Форми монополій

Сучасна теорія розрізняє декілька видів монополістичних етапів: проста або повна монополія, олігополія, мнопсопія, олігопсопія.

Монополія однієї фірми є лише першим її різновидом. Сучасна теорія виділяє три типи монополій:

І. Монополія окремого підприємства.

Досягти монопольного становища одній фірмі нелегко. Цей шлях передбачає постійне підвищення ефективності діяльності, досягнення переваги над конкурентами.

ІІ. Монополія як змова.

Створюється ситуація, коли продавці виступають на ринку єдиним фронтом, усувається конкурентна боротьба, передусім цінова, покупець опиняється в безальтернативних умовах.

Розрізняють п’ять основних форм монополістичних об’єднань:

1. Картель – це об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту.

2. Синдикат – це об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого збкрігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а значить зберінають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товарів здійснюється загальною збутовою конторою.

3. Трест - це об’єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати частку прибутку.

4. Багатогалузевий концерн – це об’єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює над іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.

5. Котломерат – монополістичне об’єднання, які утворилися шляхом поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої та технічної спільності.

ІІІ. Монополії Четберліна.

Він вважав, що диференціація продуктів, наявність у останніх специфічних властивостей породжує монопольне становище продавця. це може бути специфічна якість товару, упаковка, особливістьобслуговування, місце розташування закладу. На базі цтого формується перевага, яку покупці надають цьому товару чи послузі, купуючи саме їх.

Процес монополії має позитивні і негативні наслідки.