2.4. Правосуддя: поняття, зміст, форми. Принципи здійснення правосуддя

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі конституційного, цивільного, кримінального, господарського та аміні-стративного судочинства. Судочинство – це врегульований нормами процесуального права порядок провадження у цивільних, кримінальних, адміністративних або господарських справах, який визначається системою взаємопов’язаних процесуальних прав і обов’язків учасників провадження, в тому числі їх процесуальних дій і процесуальних дій суду, органу виконання судових рішень спрямованих на реалізацію цих прав і обов’язків у судовому провадженні відповідного виду.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд здійсню-ючи правосуддя на основі верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспіль-ства і держави. Судова система повинна забезпечувати доступність право-суддя для кожної особи. Народ бере безпосередню участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підпорядковані лише закону.

Правосуддя представляє собою форму державного управління: засіб виконання державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян і організацій шляхом вирішення судом цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ за правилами, встановленими відповідним процесуальним законодавством, а саме – шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин та мір примусу до правопорушників у необхідних випадках.

Принципи здійснення правосуддя – це закріплені у законі панівні в державі політичні та правові ідеї щодо завдань, способу формування і здійснення правосуддя в цивільних, кримінальних і господарських справах, які визначають спрямованість і побудову відповідного процесу, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов’язково тягне за собою скасування постанови, рішення або вироку суду. Розрізняють конституційні та спеціально-галузеві принципи здійснення правосуддя.

До конституційних принципів здійснення правосуддя відносять:

• законність – при здійсненні правосуддя судді підпорядковуються лише закону;

• рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин;

• народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов’язком;

• усім учасникам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи по суті і не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи. Угоди про відмову таких прав є недійсними в силу закону;

• змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості;

• забезпечення обвинуваченому права на захист – кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи у суді. Для надання кваліфікованої правової допомоги при вирішення справи у суді в Україні створена і діє адвокатура;

• гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Розгляд справ у суді проводиться відкрито, крім винятків передбачених процесуальним законодавством;

• забезпечення доведення вини;

• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду;

• обов’язковість до виконання рішень суду, що набрали законної сили;

• судочинство в Україні здійснюється державною мовою;

• самостійність судів і незалежність суддів. Суди у своїй діяльності є самостійними, нікому не підзвітні і підпорядковані лише закону. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів або суд, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється.