logo
POSIBNIK-_Sarakhman

1.Товарна форма організації суспільного виробництва, його суть та ознаки

Розвиток суспільного виробництва пов’язані з існуванням різних його форм. Найпершою формою господарювання було натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх товаровиробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання.

Для натурального господарства характерні: нерозвинутість суспільного поділу праці, його замкнутість, відсутність зовнішніх зв’язків, примітивна техніка і технологія. Йому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва. На зміну натуральній формі господарювання приходить товарна форма виробництва, яка тривалий час існує поряд з натуральною, проникаючи в неї і розкладаючи її.

Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються стають товарами.

З даного визначення випливає:

По-перше, основою виникнення товарного виробництва й обміну, тобто перетворення натурального господарства в товарне, є суспільний поділ праці. Саме він приводить до того, що виробники для задоволення особистих і виробничих потреб повинні обмінювати продукти своєї праці на необхідні для них продукти праці інших виробників. Коли перший суспільний поділ праці (відокремлення племен) зробив можливим регулярний обмін між общинами, а другий (відокремлення землеробства від скотарства) зумовив зародження товарного виробництва, то третій (відділення торгівлі) сприяв завершенню формування товарного господарства;

По-друге, поділ праці в суспільстві лише тоді стає основою формування товарного виробництва й обміну продуктів через ринок, коли відбувається відокремлення виробників як самостійних власників засобів виробництва. І якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відособленість виробників вимагає еквівалентного товарного обміну.

В історичному розвитку товарного виробництва слід наголосити на двох важливих моментах:

1).перетворенні натурального господарства в просте товарне;

2).перетворенні простого товарного господарства в розвинуте.

Перше є результатом суспільного поділу праці, й економічної відособленості виробників; друге пов’язане з тим, товаровиробники, виготовляючи товар відособлено на ринок, знаходяться у відношенні конкуренції один до одного, що призводить до їхнього розшарування – збагачення меншості і розорення більшості.

Між простою і розвинутою (яка застосовує найману працю) формами товарного виробництва є спільні риси й відмінності.