logo
POSIBNIK-_Sarakhman

Капітал як основна економічна категорія товарного виробництва

У широкому розумінні капітал є складним, багаторівневим та багатоаспектним феноменом, який визначає самоорганізацію господарського життя, спрямовану на самозростання вартості. У вузькому розумінні капітал – самозростаюча авансована вартість; певні вкладення або активи, які унеможливлюють отримання доходу.

Багатоаспектність категорії «капітал» виявляється у різноманітних формах його існування.

За джерелами формування - власний, залучений

За значенням у створенні та перерозподілі доходу – реальний, фіктивний, в т.ч. спекулятивний

За напрямами інвестування – речовий, людський, інтелектуальний, соціальний

За формами функціонування – індивідуальний, колективний, суспільний

За формами застосування – промисловий, торговельний, позиковий

За масштабом функціонування – місцевий, регіональний, національний, транснаціональний

За роллю у відтворювальному процесі – капітал-власність, і капітал-функція

За інноваційною спрямованістю – неризикований та венчурний (ризиковий)

У сучасній економічній літературі категорія капіталу аналізується за такими аспектами:

І. За сферами застосування (промисловий, торговельний, позиковий капітал, або капітал сфери виробництва та капітал сфери обігу).

Промисловий капітал – капітал, який застосовується у сфері матеріального та нематеріального виробництва з метою отримання прибутку.

Торговельний капітал – капітал, який функціонує у сфері товарного обігу, забезпечуючи одержання торговельного прибутку.

Позиковий капітал – грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.

ІІ. За напрямами інвестування (матеріально-речовий, людський, інтелектуальний, соціальний капітали).

ІІІ. За масштабами функціонування (місцевий, регіональний, національний, транснаціональний капітали).

ІV. За значенням у створенні та перерозподілу доходу (реальний і фіктивний капітали).

Реальний капітал обслуговує насамперед рух промислового капіталу, відіграє визначальну роль у створенні доходу, втілюючись у матеріально-речові, грошові та духовні цінності.

Фіктивний капітал (від лат. fictio – вигадка) – капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно приносить дохід їх власнику і здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу, рух на ринку цінних паперів. Сам по собі фіктивний капітал як титул власності на цінні папери не створює доходу, а лише сприяє його перерозподілу.

Різновидом фіктивного капіталу є спекулятивний капітал – капітал, спрямований не на довгострокові вкладення, а на швидке отримання спекулятивного прибутку за рахунок гри на коливаннях курсів цінних паперів.

Ілюзорність фіктивного капіталу яскраво проявляється у період біржових потрясінь, за яких падіння ринкових курсів цінних паперів може суттєво зменшити величину фіктивного капіталу за незмінності обсягів капіталу реального.

V. За роллю у відтворювальному процесі (капітал-власність; капітал-функція).

Капітал-власність - капітал, який перебуває у власності кредитора. Капітал-функція – запозичений капітал, який функціонує у певній галузі.

VІ. За джерелами формування (власний та залучений капітали).

Власний капітал – капітал, вкладений власником фірми; визначається як різниця між сукупними активами фірми та її зобов’язаннями.

Залучений капітал створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту.

VІІ. За інноваційною спрямованістю (неризиковий та венчурний (ризиковий) капітали).

Венчурний капітал – ризиковий капітал, що функціонує в інноваційній сфері, забезпечуючи комерціалізацію нововведень.

VІІІ. За формами функціонування (індивідуальний, суспільний, колективний).