3.Державний бюджет

Державний бюджет – це фінансовий план утворення і використання грошових фондів держави протягом року, це баланс доходів і витрат держави.

Джерело доходів бюджету – це податки фірм і домогосподарств, митні збори, процентні платежі державі, позика держави.

Витратна частина – це бюджетні видатки та їх обсяг, соціальні програми, оборона, утримання апарату управління, державні інвестиції, проценти по державному боргу.

Бюджет стає дефіцитним, коли державні витрати перевищують доходи. Бюджетний дефіцит покривається державними внутрішніми та зовнішніми позиками, а також грошовою емісією. Постійне нагромадження заборгованості уряду перетворюється на державний борг.

Податки та державні фінанси

3. Фінансово-бюджетне економічне регулювання.

Бюджетно-податкова політика – це найдавніший інструмент державного втручання в ринкову економіку. Ефект бюджетної політики багато в чому залежить від податкової політики. Держава через рівень оподаткування і порядок обчислення податків, і систему податкових пільг і обмежень визначає величину доходів державного бюджету, спрямовує ділову активність господарюючих суб’єктів.

За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи прямі і непрямі:

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому платять більше ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Непрямі податки включаються в ціни і їх сплачує в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає той, хто має вищі доходи.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три групи:

1. податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Об’єктом оподаткування є заробітня плата та інші доходи громадян.

2. податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.

3. податки на майно встановлюються щодо рухомого і нерухомого майні. Вони стягуються постійно коли майно перебуває у власності.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні і місцеві.

В Україні до прямих податків належать:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок з власників транспортних засобів;

- податок на нерухоме майно;

- податок на землю;

- податок на промисел.

До непрямих податків належать:

• ПДВ;

• активний збір;

• мито

Основними структурними елементами боргу є внутрішній (заборгованість держави своїм громадянам по зарплаті, пенсіям) і зовнішній (заборгованість іноземним країнам, міжнародним кредитним організаціям, іноземним громадянам, борги)

З метою управління державним боргом використовують такі методи:

1) виплату за рахунок золотовалютних резервів, змінюють умови боргу;

2) конверсією (придбання іноземними кредиторами частки цінних паперів, випуск нових позик);

3) надання нових кредитів фінансовими організаціями.

Отже, сучасна держава для регулювання ринкової економіки широко застосовує фіскальну політику, тобто регулювання здійснюється через маніпулювання державним бюджетом для досягнення визначених суспільством цілей зростання виробництва і зайнятості.