Методика на виявлення схильності до керівництва

Методика виявляє рівень готовності людини до виконання уп­равлінських завдань. Варіанти відповідей «так» чи «ні».

1. Чи охоче беретеся за організаційні завдання, до виконання яких не дається готової інструкції?

2. Чи важко відмовитися від тих прийомів розв'язання організацій­них завдань, які у вас склалися раніше?

3. Перебуваючи в цьому колективі, чи довго ви у своїх спогадах віддавали перевагу тій групі, в якій працювали раніше?

1. Чи прагнете до того, щоб виробити універсальний стиль поведін­ки, придатний для більшості життєвих ситуацій?

2. Чи вмієте без істотних помилок дати цілісну оцінку студента! своєї групи на основі коротких спостережень, кваліфікувавши їх як сильних, середніх або слабких у навчанні, організації спільних справ? Чи справджувалися ваші прогнози потім?

3. Чи легко вам вийти за межі особистих симпатій або антипатій, вирішуючи спірні питання?

4. Чи вважаєте ви, що універсального способу виходу із напруже­них життєвих ситуацій немає, і треба поєднувати різні прийоми залежно від суті проблеми?

5. Вам легше уникнути суперечки з викладачами, ніж ровесниками?

6. Чи хотілося б щось самому змінити в житті вашої групи?

10. Чи часто так буває, що ваше перше враження про людину як хо­рошого або поганого організатора виявляється слушним?

11. Чи часто вам доводиться пояснювати власні невдачі об'єктивни­ми несприятливими чинниками?

12. Чи часто відчуваєте, що для результативнішої праці у вас бракує часу?

13. Чи вважаєте ви, що якби інші зважали на ваші поради, то життя в групі істотно поліпшилося б?

14. Коли працюєте з кимось у парі й вам здається, що знаєте хід роз­в'язання проблеми краще, ніж партнер, чи даєте йому можливість висловити власну думку, запропонувати свій варіант розв'язання?

0-5балів. Звичайно, у житті можливі різні несподіванки, але за вашими даними вам краще стати висококваліфікованим фахівцем, ніж керівником. Вам легше відповідати за себе, ніж за інших.

6-11балів. Певні здібності до керівництва іншими людьми у вас є, але вони можуть бути реалізовані лише в умовах стабільності, відсутності змін.

12-15 балів. Вам можна прогнозувати непогані успіхи у ролі керівника-організатора. Ви вмієте сконцентрувати сили па найважли­віших проблемах, проявляєте схильність до роботи з людьми. Уже зараз ви не пливете за течією, виокремлюєте головне від другорядно­го, вмієте домагатися втілення запланованого.

16-20 балів. Можливо, ви вже домоглися реальних успіхів у ор­ганізації колективних справ, є формальним лідером. Ви справді мо­жете вивести із прориву багато справ, маєте необхідні організаторські здібності. Але в майбутньому вам може завадити надмірна катего­ричність в оцінках та судженнях, надмірна безкомпромісність, відсутність гнучкості в роботі з людьми.

Тест «Лідер»

Інструкція. Пропонується 50 запитань. До кожного треба вибра­ти одну із зазначених відповідей: а – «так», б – «ні».

1. Чи часто перебуваєте в центрі уваги?

2. Чи вважаєте, що більшість із людей, які вас оточують, посідають вищу посаду ніж ви?

3. Перебуваючи серед людей, рівних вам за становищем, чи відчу­ваєте, що не бажаєте висловити свої думки, навіть коли це по­трібно?

4. Чи подобалося вам у дитинстві керувати іграми своїх однолітків?

5. Чи відчуваєте велике задоволення, коли вдається переконати ко­лег, які до цього вам заперечували?

6. Чи називають вас інколи нерішучою особою?

7. Чи згодні з твердженням: «Усе найкорисніше в світі створене не­великою кількістю видатних особистостей»?

8. Чи відчуваєте потребу в пораднику, який міг би спрямувати вашу професійну активність?

9. Чи втрачали коли-небудь терпіння у бесіді з людьми?

10. Чи отримуєте задоволення від того, що люди, які вас оточують, побоюються вас?

11. Чи завжди намагаєтеся знайти таке місце за столом, яке б давало вам змогу контролювати ситуацію і привертати до себе увагу?

12. Чи вважаєте свою зовнішність імпозантною?

13. Чи вважаєте себе мрійником?

10. Чи легко розгублюєтеся, коли люди, які вас оточують, не пого­джуються з вашою думкою?

11. Чи організуєте з власної ініціативи спортивні, робочі та ін. групи?

12. Коли заходи, якими ви займалися, не дали очікуваних результати;

а) ви із задоволенням перекладаєте відповідальність на когось іншого;

б) умієте відповідати за свої рішення.

