2. Ринок предметів споживання

Розглянемо докладніше структуру ринку за економічним призначенням об’єктів ринку. За цією ознакою виділяють:

1. ринок товарів і послуг;

2. ринок праці;

3. ринок природних ресурсів;

4. фінансовий ринок;

5. ринок науково-технічних розробок;

6. інші види ринку.

Ринок товарів і послуг в історичному аспекті виник першим. На ньому відбувається обмін товарів і послуг особистого та виробничого призначення. Зокрема виокремлюють ринок інвестиційних товарів і ринок споживчих товарів.

Ринок товарів і послуг в історичному аспекті виник першим. На ньому відбувається обмін товарів і послуг особистого та виробничого призначення. Зокрема виокремлюють ринок інвестиційних товарів і ринок споживчих товарів.

Ринки товарів і послуг (товарні ринки) різняться:

1). за об’єктами (специфічними групами товарів і послуг) – споживчий ринок охоплює ринки одягу, продовольства, побутової техніки, меблів тощо; ринок товарів виробничого призначення - ринки вантажівок, устаткування, сировини, паливних та енергетичних ресурсів тощо;

2). за суб’єктами – на споживчому ринку покупцями є домогосподарства, а продавцями – фірми, які виробляють споживчі товари та послуги. Водночас на ринку товарів виробничого призначення покупцями є: фірми, які потребують їх для виробництва інших товарів і послуг; посередницькі організації, які стають власниками товарів для їхнього подальшого перепродажу; представники владних структур.

Продавці товарів виробничого призначення – це фірми, які їх виробляють, та посередницькі структури.

3). за способом доведення продукції до споживача – на споживчому ринку важливими є гуртова (купівля товарів великими партіями з метою перепродажу їх роздрібним торговцям або безпосереднім споживачам) та роздрібна (реалізує товари дрібними партіями кінцевим споживачам для безпосереднього використання) торгівля. На ринку товарів виробничого призначення ключову роль відіграють дистриб’ютори (гуртово-посередницькі фірми, які обслуговують різні галузі економіки; вони закуповують товари гуртом, зберігають та продають їх від свого імені і на свій ризик), а також дилери і брокери.

4). за характером попиту – попит на товари споживчого вжитку є первинний, природний, тоді як попит на інвестиційні товари – похідний, залежний від споживчого попиту.

5). за гнучкістю попиту – попит на споживчі товари більше залежить від коливання цін, ніж попит на інвестиційні товари. Різкі коливання попиту на інвестиційні товари мали б небажані наслідки для діяльності підприємств.

6). за кількістю партнерів – на ринку інвестиційних товарів коло партнерів вужче, аніж на споживчому.