3.1. Поняття цивільного права України його предмет, метод та система. Принципи цивільного права. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Цивільне право України – система правових норм, які регулюють майнові та особисті немайнові правовідносини, що засновані на юридичній рівності їх учасників, їх вільному волевиявленні та майновій самостійності кожного з них.

Найбільша частина суспільних відносин, учасниками яких щоденно виступають усі фізичні та юридичні особи з метою забезпечення, як правило, власних приватних потреб та інтересів є саме цивільні правовідносини – майнові та особисті немайнові. Вони і складають предмет правового регулювання цивільного права України.

Майнові цивільні відносини – система суспільних відносин, які зумовлені використанням товарно-грошової маси за участю фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства), юридичних осіб (організацій будь-якої форми, будь-якого виду діяльності і будь-якої форми власності), держави, територіальних громад, АР Крим, а також іноземних держав і організацій.

Особисті немайнові відносини – це система суспільних відносин, що зумовлена реалізацією учасниками цивільних відносин прав на немайнові блага, які не віддільні від їх особистості: гідність; честь; ділова репутація; здоров’я; життя; ім’я; авторство.

Підставами виникнення цивільних правовідносин, а отже і відповідних прав та обов’язків у їх учасників, є певні юридичні факти передбачені цивільним законодавством:

1. договори та інші види правочинів;

2. заподіяння майнової та моральної шкоди однією особою іншій;

3. створення результатів інтелектуальної і творчої діяльності;

4. інші юридичні факти прямо передбачені цивільним законодавством (конкурс, рятування чужого майна тощо).

Правовідносини можуть виникати на підставі актів цивільного законодавства, актів органів державної влади, з рішень судів, а також в зв’язку настанням чи не настанням певної події.

Здійснюючи свої цивільні права на свій власний розсуд особа повинна дотримуватись вимог, щодо їх здійснення, встановленим чинним цивільним законодавством та/або договором, утримуватись від дій, які могли б порушити права та інтереси інших осіб, завдати шкоди довкіллю, або культурній спадщині, а також повинна дотримуватись моральних засад суспільства і не зловживати своїми правами на шкоду іншим особам.

Цивільні обов’язки повинні виконуватись учасником правовідносин в межах встановлених договором та цивільним законодавством і від їх виконання особа може бути звільнений лише у випадках передбаченим цими актами. Жодна особа не може бути примушена до дій, що не є її обов’язками.

Метод правового регулювання представляє собою сукупність правових засобів та способів впливу норм відповідної галузі права на суспільні відносини, які становлять предмет її правового регулювання.

Цивільно-правовий метод регулювання майнових і особистих немайнових відносин характеризується такими ознаками:

1. Юридичною рівністю сторін цих відносин та їх незалежністю.

2. Вільним волевиявленням осіб до участі у таких правовідносинах.

3. Майновою самостійністю сторін цивільних правовідносин.

4. Диспозитивністю сторін цивільних правовідносин у виборі власної поведінки – вони можуть діяти вільно, на власний розсуд у межах визначених законом, керуючись власними інтересами.

5. Єдиним специфічним способом вирішення всіх майнових і не майнових цивільних спорів – судовим.

6. Єдиним видом цивільної відповідальності - майновою відповідальністю, яка носить компенсаційний характер і спрямовується на відновлення майнового стану потерпілої сторони.

Система цивільного права (рис.8) включає в себе загальну (норми якої присвячені регулюванню всіх без винятку цивільно-правових відносин) та особливу (норми якої стосуються регулювання лише окремих видів цивільних відносин) частини.

Ц ивільне право України

:

І . Загальна частина: ІІ. Особлива частина:

- Предмет цивільного права; - Зобов’язальне право;

- суб’єкти; - Право власності;

- об’єкти; - Право інтелектуальної власності;

- цивільний правочин; - Спадкове право.

- представництво та доручення;

- позовна давність;

- опіка та піклування.

Рис.8 Структура цивільного права

Ст.3 Цивільного кодексу України закріплює наступні загальні принципи цивільного права:

1. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини.

2. Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків передбаченим законодавством.

3. Свобода договору.

4. Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

5. Судовий захист цивільних прав та інтересів.

6. Справедливість, розумність, добросовісність цивільних відносин.