5.Методи економічних досліджень

Як і кожна наука економічна теорія використовує властиві їй методи економічного дослідження. Серед цих методів можна виділити дві основні групи:

1. Загально - наукові методи

2. Спеціальні методи

Загально - науковий метод – це насамперед визнання необхідності доказів. Тому основою наукового методу є вчення про докази. До цих методів можна віднести:

• Структурно-функціональний метод полягає в тому, що система, яка досліджується розглядається у взаємозв’язку і взаємозалежності з своїми функціональними підсистемами;

• Математичний метод широко використовується в економічних дослідженнях, тому що він дає змогу зробити кількісну оцінку якісній стороні економічного явища.

До спеціальних методів економічної теорії відносяться:

• Метод наукової абстракції – це процес дослідження сутності явища шляхом усунення всього не суттєвого що не впливає на сутність самого процесу. Результатом наукової абстракції є виведення економічних категорій і законів.

Економісти будують свої теорії з метою виявлення змісту в хаотичному наборі фактів, який у противному разі вводив би в оману і не приносив би ніякої користі, тобто щоб подати фактам придатнішої, раціональнішої форми. Таким чином, узагальнювати – означає абстрагувати, або навмисно спрощувати узагальнення в економіці має практичне значення, а тому таке ж значення має і абстракція. Добра теорія завжди ґрунтується на фактах, а тому вона реалістична

• Метод аналізу і синтезу – це процес мисленого розкладання цілого на частини і навпаки – возз’єднання цілого із частин.

• Метод індукції і дедукції – вивід загального від одиничного і одиничного від загального. Приступаючи до вивчення будь-якої проблеми чи сектора економіки, економісти повинні застосовувати індуктивний метод, з допомогою якого вони збирають і узагальнюють факти. Вони встановлюють також економічні принципи, тобто виводять узагальнення, що до реальної поведінки індивідів.

Вивчення економічної поведінки економісти можуть здійснювати як шляхом просування від фактів до теорії, так і від теорії до фактів. Це означає що економісти застосовують індуктивний і дедуктивний методи. Під індукцією ми розуміємо виведення принципів із фактів, які потім систематизуються і аналізуються таким чином, щоб можна було вивести узагальнення, принципи або закони. Тобто індукція іде від фактів до теорії, від часткового до загального.

Часто економісти розв’язують свої завдання починаючи з рівня теорії, а потім перевіряють або відкидають дану теорію, звернувшись до фактів. Цей підхід називають дедуктивним методом. Таким чином, економісти можуть опиратися на випадкові спостереження, умоглядні висновки, логіку або інтуїцію, щоб сформулювати попередньо сформульований принцип, що називають гіпотезою. Достовірність цієї гіпотези перевірена вивченням перевірених фактів. Тобто дедуктивний метод іде від загального до часткового, від теорії до фактів.

Індукція і дедукція не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими методами дослідження.

Завдання економічної теорії, або аналізу полягає в тому, щоб систематизувати, узагальнити і пояснити факти. Принципи, закони і теорії – кінцевий результат економічного аналізу.

• Метод історичного і логічного. Історичний підхід передбачає, що починати пізнання капіталістичних відносин слід з виведення передумов капіталістичного способу виробництва, тобто з товарних відносин. Хід думок повинен починатися з того з чого історія.

Логічне – це те ж історичне, тільки очищене від випадковостей, відхилено, від деталей історичного розвитку.