12.1.Поняття та види соціального захисту та соціального забезпечення

Право соціального захисту – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.

Ст. 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист , яке охоплює право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від неї причин та у старості. Суть поняття соціальний захист у встановленні державою гарантій прав громадян на працю, матеріальне забезпечення при непрацездатності або за настання складних життєвих обставин, які за законом дають право на таке забезпечення.

Соціальне забезпечення - система заходів щодо підтримки і матеріального забезпечення з боку держави соціально вразливих і найменш соціально захищених громадян.

Для визначення рівня соціальних гарантій законодавством встановлені державні соціальні стандарти: мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, державна допомога тощо.

Законодавство про соціальний захист визначає наступні соціальні ризики, які дають право на соціальну і матеріальну підтримку з боку держави:

• старість;

• повна або часткова втрата працездатності;

• тимчасова втрата працездатності;

• безробіття;

• втрата годувальника;

• малозабезпеченість.

Право особи на соціальне забезпечення передбачає наступні його види: допомоги; пенсії; соціальні пільги; соціальне обслуговування.

Державну політику у сфері соціального захисту населення реалізовує система органів державної влади та фондів державного соціального страхування. (рис.12.)

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Територіальні (обласні, районні, міські) управління та відділи праці і соціального захисту

Державні фонди соціального забезпечення: пенсійний, на випадок безробіття, соціального захисту інвалідів, втрати працездатності, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інші

Т ериторіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян

Рис.12. Система органів, що реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення