logo
POSIBNIK-_Sarakhman

Валовий дохід і прибуток підприємства. Норма прибутку

В західній економічній літературі термін «прибуток», як правило, вживається у широкому та вузькому розуміннях, а саме:

У ХХ ст. загальновживаним стало використання цього терміна у вузькому розумінні, яке витіснило ідентичне поняття підприємницького доходу. При цьому в економічній літературі утвердились такі підходи до трактування економічної природи прибутку:

1. Прибуток як винагорода за вмілу оцінку ризиків і невизначеності. Цей підхід був започаткований відомим американським економістом Ф.Найтом, який вважав, що прибуток породжується особливим підприємницьким талантом, умінням адаптуватися до потреб динамічного розвитку та адекватно відповідати на передбачувані ризики. «За підприємницької системи економічну діяльність спрямовує спеціальний соціальний клас – бізнасмени, - писав дослідник. – Вони у строгому розумінні є виробниками, в той час як населення просто забезпечує їх виробничими послугами».

2. Прибуток як винагорода за новаторство, впровадження технічних, комерційних, огранізаційних та фінансових нововведень. Зазначений підхід був обгрунтований відомим австро-американським дослідником Й. Шумпетером у книзі “Теорія економічного розвитку» (1912) на основі дослідження прибутку як потужної сили розвитку ринкової економіки.

3. Прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції. Цей підхід був започаткований американським економістом Е. Чемберліном, автором праці «Теорія монополістичної конкуренції» (1933) та англійською дослідницею Дж. Робінсон, автором книги «Економіка недосконалої конкуренції» (1933). На думку цих дослідників, за умов монополізації існують можливості завищення цін і формування доходу, джерелом якого є реалізована в ціні монопольна влада. Водночас необхідно зазначити, що питання про монопольну складову прибутку до цього часу залишається дискусійним.

У сучасній економічній теорії значна увага приділяється аналізу прибутку фірм, які діють за умов різних типів ринкових структур. При цьому прибуток трактується як виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми.

PR=TR – TC,

де PR – прибуток фірми; TR – виручка від реалізації; TC – сукупні витрати.

Існування двох підходів до визначення витрат фірми (бухгалтерського та економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.