17. Яка з цих думок ближча до вашої власної:

а) справжній керівник повинен сам виконувати справу аж до дрібниць;

б) справжній керівник повинен уміти керувати.

18. Якому типу людей віддаєте перевагу у співпраці:

а) покірним;

б) самостійним.

19. Чи уникаєте гарячих дискусій?

20. Чи часто стикались у дитинстві з владністю вашого батька?

21. Чи умієте в професійній дискусії привернути на свій бік тих, хто раніше був з вами незгодний?

22. Уявіть таку сцену: під час прогулянки з друзями в лісі ви заблука­ли. Наближається вечір, треба прийняти рішення:

а) вважаєте, що має вирішувати людина, найкомпетентніша у групі;

б) просто сподіваєтеся на рішення інших.

23. Є фраза: «Краще бути першим на селі, ніж другим у місті» Якби постали перед таким вибором, то якому б падали перевагу:

а) бути першим па селі;

б) бути другим у місті.

24. Чи вважаєте себе впливовою людиною?

25. Чи може негативний досвід Примусити вас ніколи більше не про­являти особистої ініціативи?

26. З вашої точки зору справжній лідер групи:

а) найкомпетентніший;

б) той, у кого найсильніший характер.

27. Чи завжди ви намагаєтеся розуміти (оцінювати) інших?

28. Чи вмієте поважати дисципліну навколо вас?

29. Якому типу керівника надаєте перевагу:

а) тому, хто вирішує все сам;

б) тому, хто постійно радиться.

30.Який тип керівництва, на ваш погляд, більше сприяє хорошій роботі:

а) колегіальний;

б) авторитарний.

31. Чи часто вам здається, що вас використовують?

32. Який з поданих портретів найближчий до вашого образу:

а) високий голос, експресивні риси, за словом у кишеню не лізе;

б) невисокий голос, повільні відповіді, стримані жести, задумливий погляд.

33. На робочому засіданні ви один маєте думку, яка суперечить іншим,але ви упевнені у своїй правоті. Як поведетеся:

а) мовчатимете;

б) відстоюватимете власну точку зору.

34. Чи називають вас людиною, яка підпорядковує і свої, і чужі інте­реси тільки справі?

35. Якщо на вас лежить велика відповідальність за якусь справу, чи не відчуваєте при цьому тривоги?

36. Чого б прагнули в своїй професійній діяльності:

а) працювати під керівництвом хорошого начальника;

б) працювати незалежно.

37. Чи згодні ви з твердженням: «Щоб сімейне життя було вдалим, потрібно, аби важливі рішення приймав хтось один із подружжя?»

38. Чи доводилося вам купувати щось під впливом інших, не відчу­ваючи в цьому великої потреби?

39. Чи вважаєте свої організаторські здібності вищими від середніх?

40.Як поводитеся, зіткнувшись з труднощами:

а) труднощі блокують поведінку;

б) труднощі примушують діяти активніше.

41. Чи часто докоряєте своїм співробітникам, коли воші на це заслу­говують?

42. Чи вважаєте, що ваша нервова система успішно витримує напру­ження життя?

43. Коли вам треба провести реорганізацію, то як дієте:

а) уводите зміни швидко;

б) пропонуєте повільні, еволюційні зміни.

44. Якщо це потрібно чи зумієте перервати балакучого співрозмовника?

45. Чи згодні з думкою: «Аби бути щасливішим, треба жити непомітно»?

46. Чи вважаєте, що кожна людина завдяки своїм здібностям мас зро­бити щось видатне?

47. Ким раніше вам хотілося стати:

а) відомим художником, композитором, поетом тощо;

б) керівником колективу.

48.Яку музику вам приємніше слухати:

а) урочисту, величну;

б) тиху, ліричну.

49. Чи хвилюєтеся під час зустрічі з видатними особистостями?

50. Чи часто зустрічаєте людей більш вольових, ніж ви?

Опрацювання результатів. Нарахуйте по одному балу за кожен збіг: 1а, 2а, 3б,4а, 5а, 6б, 7а, 8б, 9б, 10а, 11а, 12а, 13б,14б,15б,16б,17б, 18б, 19б, 20а, 21а, 22а, 23а, 24а, 25б, 26а, 27б, 28а, 29б, 30б, 32а, 33а, 34а, 35б, 36б, 37а, 38б, 39а, 40б, 41а, 42а, 43а, 44а, 45б, 46а, 47б, 48а, 49б, 50б.

Підрахуйте загальну кількість балів. Ступінь вираженості лідер­ства: до 25 балів – лідерство виражене слабко; 26-35 балів – середня вираженість лідерства; 35-40 балів – лідерство виражене значною мірою; понад 40 балів – схильність до диктату.

