4.Обмеженість виробничих ресурсів

Виробничі ресурси обмежені, одні - відносно, інші абсолютно.

Відносна обмеженість існує тому, що потреби випереджають можливості виробництва, а останні обмежені наявними ресурсами. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити й обмеженість ресурсів.

Окремі види ресурсів, і насамперед, не відтворювані, обмежені самою природою, отже, раніше чи пізніше настане час їх вичерпання вчені вже підрахували загальні розміри запасів нафти, газу, вугілля й інших корисних копалин та строк їх вичерпання. Обмеженими є площі чорноземів, лісів, водоймищ, басейнів річок. Щодо цих ресурсів можемо говорити по їх абсолютну обмеженість.

Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої низки складних економічних процесів і ситуацій:

• по-перше, при досягнутому рівні НТП наявні виробничі ресурси обмежують виробничу діяльність;

• по-друге виникає потреба в прискоренні ТП, який допомагає вводити в обіг нові ресурси;

• по-третє, виникає необхідність економії виробничих ресурсів;

• по-четверте, актуальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і пошуку альтернативних варіантів їх використання.

В умовах обмеженості ресурсів перед суспільством і окремими виробниками виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пошуках найефективнішої комбінації ресурсів, а отже найраціональнішого їх використання.

Загальним орієнтиром у виборі альтернативних варіантів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості і повного обсягу виробництва.

Окрема людина, підприємство або суспільство за умов відносної обмеженості ресурсів повинні постійно робити вибір із наявних можливостей, шукати альтернативні варіанти їх використання.

Використання відносно обмежених ресурсів слід пов’язувати з витратами виробництва.

Альтернативні витрати – це витрати на виробництво певного товару або послуги, обсяг яких визначається втраченими можливостями використання тих самих ресурсів на інші цілі.

Найефективніше комбінування ресурсів можливе за умови повної зайнятості та повних обсягів виробництва.

Похідним від поняття “економічна ефективність” є поняття “зрівняльна перевага”, тобто здатність товаровиробника виготовляти товари з меншими альтернативними витратами. Підприємець повинен знайти такий вид діяльності, який би мав порівняльну перевагу.

Проілюструємо механізм вибору альтернативних варіантів використання ресурсів (табл. 1)