7.2. Захист матеріальних цінностей, обладнання та технічних засобів від протиправних посягань

Збитки банку від посягань на його матеріальні цінності можуть завдаватися внаслідок непрофесійного їх використання і порушення правил обслуговування, крадіжок, виведення обладнання і технічних засобів з ладу, його поломок, пошкодження і знищення. Тобто органі-зація захисту матеріальних цінностей банку вимагає комплексного підло-ду, створення системи заходів організаційного, технічного, кадрового, спеціального, правового характеру.

Досвід забезпечення безпеки діяльності банків показує, що основними заходами захисту матеріальних цінностей є [35]: суворий і безумовний облік всіх матеріальних цінностей банку, їх наявності, руху та експлуатації; персональна відповідальність посадових осіб банку за правильне зберігання, технічний стан, грамотну експлуатацію його обладнання і технічних засобів; розроблення відповідної нормативної бази, яка б регулювала дії персоналу банку щодо захисту матеріальних цінностей банку, порядок їх отримання, правила експлуатації та обслуго-вування, збереження в наявності, передавання (здавання) тощо; органі-зація надійної охорони матеріальних цінностей, яка б виключала їх псу-вання, викрадення і знищення; проведення періодичних перевірок наяв-ності та стану матеріальних цінностей, умов їх зберігання та експлуа-тації, контроль дотримання працівниками банку встановлених правил роботи з матеріальними цінностями.

Звідси витікає, що, крім спеціальних заходів, значну роль в захисті матеріальних цінностей відіграють умови внутрішнього порядку роботи персоналу установи банку.

Всі матеріальні цінності банківських установ мають бути строго обліковані. Надходження їх в банк повинні обґрунтовуватися відповід-ними документами (накладними, чеками купівлі-продажу, актами пере-дачі тощо), на основі яких вони беруться до обліку. Якщо матеріальні цінності не передбачається використовувати найближчим часом, вони передаються на склад (до сховища) на зберігання, якщо ж передбачається їх експлуатація, тоді вони зі складу передаються відповідальним особам під звіт.

Доступ до матеріальних цінностей, які знаходяться на складах (у сховищах), вирішується лише особами, які відповідають за їх зберігання. Згідно із своїх службових обов'язків такі посадові особи зобов'язані забезпечити необхідні умови відносно надійного зберігання матеріальних цінностей, унеможливлення їх псування, пошкодження, виходу з ладу. За встановленим в банках порядком для перевірки наявності і контролю якості матеріальних цінностей, які зберігаються на складах (у сховищах), допускаються окремі працівники (керівники підрозділів банку) або спеціально створені комісії [43].

Періодично (як правило, один раз на рік) в установах банків проводяться інвентаризації матеріальних цінностей, під час яких перевіряється відповідність наявності матеріальних цінностей обліковим даним, їх стан і придатність до роботи, виявляються порушення умов зберігання і надаються рекомендації щодо їх усунення.

Матеріальні цінності, передані під звіт відповідальним особам, використовуються ними або під їх контролем працівниками банку згідно із встановленими правилами їх експлуатації, тих або інших технологій здійснення банківських операцій або заходів забезпечення діяльності банку. Ремонт і обслуговування обладнання і техніки проводиться в установленому порядку силами установи банку або на договірних засадах спеціалізованими організаціями. Передача матеріальних ціннос-тей з під звіту однієї людини під звіт інший, від однієї установи до іншої здійснюється згідно з актом прийому-передачі відповідними комісіями, які відзначають наявність, стан, комплектність і придатність до експлуатації матеріальних цінностей, які передаються. У разі недоліків, поломок, виходу з ладу майна або обладнання банку з вини його посадових осіб може наставати повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність посадових осіб банку може настати згідно з Кодексом законів про працю України (КЗППУ) (ст. 134) у випадках, коли [35]:

між працівником і банком укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. При цьому згідно зі ст. 135.1 КЗППУ письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено банком з працівниками (що досягли 18-ти років), які обіймають посади або виконують роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їм цінностей;

майно та інші цінності були одержувані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку;

шкоди завдано працівником, який був в нетверезому стані;

шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі підчас їх виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих працівнику в користування;

відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну банку під час виконання трудових обов'язків;

шкоди завдано не під час виконання трудових обов'язків.

Обмежену матеріальну відповідальність згідно ст. 133 КЗППУ несуть [35]:

працівники – за зіпсування або знищення через недбалість матеріа-лів, напівфабрикатів, виробів (продукції) у розмірі заподіяної шкоди з їх вини, але не більше їхнього середнього місячного заробітку. У такому розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за пошкодження або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу і інших предметів, виданих їм для користування;

керівники банків (у тому числі і структурних підрозділів) – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше їхнього середнього місячного заробітку, якщо шкоди завдано неправильним постановлянням обліку і зберігання матеріальних цінностей, не вжито необхідних заходів щодо запобігання їх розкраданню, знищенню або зіпсуванню.

Всі матеріальні цінності повинні зберігатися в повній комплектності, в місцях, які забезпечують безумовне їх збереження і придатність до роботи. Приміщення (склади, сховища) мають бути обладнані відповідними засобами, які унеможливлюють несанкціонований доступ до матеріальних цінностей.

У разі виявлення недостачі матеріальних цінностей банку, випадків виведення їх з ладу, зіпсування проводяться службові розслідування, під час яких встановлюються умови зберігання, експлуатації матеріальних цінностей, їх відповідність встановленому порядку, особи, причетні до нестачі (виведення з ладу, ушкодження) матеріальних цінностей, причини і мотиви, які цьому сприяли. За результатами службових розслідувань ухвалюються відповідні рішення керівництвом банків.