Методика на виявлення стилю взаємодії

Інструкція. Перед вами 20 тверджень. Оцініть за п'ятибальною си­стемою, як часто (5 – постійно, 1 – ніколи) оцінюваний (керівник) діє таким чином під час взаємодії з іншими людьми.

1. Вказує людям, що треба робити.

2. Вислуховує думки інших людей.

3. Дає іншим можливість проявляти активність у прийнятті рішень.

4. Дає можливість іншим діяти самостійно.

5. Наполегливо пояснює, як треба чинити.

6. Навчає людей працювати.

1. Радиться з людьми.

7. Не заважає працювати іншим.

8. Вказує, коли треба виконувати роботу.

10. Враховує успіхи інших.

11. Підтримує ініціативу.

12. Не втручається в процес визначення цілей діяльності іншими.

13. Показує, як треба діяти.

14. Інколи дає можливість іншим брати участь в обговоренні про­блеми.

15. Уважно вислуховує співрозмовників.

16. Якщо втручається в справи інших, то по-діловому.

17. Думки інших не поділяє.

18. Докладає зусиль, щоб владнати суперечності.

19. Намагається враховувати різні погляди.

20. Вважає, що кожен повинен застосовувати свій талант як може. Інтерпретація результатів.

A. Дії 1, 5, 9, 13, 17 – схильність до директивного стилю.

Б. Дії 3, 7, 11, 15, 19 – схильність до колегіального стилю.

B. Дії 4, 8, 12, 16, 20 є індикаторами невтручання у справи та дії інших.

Г. Дії 2, 6, 10, 14, 18 – надання переваги діловому стилю.

У кожній групі максимально може бути набрано 25 балів.

20 і більше свідчить про те, що людина схильна до певного сти­лю.

12-14 балів означають, що людина здатна проявити лише даний стиль взаємодії. Загальний показник (за тестом) в 70-80 балів свідчить про прагнення до взаємодії з людьми. Показник у 30-40 балів свідчить про пасивність людини у груповій діяльності.

Анкета: «Що мені подобається?»

Анкета (А.Йовайші) спрямована на дослідження інтересів і прагнень особистості як складових потенційного чи актуального покликання.

Після невеликої вступної бесіди про вибір професії учням пропонується перевірити власні інтереси. На чистому аркуші паперу діти заготовляють бланки відповідей від 1 до 150.

Інструкція. В анкеті пропонується 150 питань, кожному питанню відпо­відає номер у бланку відповідей. Якщо вам дуже подобається «вивчати математику», то в № 1 пишемо два плюси (++), якщо зовсім не подобаєть­ся – два мінуси (– –), якщо сумніваєтеся нуль (0). І так відповідаємо на кожне питання.

(Інші анкети для визначення інтересів можна знайти в «Методичних матеріалах для лабораторних робіт із психології», «Вивчення особистості школяра». Укладач Шпак В.М., Луцьк, 1989).

Що мені подобається?

Чи подобається вам? Хотіли б ви?

1. Вивчати математику.

2. Вивчати фізику.

3. Вивчати хімію.

4. Вивчати історію.

5. Вивчати рідну мову, інші мови.

6. Вивчати географію.

7. Вивчати біологію.

8. Спостерігати за різними породами дерев, вивчати їхнє походження.

9. Цікавитися породами деревини, їхнім практичним застосуванням..

10. Знайомитися з різними металами, їхніми властивостями.

11. Спостерігати за дією різних механізмів, знайомитися з їхнім влаш­туванням і роботою (токарські верстати, автомобілі і т.п.).

12. Спостерігати дію електрики, дізнаватися її таємниці, читати про до­сягнення радіотехніки.

13. Дивитися журнали мод, милуватися красивим одягом.

14. Цікавитися новинками виробництва продовольчих товарів по жур­налах, на виставках, у магазинах.

15. Читати опис і розглядати знімки різних будівель.

16. Спостерігати за спортивними змаганнями.

17. Цікавитися будовою земної кори, походженням гір, океанів, вул­канів.

18. Цікавитися машинами, спостерігати за роботою водія, машиніста.

19. Читати книги, дивитися фільми про моряків, льотчиків.

20. Спостерігати за військовим парадом, знайомитися з військовою технікою.

21. Відвідувати театр, дивитися кінофільми.

22. Слухати оперну і симфонічну музику, ходити на концерти.

23. Учитися малювати.

24. Читати світову класичну літературу.

25. Гратися з дітьми, приносити їм радість.

26. Читати книги, дивитися фільми про працівників міліції.

