2.Екологічна криза та форми її вияву

В середині 70-х років почалася екологічна криза яка засвідчила різке загострення суперечностей між людиною і природою. Найважливіші ознаки цієї кризи – глобальні зміни клімату та виникнення “парникового ефекту”, відбувається знищення озонового шару планети.

Важливою ознакою екологічної кризи стала проблема виробничих відходів. Всієї маси корисних копалин, сировинних ресурсів, які викачують з надр землі, нині близько 1,5%. Особливо шкідливими є радіоактивні відходи, які змінюють хімічний склад речовин у біосфері, нагромаджують у природі нові шкідливі джерела випромінювання, призводять до зростання онкологічних, генетичних захворювань. Основними шляхами розв’язання екологічної проблеми є:

• Швидкий розвиток та використання різноманітних видів відновлюваної енергії (сонячна, вітрова, океанічна, гідроенергія річок);

• Структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме зростання частки вугілля енергобалансі і зменшення газу та нафти, оскільки останніх запасів менше на планеті, а їх цінність для хімічної промисловості є дуже важливе;

• Всі країни повинні розробити конкретні заходи, щодо дотримання екологічних стандартів (чистоти повітря, води, раціонального споживання енергії);

• Країни, що розвиваються повинні інтенсивніше розвивати власне сировинне господарство;

• Припинення вирубування лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального лісозабезпечення;

• Формування у людей екологічного світогляду, щоб дало змогу розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання;

• Нарощування екологічних інвестицій;

• Вироблення комплексних критерії екологічно безпечних технологій;

• Використання комплексу економічних важелів управління якістю навколишнього середовища.