9.3. Інформаційно-аналітичні підрозділи банку

Банки, проводячи інформаційно-аналітичну роботу, виробили відповідну структуру її органів. В узагальненому вигляді така структура передбачає інформаційно-аналітичний підрозділ сил безпеки банку і посади економістів-аналітиків в підрозділах його установ. Основними завданнями інформаційно-аналітичного підрозділу є [35, 54]:

участь у формуванні інформаційних ресурсів банку;

створення інтегрованих інформаційних баз даних;

інформаційно-аналітичне дослідження об'єктів інформаційної уваги банків;

організація і проведення інформаційного аудиту підрозділів банку і інформаційного моніторингу;

розроблення інформаційних документів для забезпечення управ-лінських рішень керівництва банку;

прогнозування розвитку ринку банківських послуг, ролі та місця банку на ньому;

інформаційно-аналітичне дослідження клієнтів, партнерів, конку-рентів та інформаційне забезпечення операцій і угод банку.

В свою чергу, завдання підрозділів економістів-аналітиків установ банку полягає в такому [35]:

аналіз ефективності технологій банківських операцій і послуг, які використовуються підрозділом;

акумуляція інформації, яка циркулює в підрозділі, проведення інформаційного аудиту;

інформаційно-аналітичне дослідження ринку послуг підрозділу, їх реклама, просування послуг на ринок;

участь в інформаційно-аналітичних дослідженнях клієнтів, партне-рів і конкурентів, інших суб'єктів ринку банківських послуг;

розроблення перспектив розвитку діяльності підрозділу;

пропозиції щодо оптимізації і удосконалення форм і методів діяльності підрозділів.

Інформаційно-аналітична робота стосовно дослідження конкретного об'єкта включає три цілком самостійні аспекти, в кожному з яких необхідно розглянути наявні факти [26, 35, 45].

Перший аспект – вивчення існуючого становища. Для розгляду питань в цьому аспекті необхідно мати лише так звані «голі» факти, які підбираються таким чином, щоб вони вказували на відповідні закономірності і тенденції існування (діяльності) чи функціонування об'єкта, який досліджується.

Другий аспект – вивчення можливостей, тобто потенціалу об'єкта, причому як можливостей загальних – без протидії об'єкту, так і можливостей за умов активної протидії його розвитку. Потрібно звернути увагу на те, наскільки ефективно можуть бути реалізовані такі можливості за конкретних умов, скажімо, властивих відповідним банківським операціям.

Третій аспект – вивчення (визначення) намірів об'єкта, ймовірності їх здійснення за термінами і за місцем, найбільш уразливих місць у власній структурі, а також можливих дій за тих або інших умов. Перш за все аналізуються сприятливі і несприятливі фактори для дій об'єкту, порівнюється положення і поведінка даного об'єкту з іншими об'єктами, визначаються верхні і нижні межі розвитку (дій) об'єкту, його чутливі місця. На основі цього складається прогноз поведінки об'єкту за умов проводки конкретної банківської операції.

В організації дослідження конкретного об'єкту велике значення має схема побудови роботи фахівців-аналітиків, яка передбачає створення відповідної логічної структури із розрізнених подій і фактів. У якості прикладу така схема може мати наступну структуру [35]:

збирання фактів, які так чи інакше стосуються подій і об'єктів, що цікавлять банк;

збирання фактів, які прямо чи побічно стосуються цих подій або об'єктів;

побудова логічних зв'язків між фактами, подіями з урахуванням територіальних, тимчасових та інших характеристик, виявлення причин їх взаємозв'язку;

визначення і розставляння можливих учасників подій і фактів;

аналіз (вивчення) характеру діяльності можливих учасників та їх зв'язків у вказаних подіях;

встановлення пунктів (місць) пересічення можливих учасників між собою та з цікавими для банку об'єктами;

побудова логічної схеми кожної події;

виявлення ролі і місця в подіях можливих учасників;

визначення можливих перспектив розвитку ситуації.

Метод мережі зв’язків в аналітичній роботі наведено на рис. 31 [35].

Зіставляння інформації і визначення зв’язків

Уточнення схеми

Рис. 31. Метод мережі зв’язків в аналітичній роботі

За результатами інформаційно-аналітичної роботи розробляються відповідні інформаційні документи, які надаються керівництву банку або керівним органам. На сьогоднішній день до таких інформаційних документів належать [35]:

інформаційні повідомлення – надання надзвичайно важливої інформації у вигляді усного або письмового викладення;

інформаційні доповіді – комплексне і різнобічне викладення проблеми з використанням усієї наявної інформації;

інформаційні довідки – опис окремих характеристик конкретних подій або об'єктів;

інформаційні огляди – опис основних інформаційних повідомлень за певний період у формі резюме з класифікацією за рубриками;

інформаційні зведення – опис загальної картини подій, що відбуваються;

інформаційні прогнози – короткий огляд подій, фактів, викла-дення висновків за їх наслідками і можливим розвитком ситуації з відповідним обґрунтуванням.

Ознаками відбору матеріалів для аналітичної роботи є [35]:

близькість теми до діяльності банку;

наявність у матеріалах інформації з обмеженим доступом банку;

емоційні викладення інформації;

використання в публікаціях неповної, перекрученої інформації;

використання термінів, які свідчать про намір не проінформувати, а нав’язати певну думку.

Головними індикаторами загроз, які виявляються в матеріалах, для досвідченого аналітика є [35]:

«... це зіткнення інтересів може спричинити ...»;

«... комерційна організація буде відстоювати інтереси, засто-совуючи всі засоби, навіть незважаючи на силу закону ...»;

«Між цими особами існують непримиримі суперечності ...»;

«Ми орієнтуємося на економічні інтереси всієї країни, які торкаються прав великої кількості осіб і впливових організацій, і не потерпимо ...».

На рис. 32 наведено способи зберігання інформації [35]:

Досьє

Картотека

Електроні бази даних

Сукупність відомостей, які так чи інакше характеризують сферу інформаційної діяльності, впливу та інтересів банку, об’єкти та джерела інформації

Рис. 32. Способи зберігання інформації

Як вже зазначалося, дуже важливим для роботи інформаційно-аналітичного відділу банку мати в наявності інтегровані бази даних.

Завдання інтегрованих баз даних полягає в наступному [35]:

попереднє виявлення загроз безпеці банку;

аналіз подій;

вибір засобів і каналів впливу.

До особливостей інтегрованих структур можна віднести [35]:

використання інформації: у різних контекстах; у різних об’єктах;

можливість використання неповних і роз’єднаних відомостей;

«з’ясування» даних, не пов’язаних першочергово між собою;

використання інформації за різними ознаками;

виявлення фактів і подій через інтеграцію різних ознак.