27. Допомагати хворим людям.

28. Піклуватися про свою квартиру, кімнату, стежити за їх естетичним виглядом.

29. Точно вести підрахунок своїх грошових доходів і витрат.

30. Спостерігати за роботою продавців.

31. Читати науково-популярну літературу з математики.

32. Цікавитися новими відкриттями у фізиці, читати про життя і діяльність видатних фізиків.

33.Читати про новітні досягнення в області хімії, знайомитися з життям і діяльністю відомих хіміків.

34. Читати газети, слухати радіо, дивитися телевізійні передачі про полі­тичні події.

35. Читати про походження мов, вивчати окремі слова.

36. Читати про різні країни, їх економіку, державний устрій, дізнавати­ся про географічні відкриття.

37. Читати про рослини, життя тварин і птахів.

38. Читати про ліс, проводити час у лісі.

39. Спостерігати за художньою обробкою дерева, розглядати нові зраз­ки меблів, захоплюватися ними.

40. Розглядати зразки виробів з металу, спостерігати за їхньою обробкою.

41. Знайомитися з новітніми досягненнями сучасної техніки, відвідува­ти технічні виставки.

42. Випробувати дію побутових та інших електричних приладів, розби­рати і ремонтувати радіоприймачі, магнітофони і т.п.

43. Розглядати тканини, ознайомитися з новою якістю матеріалів.

44. Учитися кулінарії.

45. Учитися кресленню.

46. Читати спортивні журнали і газети, цікавитися історією спорту й успіхами видатних спортсменів.

47. Читати науково-популярну і художню літературу про геологічні експедиції.

48. Відвідувати виставки транспортних засобів, читати про це в газетах і журналах.

49. Цікавитися морським транспортом, літаками, їхнім устаткуванням.

50. Читати книги військового змісту, дивитися фільми, цікавитися жит­тям і долями учасників Великої Вітчизняної і громадянської війни.

51. Знайомитися з життям і творчістю видатних композиторів.

52. Знайомитися з життям видатних майстрів сцени і кіно, колекціону­вати їхні фотографії.

53. Відвідувати виставки образотворчого мистецтва, музеї.

54. Знайомитися з новинками художньої літератури.

55. Зацікавити інших, розповідаючи нові речі, події, пояснюючи незро­зуміле, невідоме.

56. Впливати на недисциплінованих, установлювати порядок серед од­нолітків або молодших.

57. Вивчати анатомію та фізіологію людини.

58. Цікавитися зовнішністю людини: одягом, зачіскою і т.д.

59. Вивчати економічну географію.

60. Цікавитися якістю і ціною товарів.

61. Рахувати, вирішувати складні математичні задачі, складати і вирі­шувати головоломки, ребуси, загадки.

62. Робити фізичні досліди, вирішувати задачі, заглиблюватися в різні явища природи.

63. Дізнаватися про будову хімічних елементів, стежити за ходом хімічних реакцій, робити досліди.

64. Знайомитися з політичним ладом різних країн, вивчати причини політичних подій.

65. Розбирати додатки, дізнаватися склад слів рідної й іноземної мов.

66. Складати географічні карти, збирати різноманітний географічний матеріал.

67. Вирощувати рослини, доглядати за тваринами, птахами, піклувати­ся про них.

68. Садити і доглядати за деревами, виготовляти гербарії лісових рос­лин.

69. Збирати різноманітну по якості деревину, робити художню оброб­ку дерева, випалювати, вирізувати.

70. Виготовляти художні вироби з жерсті і дроту.

71. Збирати і ремонтувати всілякі механізми, велосипеди, мотоцикли, годинники і т.д.

72. Конструювати і виготовляти електроприлади.

73. Шити, плести, ткати.

74. Смажити і варити смачні блюда.

75. Знайомитися з архітектурними пам'ятниками, захоплюватися мо­делюванням будинків.

76. Грати в спортивні ігри.

77. Збирати і складати колекцію мінералів.

78. Брати участь в роботі гуртка автолюбителів.

79. Брати участь у секції веслярів, вітрильників, аквалангістів.

80. Брати участь у військових іграх.

81. Брати участь у шкільній самодіяльності, драматичному гуртку.

82. Брати участь у шкільному хорі чи оркестрі.

83. Брати участь у художньому гуртку, вивчати надбання живопису.

84. Брати участь у роботі літературного гуртка, відвідувати факульта­тивні заняття.

85. Дізнаватися про внутрішній світ дитини.

86. Справедливо розцінювати вчинок товариша або літературного героя.

87. Доглядати за важкохворими.

88. Спостерігати за роботою перукаря, продавця, офіціанта.

89. Цікавитися в періодиці про виконання плану народного господар­ства.

