5.1. Недобросовісна конкуренція, її прояви в банку

Взаємовідносини між банківськими установами в умовах ринкової економіки характеризуються, з одного боку, відповідним ступенем добропорядності, взаєморозуміння, терпіння і взаємної участі у бізнесі, а з другого – настороженістю, напруженістю, грубими діями, спрямованими на послаблення позиції суперника. Полярними у цій ситуації виступають відносини тісного співробітництва і протиборства. Між цими крайніми формами відносин можна виділити за ступенем наростання напруженості такі форми їх, як взаємодія, суперництво та конкуренція (рис. 15) [34, 35]:

С истема взаємовідносин

	Конкуренція
змагання банків на ринку банківських послуг з метою здобуття переваг і збільшення прибутку завдяки власним досягненням

Рис. 15. Конкуренція в системі відносин банківських послуг

З усіх форм відносин найбільш актуальною є конкуренція. Саме вона, як показує історичний досвід, є однією з головних умов динамічного розвитку виробничих сил і прогресу суспільства в цілому [34].

Разом з тим метою конкуренції для банків є не виробництво товарів і послуг, а отримання прибутку. Тому найчастіше при конкуренції використовуються методи, які є неприйнятними для ринку і не завжди законними. Діяльність суб'єктів ринку з використанням таких методів конкуренції називають недобросовісною конкуренцією.

Згідно Закону України «Про захист від недобросовісної конкурен-ції» [8], недобросовісна конкуренція – це будь-які дії у конкуренції які не відповідають правилам, торговим або іншим чесним звичкам в підприємницькій діяльності. Метою недобросовісної конкуренції є закріплення позицій або забезпечення своїх переваг на ринку за рахунок послаблення можливостей конкурентів [34, 35].

В країнах Європейського Союзу недобросовісна конкуренція регулюється Паризькою конвенцією з охорони промислової Влас-ності і визначається, як будь-який акт конкуренції, який несумісний з чес-ними звичками в промислових і торгових домах. Згідно цієї конвенції до дій недобросовісної конкуренції відносять: усі дії, які можуть будь-яким чином створювати плутанину щодо підприємств, товарів, промислової і торговельної діяльності конкурента; неправдиві тверд-ження при здійсненні комерційної діяльності, здатні дискредитувати підприємство, товари, промислову або торговельну діяльність конкурен-та; вказівки або твердження, використання яких у комерційній діяльності може ввести в оману щодо характеру, способу виробництва, власти-востей, придатності до використання або якості товару [35].

Основними правовими актами захисту від недобросовісної конкуренції є [34, 35]:

Конституція України;

Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності»;

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

Закон України «Про Антимонопольний комітет України»;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідними положеннями Кримінального Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, кваліфікованих як недобросовісна конкуренція.

Перелік дій, які кваліфікуються як недобросовісна конкуренція, наведено у главах 2-4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» [8]. Так недобросовісною конкуренцією є:

неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарю-вання (підприємця), яке проявляється в неправомірному використанні чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, товару іншого виробника, а також порівняльна реклама;

створення перешкод суб’єктам господарювання (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг шляхом дискредитації суб’єкта господарювання (підприємця); купівлі/продажу товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; схилення до бойкоту суб’єкта господарювання (підприємця); схилення постачальника до дискредитації покупця (замовника); схилення суб’єкта господарювання (підприємця) до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця;

неправомірне збирання та розголошення комерційної таємниці, схилення до розголошення комерційної таємниці та неправомірне її використання.

Причинами виникнення та проведення недобросовісної конкуренції є [35]: корупція і тінізація економіки; вузькість ринків діяльності; жорсткість податкової політики; розходження інтересів ділових партнерів; низька професійна підготовка спеціалістів і керівників; застарілі, неефективні технології та засоби виробництва; криміналізація значної частки підприємницької діяльності.

Недобросовісну конкуренцію щодо банку можуть вести [27]: конкуруючі банки; інші фінансові установи; кримінальні елементи; суб’єкти, що претендують на приміщення, комунікації, фахівців банку.

Способи ведення недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг наведено в табл. 3 [34, 35, 49].

Таблиця 3