4.1. Поняття та зміст зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язальних правовідносин. Договірні і недоговірні зобов’язання

Зобов’язання – це правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За підставою виникнення всі зобов’язання поділяють на 2 групи:

1. Договірні, що виникають на підставі цивільно-правових договорів;

2. Недоговірні, що виникають з підстав передбачених цивільним законодавством:

а) в результаті заподіяння шкоди;

б) за результатами конкурсу;

в) внаслідок публічного обіцяння винагороди;

г) внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи, без достатніх правових підстав;

д) внаслідок рятування, або охорони чужого майна.

Структура зобов’язань:

1) Суб’єкти зобов’язань наступна:

а) боржник (суб’єкт обов’язку щодо виконання зобов’язання): може бути один або більше осіб-боржників у одному зобов’язанні;

б) кредитор (суб’єкт права вимоги виконання зобов’язання): може бути один або більше осіб-кредиторів у одному зобов’язанні;

Кредиторами і боржниками можуть виступати фізичні і юридичні особи.

2) Об’єкт зобов’язань (певна дія): передача майна; виконання роботи; надання послуг; сплата грошей.

3) Зміст зобов’язання: складають права і обов’язки боржника і кредитора, що визначені законом і договором між ними.

4) Правова норма (Закріплює зміст та учасників зобов’язальних відносин, може міститись в цивільному законодавстві та/або в договорі, що укладений відповідно до вимог законодавства).