90. Працювати за прилавком.

91. Брати участь у роботі математичного гуртка.

92. Брати участь у роботі фізичного гуртка, відвідувати факультативи з фізики.

93. Відвідувати факультативні заняття з хімії, брати участь в олімпіадах.

94. Брати участь у краєзнавчому гуртку, збирати історичний матеріал, аналізувати й узагальнювати його.

95. Працювати зі словником, дізнаватися зміст іноземних слів.

96. Брати участь у роботі географічного гуртка.

97. Робити досліди з рослинами, вивчати їхню врожайність, працювати в шкільному живому куточку.

98. Піклуватися про охорону лісу, доглядати за його життям.

99. Брати участь у гуртку «Умілі руки».

100. Виконувати слюсарні роботи в шкільних майстернях і будинку.

101. Випробовувати дії різних приладів і механізмів, виготовляти мо­делі літаків, кораблів і планерів.

102. Брати участь у радіотехнічному гуртку, монтувати радіоприймачі, електрогітари й ін.

103. Моделювати, конструювати різні зразки одягу.

104. Працювати на кухні, в їдальні, кафе, ресторані.

105. Малювати, проектувати зразки нових будинків.

106. Брати участь у спортивній секції, спортивних змаганнях.

107. Брати участь у походах на природу з метою ознайомлення з ко­рисними копалинами і геологічними об'єктами рідного краю.

108. Водити вантажівки, автомобіль.

109. Брати участь у роботі авіаційного клубу.

110. Брати участь у секції стрільби або роботі гуртка «Юні друзі міліції».

111. Брати участь у конкурсі художнього читання.

112. Вивчати теорію музики й грати на якомусь інструменті.

113. Цікавитися життям і творчістю відомих художників.

114. Вивчати літературні твори, читати літературну критику.

115. Прагнути, щоб інші були кращими, шляхетніше поводилися.

116. Допомагати працівникам міліції з'ясовувати приховуваний злочин.

117. Читати статті, книги на медичні теми.

118. Спілкуватися з людьми, радити і допомагати їм вибирати потрібну річ і т.п.

119. Дискутувати з питань промисловості і сільського господарства.

120. Дискутувати з питань торгівлі.

121. Виконувати роботу, що вимагає знання математичних законів і правил.

122. Працювати з фізичними приладами й устаткуванням.

123. Працювати в хімічній лабораторії.

124. Працювати в архіві, знайомитися з історичними подіями.

125. Бути мовознавцем, працювати перекладачем.

126. Брати участь у географічних експедиціях.

127. Працювати на свіжому повітрі.

128. Працювати лісничим.

129. Працювати столяром.

130. Працювати за верстатом, переважно стоячи, виготовляючи різно­манітні металеві вироби.

131. Працювати за кресленнями біля машин і верстатів.

132. Працювати з електроприладами і радіоапаратурою.

133. Працювати на швейній, ткацькій, в'язальній фабриці або в ательє.

134. Працювати інженером харчової промисловості.

135. Будувати будинки, зводити мости, працювати в конструкторсько­му бюро.

136. Готувати учасників й організовувати спортивні змагання, займа­тися суддівством.

137. Брати участь у тривалих і важких походах, що вимагають напруже­ної роботи за визначеною програмою.

138. Возити пасажирів, вантаж, ремонтувати транспорт, дотримувати правила вуличного руху.

139. Жити за встановленим режимом, суворо виконуючи розпорядок дня.

140. Працювати в погану погоду у відкритому морі або пілотувати літак.

141. Грати на сцені.

142. Брати участь у музичних конкурсах, виступати на сцені.

143. Працювати в області образотворчого мистецтва.

144. Вести запис своїх спостережень, писати твори, складати вірші.

145. Намагатися доводити свою правоту, керувати іншими.

146. Працювати в юридичних установах.

147. Працювати в лікарні, поліклініці, аптеці.

148. Обслуговувати людей.

149. Працювати в області торгівлі, планування або фінансів.

150. Керувати торгівлею.

Бланк відповідей учня

МЕТОДИКА «ЗАКОНОМІРНОСТІ ЧИСЛОВОГО РЯДУ»

Щоб з'ясувати, який у досліджуваного рівень розвитку кмітливості, здатність до аналітичного мислення доцільно використати методику «За­кономірності числового ряду». Методика дає можливість визначити деякі характерологічні особливості, що виявляються у підході досліджуваного і до поставленої задачі (вдумливому або поверхневому, ступень критич­ності).

