8.2.Екологічні права і обов’язки громадян

Конституцією України передбачено, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути секретною.

Громадяни України мають право на:

• участь в обговоренні проектів законодавчих актів щодо розміщення, будівництва та реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та організацій з питань розміщення і будівництва об’єктів, на стан навколишнього природного середовища;

• участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

• здійснювати загальне і спеціальне використання природних ресурсів;

• об’єднання у громадські природоохоронні формування;

• одержання у встановленому законом порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення;

• участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

• отримання екологічної освіти, виховання;

• подання до суду позовів до державних органів і інших юридичних осіб та громадян про відшкодування шкоди заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовищу або внаслідок порушення інших екологічних прав;

• використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового призначення та їх корисні властивості;

• отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення та отримувати доходи від використання природних ресурсів;

• оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних органів і посадових осіб що порушують екологічні права. користуватися пільгами в оподаткуванні у разі виконання заходів щодо відтворення і охорони природних ресурсів.

Екологічними обов’язками громадян є:

• берегти і охороняти природу та навколишнє природне середовище;

• раціонально використовувати природні багатства і ресурси;

• дотримуватись норм і нормативів екологічної безпеки і природокористування встановлених законодавством;

• не порушувати екологічні права та законні інтереси інших осіб;

• своєчасно вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та сплачувати штрафи за екологічні порушення;

• компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням або іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище;

• використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового призначення та способами що не завдають шкоди правам та законним інтересам інших осіб;

• впроваджувати новітні природоохоронні технології природокористування;

• дотримуватися строків природокористування;

• не допускати без господарського використання природних ресурсів;

• не допускати зниження якості природних ресурсів та здійснювати заходи щодо їх відновлення та попередження псування, забруднення і виснаження природних ресурсів;

• приводити порушені природні ресурси у стан, придатний до їх подальшого цільового використання.

Кожний природо користувач повинен знаходитись у таких економічних умовах господарювання, в яких економія на природному середовищі, на природних багатствах є невигідною для нього. Для цього держава встановлює ліміти використання природних ресурсів, викидів, що засмічують природне середовище, розміщення відходів; встановлює нормативи плати і розмірів платежів за використання природних ресурсів, за відходи та інші види шкідливого впливу; надає юридичним і фізичним особам податкові, кредитні та інші пільги при запровадженні маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та природоохоронних технологій.

Окремо треба зупинитись на особливостях змісту права власності на природні ресурси. Основними повноваженнями будь-якого власника щодо його власності є володіння користування і розпорядження своєю власністю на свій розсуд у межах визначених законом. Зазвичай межі волі власника визначаються вимогами щодо не порушення прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні своїх повноважень та не заподіяння шкоди іншим особам та навколишньому природному середовищу. Але в різних видах прав природокористування ці межі зазвичай ще вужчі, наприклад обов’язковість цільового використання землі – тобто власник використовує свою земельну ділянку на свій розсуд але відповідно до призначення цієї землі, наприклад, землі для сільськогосподарського використання можуть використовуватись тільки під сільськогосподарське виробництво і ніяким іншим чином, так само як землі спортивно-оздоровчого призначення тільки для розміщення спортивних і оздоровчих закладів і т.д. Цільове призначення землі може змінити лише компетентний у цьому державний орган а не сам власник. Не можуть передаватись у приватну власність об’єкти тваринного світу, що занесені у Червону книгу України та інші обмеження.