов’язані з роботою з людьми, тому до всіх керівників пред’являються ті самі вимоги, що й до фахівців професій типу «людина – людина».

Психологічні вимоги професій цього типу до людини: пра­гнення до спілкування; уміння легко вступати в контакт із незна­йомими людьми; стійке гарне самопочуття під час роботи з людь­ми; доброзичливість, чуйність; витримка; уміння влагоджувати незгоду між людьми, організовувати їх взаємодію; здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини; здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; уміння переконувати людей; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей.

Професії типу «людина-техніка» висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, техніч­ного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регу­ляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве зна­чення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглоб­ним сприйняттям.

Більшість професій типу «людина – техніка» пов’язана:

1. зі створенням, монтажем, складанням технічних приладів (фахівці проектують, конструюють технічні системи, прилади, розробляють процеси їх виготовлення; з окремих вузлів, де­талей складають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх);

2. з експлуатацією технічних приладів (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);

3. з ремонтом технічних приладів (фахівці виявляють, розпіз­нають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

Психологічні вимоги професій «людина – техніка» до лю­дини: гарна координація рухів; точне зорове, слухове, вібра­ційне й кінестетичне сприйняття; розвинені технічне і творче мислення та уява; уміння переключати й концентрувати увагу; спостережливість.

Для професій типу «людина-знакова система» важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидю­чість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, хіміч­ними символами, схемами, графіками тощо. Учень, який має деякі дефекти мовлення, а також такі індивідуально-типологічні особливості особистості, як скутість (у незнайомій, новій ситуації ніяко­віє), швидка втомлюваність, дратівливість від нав'язливого спілку­вання, може успішно оволодівати та із задоволенням працювати за професіями даного типу.

Більшість професій типу «людина – знакова система» пов’язана з опрацюванням інформації й відрізняється за особ­ливостями предмета праці. Це можуть бути:

1. тексти рідною або іноземною мовами (редактор, коректор,діловод, телеграфіст, друкарка);

2. цифри, формули, таблиці (програміст, економіст, бухгалтер, статистик);

3. креслення,схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);

4. звукові сигнали (радист, телефоніст, звукооператор).

Психологічні вимоги професій «людина – знакова система» до людини: гарна оперативна й механічна пам’ять; здатність до тривалої концентрації уваги на абстрактному (знаковому) матеріалі; гарний розподіл і переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що приховано за умовними знаками; посидючість, терпіння; логічне мислення.

Вимоги до професій типу «людина – пpиpoдa» розроблені най­меншою мірою. Припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, напо­легливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли резуль­тати праці виявляються через тривалий час. Професії типу «людина – природа» об’єднує професії, робота в яких спрямована на об’єкти живої природи. Мається на увазі саме жива природа, орієнтуватися в якій допомагають біологічні навчальні предмети, науки ботаніка, зоологія, анатомія, фізіо­логія, загальна біологія. Психологічні вимоги професій типу «людина – природа» до людини: розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори; оскільки результати діяльності виявляються після закінчення досить тривалого часу, фахівець повинен мати терпіння, наполегливість, бути готовим працювати поза колективами, іноді у несприятливих погодних умовах, у бруді тощо.

Професії типу «людина – художній образ» потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

«Людина – художній образ». Усі професії цього типу можна поділити на підтипи відповідно до історично відокремлених видів художнього відбиття навколишнього світу: професії, пов’язані з образотворчою діяльністю; професії, пов’язані з музичною діяль­ністю; професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю; професії, пов’язані з акторсько-сценічною діяльністю.

Більшість професій цього типу пов’язані:

1. зі створенням, проектуванням художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор,журналіст, хореограф);

2. із відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, столяр). Одна з особливостей професій цього типу полягає в тому, що значна частка трудових затрат залишається прихованою для стороннього спостерігача. Навіть більше, не­рідко спеціальні зусилля докладаються для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці;

3. із розмноженням художніх творів у масовому виробництві (майстер із розпису порцеляни, шліфувальник по каменю й кришталю, маляр, друкар).

Психологічні вимоги професій цього типу до людини: худож­ні здібності; розвинене зорове сприйняття; спостережливість, зорова пам’ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людей. Різні типи професій висувають різні вимоги до особистості фахівця, до рівня розвитку комплексу професійно важливих якостей, що представлено в табл.1.

Схематично класифікацію професій Є.Прощицька представляє у вигляді піраміди: перший її ярус являє собою тип, другий – клас, третій – відділ, четвертий – група, останній, п'ятий ярус, який є ще порожнім, призначений для позначення майбутньої професії.

Як уже зазначалося, загальновизнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.Клімовим [59]. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи: гностичні (розпізнати, визначити); перетворюючі (обробити, обслужити); дослідницькі (винайти, вигадати).

Таблиця 1