Обладнання:

• секундомір;

• бланк або таблиця, на яких надруковано 13 рядків чисел:

– зразок для тренування:

– трафарет для перевірки завдання:

Розглядаючи окремо кожний із 13 рядків, досліджуваний повинен знайти правило (принцип), за яким підібрані всі числа. Для цього варто перегля­дати всі числа в ряду, не обмежуючись першими. Коли досліджуваний зрозуміє правило, він повинен праворуч від рядка написати ще два числа, що продовжили б цей ряд.

Інструкція. «Подивіться на верхній рядок зразка для вправи. Ви по­винні знайти правило, за яким він складений. Ви бачите, що друге число більше, ніж перше. На скільки? На 6. Третє, ніж друге? На 6 теж. Не важко переконатися, що кожне число більше попереднього на 6. Дописати два останніх: 35,41». (Розглядаємо другий ряд, вивчаємо і визначаємо прин­цип).

«Зараз я дам вам бланк, на якому 13 числових рядів. Ви повинні розгля­дати один ряд за іншим. Для кожного ряду потрібно визначити своє пра­вило, за яким він складений, і продовжити його, написавши праворуч два числа.

Правила можуть бути всілякими: одні з них знайти легше, інші склад­ніше.

Щоб не помилитися, треба уважно розглянути всі числа ряду, а не тільки його початок або кінець.

Зрозумівши, за яким правилом складений ряд, варто переконатися, що всі числа відповідають знайденому правилу. Усе зрозуміло?»

Дослідження проводиться з урахуванням часу – скільки виконано завдань за 7 хв. Якщо вирішено 14-15 – відмінно, 11-13 – добре, 8-10 – посередньо, 6-7 – погано, 5 і менше – дуже погано.

Можна фіксувати час, витрачений на виконання всієї вправи або кож­ного завдання окремо.

При спостереженні необхідно звертати увагу:

• чи легко розуміє досліджуваний інструкцію, усвідомлює, що значить знайти правило, за яким складений ряд;

• чи швидко знаходить правила;

• знайшовши правило, перевіряє його, вносить корективи;

• розглядає весь ряд або тільки частину;

• чи є для нього важкими обчислювальні операції;

• чи не буває помилок у відповідях через недолік уваги (вірно відшу­кавши правило, збивається при обчисленні, яким повинен продовжити ряд).

При опитуванні важливо з'ясувати думку досліджуваного про те, на­скільки правильно склав він числові ряди; чи легко було вирішувати за­дачі, чи цікавило його завдання.

Кількісні показники – це час на виконання всього завдання, на вирі­шення кожної окремої задачі. (Відзначити важкі ряди, коливання уваги).

За допомогою трафарету визначається кількість правильно вирішених задач.

Варто проаналізувати кількість помилок і випадків неправильного ви­рішення задачі (описки, закономірність зрозуміла зовсім не вірно або дещо перекручено).

Методика «продуктивність пам'яті»

Інформація для учнів: пам'ять. Роль пам'яті в мисленні характери­зує вислів: «Порожня голова не мислить». Пам'ять – це здатність пси­хіки людини до нагромадження та використання індивідуального досвіду. Пам'ять визначають такі процеси: запам'ятовування, збереження, відтво­рення і забування.

Класифікація видів пам'яті здійснюється на основі різних критеріїв: 1. За змістом психічної актив- 2. За характером мети: ності виділяють: а) довільну;

а)рухову; б) мимовільну.

б)емоційну; 3. За тривалістю:

в)образну; а) короткочасну;

г) словесно-логічну. б) довгострокову;

в) оперативну.

Індивідуальні особливості пам'яті полягають в обсязі різних видів пам'яті, швидкості, точності, міцності запам'ятовування, готовності до відтворення.

Для дослідження особливостей пам'яті можна використовувати такі методики:

1. Методика утримання числового ряду (В.М.Блейхер, Й.В.Крук. Пато­психологічна діагностика. – К., 1986 – С. 49-50).

2. Методика виучування (там же С. 50-51).

3. Методика впізнавання (А.И.Елфимова, Л.М.Рыбакова, Н.А.Сивцова Практикум по общей психологии. – Вологда, 1975 – С. 33).

4. Асоціативна методика (там же С. 77-79).

5. Метод піктограм (там же С. 74-77).

6. Шкала пам'яті Векслера (там же, С. 52-56).

7. Методика доповнення Бюлера (Н.Б.Берхин, С.Ф.Спичак/ Под ред. А.В.Петровского. Практические занятия по психологии. – М., 1972 – С.95-96.)

Для діагностики й розвитку слухової і зорової механічної пам'яті використовуються тести, складені кандидатом психологічних наук Н.Н.Корж.

Інструментальна частина тесту. Таблиці з 10 двозначними числа­ми і 10 словами, бланки тексту з пропущеними словами і повний текст розповіді.

