9.2. Інформаційний аудит та моніторинг

Безумовно, що основним в організації інформаційно-аналітичної роботи банку є визначення сфер і об'єктів інформаційної уваги, оскільки це дає можливість конкретизувати дану роботу, сконцентрувати увагу сил безпеки на найважливіших її напрямах. Зважаючи на специфіку діяльності банків і структуру їх інформаційного простору, сфера інформаційної уваги може включати [35, 45]:

сфера інтересів банку – інформація про об'єкти, регіони, галузі економіки, до яких прагне проникнути банк в майбутньому; про події й об’єкти, які можуть формувати умови майбутньої діяльності банку;

сфера впливу – характеризується інформацією про події й об'єкти, які можуть впливати на поточну діяльність банку, а також дії банку, що здійснюються в межах попередньої сфери;

сфера безпосередньої діяльності банку – вся інформація про події й об'єкти, які перебувають у прямому зв’язку з діяльністю банку, та які характеризують або впливають на проведення тієї або іншої банківської операції.

Як правило, банки забезпечують роботу сил безпеки у всіх сферах інформаційної уваги і використовують інформацію: сфери інтересів – стратегічну для прийняття рішень відносно довгострокових угод, договорів, планування перспектив розвитку банку; сфери впливу – тактичну для прийняття рішень відносно співпраці з партнерами, інвестування (вкладення) засобів в нові проекти, протидії недоброго-вісній конкуренції, визначення поведінки на ринку в той або інший проміжок часу; сфери безпосередньої інформаційної діяльності – оперативну для прийняття рішень відносно безпосереднього здійснення конкретної операції, укладення конкретного договору.

Отримання інформації в сферах інформаційної уваги здійснюється через відповідні канали [24, 26, 35]:

інформаційний канал «текст» – загальні публікації, спеціальні публікації, бази даних. Характеристика каналу: наявність великих обсягів «свіжої» інформації, хоча і не зовсім об'єктивної. Місткість каналу – 40–60% інформації;

інформаційний канал «банк, фірма» – персонал, клієнти, партнери. Характеристика каналу: технологічна, ділова інформація, інформація про окремих суб'єктів і окремі події, приблизно точна і об'єктивна. Місткість каналу – 30-40% інформації;

інформаційний канал «консультант» – нормативні документи, експерти, радники, консультанти, органи управління, політичні і громадські організації. Характеристика каналу: достовірна інформація. Місткість каналу: 10-15% інформації;

інформаційний канал «бесіда» – усі види ділового спілкування: конференції, семінари, переговори, зустрічі, презентації, виставки, наради. Характеристика каналу: достовірна інформація на перспективу. Місткість каналу – 5% інформації;

інформаційний канал «джокер» (випадок) – випадкова інформа-ція. Місткість каналу: 0-100% інформації.

Основними заходами інформаційно-аналітичної роботи банків є інформаційний аудит і інформаційний моніторинг.

Під інформаційним аудитом розуміють проведення інформа-ційних досліджень підрозділів і установ банку з метою вивчення і оцінки наявної інформації. В ході інформаційного аудиту здійснюється і визначається [35]:

склад інформації підрозділів і установ;

джерела, форми і регламент отримання інформації;

можливості щодо використання отриманої інформації в інших підрозділах банку;

можливості інформації щодо трансформації в різні її види (ділову, фінансову, стратегічну, тактичну, оперативну, конфіденційну, відкриту тощо);

вибір і формування інформації для використання в інтегрованих базах даних;

ступінь захисту інформації.

Під час інформаційного моніторингу проводиться контроль надходження інформації з метою визначення її важливості, цінності і можливості використання в інтегрованих базах даних. В ході моніторингу визначається і здійснюються [35]:

оцінка інформації та її розподіл за інформаційними базами даних;

виявлення неправдивої або шкідливої інформації і визначення джерел надходження такої інформації;

формування інформаційних потоків залежно від завдань, які вирішує банк;

своєчасна реакція на зміни інформаційних каналів, пошук додат-кових джерел інформації.

Структура інформаційно-аналітичної роботи має всі ознаки структури комерційної розвідки і передбачає організацію роботи, збір інформації та її обробку.

В свою чергу функціями організації інформаційно-аналітичної роботи є [35]:

визначення сфер і об'єктів інформаційної уваги підприємства, банку;

визначення мети і завдань інформаційно-аналітичної роботи;

підбір і підготовка сил і засобів для інформаційно-аналітичної роботи;

планування роботи;

визначення та постановка завдань виконавцям;

забезпечення заходів інформаційно-аналітичної роботи;

контроль діяльності сил і засобів, що беруть участь в інфор-маційно-аналітичній роботі.

Збір інформації передбачає вживання таких заходів [35]:

організація інформаційних каналів;

вибір об'єктів інформації, визначення і придбання джерел інфор-мації;

організація роботи з джерелами інформації;

забезпечення безперервної роботи джерел інформації, підтримка взаємозв’язку з ними та їх контроль.

Обробка інформації забезпечується через [35]:

накопичення, оцінку й аналіз інформації;

класифікацію інформації, її зіставлення і формування гіпотез;

інтерпретації інформації;

створення інтегрованих баз даних;

розподіл інформації, розробка інформаційних документів.

Інформаційно-аналітична робота в загальному вигляді направлена на створення моделі відповідного об'єкту (людина, фірма, виробництво), діяльності (банківські операції, взаємовідносини суб'єктів на ринку банківських послуг), стан (рівень розвитку, основні показники) тощо на основі отримання і аналізу інформації. Створення таких моделей є продуктом інтелектуальної діяльності конкретної людини, фахівця служби безпеки.

Під час побудови моделі використовується низка специфічних прийомів [24, 32, 35]:

порівняння – процес, який забезпечує первинну оцінку інформації на основі зіставлення її елементів з відомими моделями і знаходження схожості між ними;

аналіз – процес розподілу, що відображується у вигляді предметів, подій, явищ інформації на складові елементи з подальшим детальним розглядом окремих властивостей. В забезпеченні цього процесу провідна роль відводиться свідомості і підсвідомості;

синтез – об'єднання групи властивостей, які притаманні відповід-ному предмету, об'єкту, в єдине ціле;

узагальнення – ідентифікація раніше невідомих об'єктів, явищ з вже відомими за будь-якими спільними ознаками. В узагальненні міститься як корисний, так і небезпечний компонент. Корисний – можливість об'єднан-ня предметів і явищ у великі групи на підставі невеликих груп базових ознак. Але при цьому з'являється загроза перекручення об'єктивного стану цих предметів і явищ в наслідок великого скорочення незначних ознак узагальненої моделі;

абстрагування – розгляд предмету, явища, елементу інформації відірвано від будь-якої реальності;

трансформація – перетворення інформації, яка сприймається, згід-но моделі, яку формують. Трансформація лежить в основі фантазії, прогнозу, будь-якої творчої діяльності.

Створена в результаті інформаційно-аналітичної роботи модель об'єкту, діяльності, стану або окремої події не є закінченою, її потрібно доповнювати новими даними і новою інформацією.

Таким чином, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності банків перш за все спрямоване на створення їх інформаційного ресурсу і відповідної системи інформування керівництва і за його вказівкою інших працівників банку, а також на проведення інформаційних досліджень суб'єктів у сфері інформаційної уваги банків.