Порядок дослідження. Можливі одноразові й повторні дослідження при слуховому і зоровому пред'явлені чисел, що запам'ятовуються. Краще давати обидва варіанти, але не підряд, а чергуючи з якимось іншими дослідженнями.

Інструкція. «Я зараз назву 10 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запам'ятати всі числа та їхні порядкові номери за 20 с, потім записати їх на папері. Ніяких позначок при читанні олівцем не роби­ти. Після прочитання чисел необхідно записати їх. Потім я запропоную таблицю з надрукованими словами, їх потрібно запам'ятати (так само за 20 с) і записати».

Третя частина: Прочитати оповідання два рази, потім роздати бланки з пропущеними словами. Завдання учнів: вставити пропущені слова згідно тексту, або близько до тексту. На цю роботу відвести 10 хв.

При виконанні всіх трьох завдань необхідно з'ясувати: чи промовляє до­сліджуваний числа, в процесі слухання, прочитані слова чи виправляє запи­сане (це дозволяється, але враховується при аналізі). При опитуванні уточни­ти дані спостереження і ступінь впевненості в правильності відтвореного.

Методика кноп-1 (Олщишин)

У всіх операторських професіях сучасного виробництва та інших спе­ціальностях, психологічна структура яких близька до операторської діяль­ності (водій, льотчик і т.п.), важливу роль відіграє рівень розвитку коротко­часної наочно-образної пам'яті людини (КНОП-1). Ця методика призначе­на для виявлення й оцінки рівня розвитку точності й обсягу короткочасної наочно-образної пам'яті старшокласників.

В інструментальну частину методики включені 18 карток, на яких ма­люнки з нескладною конфігурацією, і протокольний лист для фіксації про­цесу та результатів іспиту. Картки розробляються експериментатором самостійно відповідно до опису інструкції.

Інструкція. «На аркуші відповідей 18 квадратів, і кожен складається з 16 клітинок. Вам будуть показані на короткий час нескладні малюнки, роз­міщені в таких же квадратах. Ви повинні відтворити малюнок у відповідно­му квадраті на своєму бланку. На кожному малюнку 4 крапки і З лінії, що з'єднують крапки між собою. По команді «Увага» відкривати малюнок».

Учні уважно розглядають, намагаючись точно запам'ятати, у яких клітках знаходяться крапки, як вони з'єднані лініями. Ніяких позначок у цей час робити не можна. Після того, як забрано картку, учні приступають до робо­ти, малюнок повинен збігатися і по номерах. Провести тренувальні іспити з картками Т-1. Через 4 секунди відкласти картку і стежити за роботою учнів. Провести аналіз виконання. Потім ще показати дві картки Т-2 і Т-3.

По закінченню тренування приступити до залікової частини. Показати перший малюнок, відзначити у квадраті № 1, потім другий і т.д. до 15-го номера. Закінчивши роботу, досліджувані здають протоколи.

Обробка й оцінка матеріалу. Будь-який малюнок складається з 4-х крапок і 3 -х ліній—всього 7 балів, за 15 малюнків відповідно —105 балів (М, + М₂ + .. + М₁₅).

Оцінний коефіцієнт (ДО) обчислюється за формулою: М/105 – відношення суми балів отриманих досліджуваним за точність виконання роботи до максимально можливої оцінки. Чим вищий рівень М, тим більше оцінний коефіцієнт наближається до одиниці.

Діагностика уваги

Інформація для учнів: увага. Увага – це спрямованість і зосеред­женість свідомості людини на визначених об'єктах при одночасному відво­ліканні від інших. Увага забезпечує вибірковість і глибину психічного відоб­раження дійсності, є необхідною умовою оволодіння знаннями, уміння­ми, навичками.

Залежно від об'єктів, на які спрямована психіка людини, – зовнішні .чи внутрішні (психічні) – розрізняють дві форми уваги: зовнішню і внут­рішню. Зовнішня увага (сенсорно-перцептивна) – це спрямованість лю­дини на навколишні предмети, об'єкти; внутрішня (інтелектуальна)—спря­мованість на власні думки, переживання щодо свого внутрішнього світу.

Залежно від механізмів, які керують спрямованістю людської психіки свідомості, розрізняють три види уваги: мимовільна; довільна; післядо-вільна.

При мимовільній увазі спрямованість психіки визначається властивос­тями самих предметів: раптовістю їхньої появи, їхньою силою, незвичай­ністю, яскравістю і т.п.

При довільній увазі спрямованість психіки регулюється самою люди­ною, визначається її зацікавленістю в результаті діяльності, свідомо по­ставленою метою, підтримується її вольовим зусиллям.

Примушуючи себе спрямовувати увагу нате, що необхідно задля до­сягнення поставленої мети, людина досить часто зацікавлюється проце­сом діяльності і тоді вольового зусилля для підтримки уваги вже не по­трібно (або майже не потрібно), у цьому полягає дія післядовільної уваги.

Основні властивості (якості) уваги:

– концентрація – ступінь зосередженості на об'єкті;

– розподіл – здатність людини утримувати в сфері уваги одночасно кілька об'єктів;

– переключення – навмисний, усвідомлений перенос уваги з одно­го об'єкта на інший;

– відволікання – нерегульований перенос уваги з одного об'єкта уваги на інший;

– стійкість – здатність до тривалого зосередження на одному об'єкті. Для діагностики особливостей уваги існують такі методики:

1. Тахістоскопічні методики (Платонов К.К. Психологічний практи­кум. – М., 1980 – С. 57-62).

2. Рахунок за Крепеліном (там же, С. 71-72).

3. Методика «Відшукування чисел» (там же, С. 65-67).

4. Методика одночасного рахунку двох і більше об'єктів (Гамезо М.В., Домащенко І.А. Атлас з психології.–М., 1986 – С. 118).

5. Переплутані лінії (там же, С. 83-86).

6. Коректурна проба (Федоришин Б.А. Профконсультаційна робота зі старшокласниками. – К., 1980. – С. 135-142).

7. Додавання чисел із переключенням (там же, С. 142—155).

8. Методика «Червоно-чорні числа» (там же, С. 117—135).

Діагностика особливостей уваги

У роботі з учнями доцільно використовувати коректурну пробу – дода­вання чисел з переключенням – «Червоно-чорні числа». Цю методику краще проводити індивідуально. З учнем проводиться вступна бесіда. Наприклад: «Водій має керувати автомобілем, і одночасно одержувати від машини інформацію про роботу двигуна, показники тиску олії, води, бензину. Отримувати інформацію про дорогу, зупинки перед світлофо­ром, переключення швидкостей, об'їзди транспорту, що стоїть попереду, і т.д. Для цієї професії необхідно стійко розподіляти увагу в рамках широ­кого робочого поля».

Щоб діагностувати стійкість розподілу уваги, доцільно скористатися таблицею Шульте (модифікація таблиць, запропонована Ф.Горбовим).

В таблиці у випадковому порядку розташовані чорні (від 1 до 25) і червоні (від 1 до 24) числа. Досліджуваний повинен спочатку відшукати чорні числа в зростаючому порядку, потім в спадаючому порядку пока­зати червоні. Третє завдання полягає в почерговому пошуку чорних чи­сел у зростаючому порядку і червоних чисел у спадаючому порядку. Робота проводиться індивідуально. Експериментатор має звернути увагу на діяльність і поведінку досліджуваного – хтось може працювати впев­нено, не кваплячись, інший – метушливо, перескакуючи з однієї цифри на іншу, забуваючи, яку цифру потрібно шукати.

І – рахунок чорних чисел у зростаючому порядку.

II – рахунок червоних чисел у спадаючому порядку.

3. – рахунок із переключенням.

4. – різниця часу, витраченого на рахунок двох перших завдань і 3-го завдання в секундах.

Методика «коректурна проба»

Щоб оцінити концентрацію уваги учнів, доцільно скористатися психо-діагностичною методикою «Коректурна проба» (С.Алфімов). Для прове­дення методики необхідний стандартний бланк, на обох сторонах розмі­щено по 40 рядків хаотичного набору з восьми букв українського алфа­віту: А, У, Е, Й, Д, Н, З, X. У кожному рядку 40 знаків.

Інструкція. «У кожного є таблиця з набором букв у рядках. Я назву три букви, їх необхідно добре запам'ятати. Після цього дам команду: «По­чали». Відразу ж після команди ви будете уважно переглядати кожен ря­док у таблиці й викреслювати задані букви діагональною рискою. На всю роботу відведено 10 хвилин. За цей час вам необхідно переглянути якомо­га більше рядків, не допускаючи пропусків у викреслюванні заданих букв і не викреслювати інші.

Щохвилини буде даватися команда «Риска». За цією командою необ­хідно поставити «вертикальну риску в рядку, де застала команда, і по ко­манді: «Закінчили» – ставити таку ж риску. Якщо у процесі роботи вико­ристаєте всі рядки на сторінці, перегорніть бланк і продовжуйте роботу».

Необхідно переконатися, як діти зрозуміли інструкцію, потім показати букви Д, З, А, запропонувати взяти ручки, приготувати секундомір і дати команду: «Увага, почали!».

Досліджувані працюють не відриваючись.

Додаток Ж